29 січня 2015 р. Справа № 876/9400/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області на постанову Зборівського районного суд Тернопільської області від 14 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії,-
27 травня 2013 року Зборівським районним судом Тернопільської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області про визнання неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області та зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 13 грудня 2012 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що згідно довідок та трудової книжки позивач має стаж роботи, який дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення.
Постановою Зборівського районного суд Тернопільської області від 14 червня 2013 року позов задоволено. Визнано неправомірним рішення комісії управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області по розгляду питань, пов'язаних із призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 21 березня 2013 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, як електрогазозварнику. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком як електрогазозварнику з 13 грудня 2012 року.
Зазначену постанову мотивовано тим, що позивач надав відповідачу всі необхідні докази, які підтверджують його стаж роботи на посаді електрогазозварника більше 12 років 6 місяців, а тому відмова у призначені йому пенсії на пільгових умовах є неправомірною.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що ОСОБА_1 13 грудня 2012 року подав до УПФУ в Зборівському районі заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2
Комісія Управління ПФУ в Зборівському районі рішенням від 21 березня 2013 року, оформленим Протоколом засідання комісії Пенсійного фонду України в Зборівському районі по розгляду питань, повязаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відмовила в зарахуванні до пільгового стажу період роботи позивача з 1992 року по 2004 рік, з огляду на невідповідність посади (газоелектрозварник), зазначеної в трудовій книжці ОСОБА_1 класифікатору посад, а також через те, що заявником не надано висновки щодо проведеної атестації робочих місць.
Згідно із п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. п. «а», «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
ОСОБА_1 з 10 липня 1975 року по 25 травня 1976 року, з 01 жовтня 1978 по 31 грудня 1978 року працював електрогазозварювальником в колгоспі ім. Горького.
З 1978 року по 1992 рік позивач працював в колгоспі ім. Шевченка. Також, з 1992 року по 2004 рік він працював в рибгоспі «Заложці».
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано трудову книжку, яка є, у відповідності до вимог п.1 Порядку ведення трудових книжок, основним документом, що підтверджує трудовий стаж.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової та відповідних записів у ній від 18 лютого 2013 року ОСОБА_1 з 10 липня 1975 року по 25 травня 1976 року, з 01 жовтня 1978 по 31 грудня 1978 року працював електрогазозварювальником в колгоспі ім. Горького. Також в трудовій книжці позивача вказано, що він з 06 березня 1992 року по 2004 рік працював в рибгоспі «Заложці» на посаді електрогазозварника, 12 березня 2004 року звільнений з роботи за згодою сторін.
У Довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26 листопада 2012 року, виданій ОСОБА_1 зазначено, що з 06 березня 1992 року по 12 березня 2004 року позивач працював повний робочий день на ПАТ «Тернопільський облрибкомбінат» і виконував електрогазозварювальні роботи.
Вказані докази, належним чином завірені посадовими особами колгоспів де працював позивач та скріплені печатками підприємств.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Наказом 43-К від 27 грудня 2012 року виправлено помилку в Наказі «Про прийняття» № 51 від 06 березня 2012 року шляхом запису в відомості про роботу «Прийняти електрогазозварником по розряду (п'ятому) ОСОБА_1.».
Відповідно, пільговий трудовий стаж позивача за Списком № 2 становить більше необхідних для призначення пільгової пенсії 12 років 6 місяців, а загальний трудовий стаж більше 25 років.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206, ч. 2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Зборівського районного суд Тернопільської області від 14 червня 2013 року в справі № 599/870/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
Р. В. Кухтей