18 лютого 2015 р. Справа № 876/10046/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Макарика В.Я.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 15.10.2014 року в адміністративній справі № 164/1286/14-а, провадження № 2-а/164/26/2014 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Маневичькому районі Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневичькому районі Волинській області (надалі - УПФУ в Маневиьцому районі) про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 30.04.1991 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 12 Закону України № 1788-XII від 5 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-XII) та статті 55 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон № 796-ХІІ).
При перерахунку його пенсії, збільшуючи її на 1%, відповідач керувався тільки Законом України № 1058-IV від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV), тобто порушив його право на пільговий характер розрахункової величини, визначений частиною другою статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 15.10.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржив позивач, який вважає, що дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким його позов задовільнити.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, позивач є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, отримує пенсію за віком, яка призначена йому на підставі його заяви з 23.03.1990 року згідно Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії», а надалі - Закону № 1058-IV, зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.
У червні 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Листом від 04.07.2014 року за № 126/Б-01 відповідач відмовив позивачу у вказаному перерахунку, у зв'язку з відсутністю підстав для цього у відповідності до вимог ст.56 Закону № 796-XII та повідомлено, що пенсія обчислена згідно вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з висновком відповідача позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Отже, позивачу призначена та виплачується доплата до пенсії за віком за понаднормовий стаж роботи відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно із пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-ІV у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.
Оскільки позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058-ІV, то і її збільшення повинно проводитися відповідно до цього ж Закону.
Отже, застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення статті 28 Закону 1058-ІV.
З матеріалів справи не видно, що ОСОБА_2 звертався до УПФУ в Маневицькому районі із заявою про отримання пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, так як розрахунок пенсії позивачу здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства в порядку, передбаченому Законом № 1058-ІV.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 15.10.2014 року в адміністративній № 164/1286/14-а, провадження № 2-а/164/26/2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді В.Я.Макарик
Н.М.Судова-Хомюк