19 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 497/2744/14-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Раца В.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області на постанову Болградського районного суду Одеської області від 04 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій та зобов'язати управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області нарахувати та виплатити їй одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що вона працювала вчителем в різних учбових закладах на повній робочій ставці більше 30 років, а тому відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на виплату такої грошової допомоги, але відповідачем їй відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 04 грудня 2014 року позовні вимоги були задоволені.
Визнані протиправними дії управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, пенсійний орган в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15.08.1978 року була прийнята на роботу і призначена учителем математики Дмитрівської середньої школи Болградського району Одеської області. 27.08.1984 року вона була переведена на посаду завідуючого Дмитрівським навчально-консультативним пунктом при Болградській заочній загальноосвітній школі і на цій посаді вона перебувала до 06.08.1995 року. Знаходячись на вказаній посаді у зазначений період, позивачка працювала учителем математики в Болградській очно-заочній загальноосвітній школі на повну робочу ставку, та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 після 06.08.1995 року продовжувала працювати та має педагогічний стаж до 30.09.2010 року, тому вона має необхідний (більше 30 років) педагогічний стаж роботи, який достатній для призначення пенсії за вислугу років. Ці обставини встановлені Постановою Болградського районного суду від 21.09.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013 року.
За заявою позивачки, Управлінням пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області від 17.09.2014 року за № 8338/04 їй було відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що посада на якій працювала позивачка, а саме завідуючим учбово-консультативним пунктом не зазначена в переліку, що надають право на таку допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що стаж роботи позивача ОСОБА_2 на посаді вчителя становить понад 30 років, у зв'язку з чим вона має право на пенсію за вислугу років, яку їй вже призначено на підставі постанови Болградського районного суду Одеської області від 21.09.2011 року.
За змістом п.п.7-1 «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу для виплати грошової допомоги та механізм її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України за № 1191 від 23.11.2011 року.
В контексті зазначених норм та обставин справи можна дійти висновку про те, що стаж роботи позивача ОСОБА_2 на посаді вчителя становить понад 30 років, у зв'язку з чим вона має право на пенсію за вислугу років, яку їй вже призначено на підставі постанови Болградського районного суду Одеської області від 21.09.2011 року, а тому й відповідно отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, позивачка крім завідуючим учбово-консультативним пунктом працювала також і вчителем математики за повною ставкою, що підтверджено також довідкою Болградської районної державної адміністрації від 14.09.2014 року за № 0-09-525, тобто має відповідні, передбачені законодавством вимоги щодо призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2014 року у справі № К/800/32494/13, номер рішення в ЄДРСРУ 41844208.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Болградського районного суду Одеської області від 04 грудня 2014 року у справі № 522/6725/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян