18 лютого 2015 р. Справа № 876/5680/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.
за участю секретаря Бєлкіної Н.І.
представника позивача Кропивницького М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року в справі №813/3395/14 про повернення позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. у справі №813/3395/14 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу від 22.04.2014 року ВП №38957996 було повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі скаржник просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є виконавчим документом і не тотожна рішенню суду, на примусове виконання якого вона була винесена, а відтак, вона територіально підсудна суду, на території якого розташований відповідний орган виконавчої служби відповідно до загальних правил КАС України.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується, що позов подано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови від 22.04.2014 року ВП №38957996 про накладення штрафу в розмірі 1020 грн.
Оскільки позивач є стороною у виконавчому провадженні та оскаржує постанову державного виконавця від 22.04.2014р. ВП №38957996, яку винесено при виконанні виконавчого листа Сокальського районного суду Львівської області №2а-713/11 від 16.01.2013р., яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 19.10.2010р. по 13.06.2011р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
У пункті четвертому частини першої статті 18 КАС України, до якої відсилає зазначена вище норма ст. 181 КАС України, зазначено, що такими справами є усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Позивач оскаржує постанову державного виконавця від 22.04.2014р. ВП №38957996, яку винесено при виконанні виконавчого листа Сокальського районного суду Львівської області №2а-713/11 від 16.01.2013р., яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 19.10.2010 р. по 13.06.2011 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат.
Матеріали про стягнення штрафу не виділені державним виконавцем в окреме виконавче провадження, а тому є невід'ємною частиною єдиного виконавчого провадження №38957996, предметом якого є виконання виконавчого листа №2а-713/11 від 16.01.2013р. Сокальського районного суду Львівської області, чим спростовуються посилання скаржника на окремий порядок оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу. Адже згідно зі ст. 181 КАС України справи щодо виконання державними виконавцями рішень судів розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. Відтак, у вказаній нормі йдеться не про виконавчий документ, яким є постанова державного виконавця про накладення штрафу і яка сама по собі підлягає виконанню, а про справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу.
Зважаючи на наведені вище вимоги закону щодо предметної підсудності такої категорії справ, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що вирішення даного спору належить до предметної підсудності Сокальського районного суду Львівської області.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» розтлумачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (пункт 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»).
Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Відтак, висновки оскаржуваної ухвали відповідають закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року про повернення позовної заяви в справі №813/3395/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Бруновська Н.В.
Повний текст ухвали складений 23.02.2015 року.