копія
26 лютого 2015 р. Справа № 804/2221/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріТононян А.К.
за участю:
представника позивача представника відповідача Неклюдова Н.Й., Сафрончик М.Г. Шеремет В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Світекс" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «р» від 13.01.2015 року № 0000011500.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Пром-Тех-Снаб» за період: липень та серпень 2014 року, оскільки факт виконання договорів підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними. Позивач зазначає, що порушення ПП «Пром-Тех-Снаб» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголошує на тому, що виконані ПП «Пром-Тех-Снаб» підрядні роботи використанні у власній господарській діяльності позивача, а саме: передані замовникам будівництва - ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК» та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Ухвалою суду від 05.02.2015 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочинів укладених позивачем з ПП «Пром-Тех-Снаб», з наступних причин:
- правочини укладені ПП «Пром-Тех-Снаб» визнані недійсними податковим органом;
- ПП «Пром-Тех-Снаб» порушуює податкову дисципліну та не знаходиться на податковою адресою;
- позивачем не надано до перевірки документів, які б підтверджували участь працівників ПП «Пром-Тех-Снаб» у виконанні будівельних робіт для ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК» та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
- в актах виконаних робіт не закладено витрати на відрядження працівників ПП «Пром-Тех-Снаб» до місця виконання підрядних робіт, відсутні дати початку та дати завершення обсягів виконаних робіт;
- позивачем не надано до перевірки дефектних відомостей та кошторису на виконання підрядних робіт;
- ПП «Пром-Тех-Снаб» не має трудових ресурсів, основних засобів, машин та механізмів для здійснення господарської діяльності.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
З 17.11.2014 року по 21.11.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Пром-Тех-Снаб» за липень та серпень 2014 року.
За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 28.11.2014 року № 189/04-83-22-02/24614310.
У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ПП «Пром-Тех-Снаб» на настання правових наслідків та у зв'язку з цим завищення податкового кредиту за липень 2014 року на суму 579 039,87 грн. та за серпень 2014 року на суму 406 011,09 грн.
Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:
- правочини укладені ПП «Пром-Тех-Снаб» визнані недійсними податковим органом;
- ПП «Пром-Тех-Снаб» порушуює податкову дисципліну та не знаходиться на податковою адресою;
- позивачем не надано до перевірки документів, які б підтверджували участь працівників ПП «Пром-Тех-Снаб» у виконанні будівельних робіт для ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК» та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
- в актах виконаних робіт не закладено витрати на відрядження працівників ПП «Пром-Тех-Снаб» до місця виконання підрядних робіт, відсутні дати початку та дати завершення обсягів виконаних робіт;
- позивачем не надано до перевірки дефектних відомостей та кошторису на виконання підрядних робіт;
- ПП «Пром-Тех-Снаб» не має трудових ресурсів, основних засобів, машин та механізмів для здійснення господарської діяльності.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення форми «р» від 13.01.2015 року № 0000011500, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 985 050,95 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 492 525,48 грн.
Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті від 28.11.2014 року № 189/04-83-22-02/24614310 щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ПП «Пром-Тех-Снаб» на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.
Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ПП «Пром-Тех-Снаб» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ПП «Пром-Тех-Снаб» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ПП «Пром-Тех-Снаб» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ПП «Пром-Тех-Снаб».
Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ПП «Пром-Тех-Снаб» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ПП «Пром-Тех-Снаб» за юридичною адресою.
Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ПП «Пром-Тех-Снаб».
Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Пром-Тех-Снаб» укладено договір підряду № 7 від 03.01.2014 року, у відповідності до умов якого ПП «Пром-Тех-Снаб» зобов'язувалось виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах позивача, а останній зобов'язався їх оплатити.
Факт виконання ПП «Пром-Тех-Снаб» підрядних робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Акти приймання виконаних підрядних робіт містять відомості про осіб, які їх підписали, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Судом встановлено, що ПП «Пром-Тех-Снаб» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлена у відповідності до норм Податкового кодексу України та зареєстрована у Реєстрі податкових накладних.
У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платників ПДВ ПП «Пром-Тех-Снаб» видано 25.03.2013 року.
Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ПП «Пром-Тех-Снаб» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.
Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ПП «Пром-Тех-Снаб» зареєстрована як юридичні особи.
Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ПП «Пром-Тех-Снаб» було юридичною особою.
Позивачем надано суду копію ліцензії ПП «Пром-Тех-Снаб» на здійснення будівельних робіт з 22.03.2013 року по 28.02.2015 року, яка знаходиться у матеріалах справи.
Також суд зазначає, що у штаті ПП «Пром-Тех-Снаб» у перевіряємий період працювало 11 осіб, що відображено у Акту перевірки на сторінці 11.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.
Судом під час розгляду справи встановлено, що результати робіт ПП «Пром-Тех-Снаб» використані у господарській діяльності позивача, а саме: передані замовникам будівництва - ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК» та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Дані обставини підтверджуються письмовими пояснення позивача, а також копіями договорів та актами виконаних підрядних робіт, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
На підставі викладеного судом встановлено рух активів від ПП «Пром-Тех-Снаб» до позивача.
У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «р» від 13.01.2015 року № 0000011500.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Світекс» судовий збір у розмірі 487,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2015 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 26.02.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка