10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"25" лютого 2015 р. Справа № 806/6018/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю сторін:
представник позивача - Савінова В.Ф.
представник відповідача - Зеленова Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" жовтня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідльністю "ВолинЪська фінансова компанія" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВолинЪська фінансова компанія" (далі - ТОВ "ВолинЪська фінансова компанія") звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 02.04.2014 № 0000182203, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток фінансових установ у сумі 757429,00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністратвиного суду 30 жовтня 2014 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 02 квітня 2013 року № 0000182203.
Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і зазначає слідуюче.
Судом встановлено, що в період з 24.01.2013 по 06.03.2013 на підставі направлень від 23.01.2013 №№ 262, 263, 264, 265, відповідно до статей 20, 77, 82 ПК України посадовими особами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ВолинЪська фінансова компанія". За результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, складено акт 14.03.2013 № 1287/22-3/22044593, яким встановлено порушення ТОВ "ВолинЪська фінансова компанія" вимог пп. 4.1.2, 4.1.3, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті занижено суми податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000182203, яким ТОВ "ВолинЪська фінансова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток фінансових установ у сумі 757429,00 грн. (за основним платежем - 756379,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями - 1050,00 грн).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року призначено судово-бухгалтерську експертизу.
На вирішення експерта поставлено питання: чи підтверджується документально висновок податкового органу зазначений на сторінці 38 акту перевірки від 14.03.2013 № 1287/22-3/22044593 щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "ВолинЪська фінансова компанія" суми податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 всього в сумі 756379,00 грн.
За результатами проведеної експертизи складено висновок за № 48 від 22.08.2014, згідно якого висновки акту перевірки позивача нормативно та документально не підтверджуються.
Водночас, судом першої інстанції зобов'язано податковий орган надати пояснення по справі з урахуванням висновку судово-бухгалтерської експертизи № 48 від 22.08.2014.
Зауважень до висновку судово-бухгалтерської експертизи № 48 від 22.08.2014 суду не надано.
Суд вважає, що спірне рішення податковим органом прийнято з порушенням норм податкового законодавства, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно зі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно зі статтею 77 Податкового кодексу України, забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Суд надаючи оцінку висновкам вищевказаного експертного висновку, зазначає наступне.
Статтею 82 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість використання як засобу доказування в адміністративній справі висновку експерта.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судову експертизу", незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Частиною 1 статті 82 КАС України передбачено, що у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.
Як вбачається з висновку судово-бухгалтерської експертизи № 48 від 22.08.2014 доводи, якими судовий експерт обґрунтовує висновок, ґрунтується на здійсненні правового аналізу акту перевірки податкового органу у співвідношенні з аналізом первинної документації, наданої позивачем на підтвердження правомірності визначення ним у податкових звітностях податкових зобв"язань.
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції вірно зазначив, що наявний в матеріалах справи висновок відповідає вимогам статей 81, 82 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки аналіз правовідносин та викладення обґрунтування у висновку здійснено із посиланнями на відповідні норми права та з проведенням відповідного дослідження документів господарської діяльності ТОВ "ВолинЪська фінансова компанія". Тому, висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог пп. 4.1.2, 4.1.3, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України не підтверджено належними та допустимими доказами.
Разом з цим, відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Правила фіксування встановлених перевіркою порушень передбачені п.п.5.2 п.5 розд.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772 (надалі Порядок №984). Зокрема, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Всупереч вказаним вимогам, апелянтом у акті перевірки від 14.03.2013р. №1287/22-3/22044593 викладені факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем не тільки встановленого законодавством порядку проведення перевірки, але й є доказом його невиконання, а викладені відповідачем висновки в акті зроблено без дослідження всіх документів та проведення належних розрахунків.
Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивості, недостовірності або суперечливості відомостей, що містяться у таких документах.
Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.
Однак, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що позивачем занижено суми податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 в сумі 756379,00 грн.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000182203, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" жовтня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Г.І. Майор
Повний текст cудового рішення виготовлено "26" лютого 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідльністю "ВолинЪська фінансова компанія" вул.Рильського, 9,м.Житомир,10014
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014
- ,