Справа: № 826/16227/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
17 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Київський медичний коледж ім. Гаврося» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції у місті Києві до Вищого навчального закладу «Київський медичний коледж ім. Гаврося» про зобов'язання вчинити дії,-
ДФІ у місті Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищого навчального закладу «Київський медичний коледж ім. Гаврося» про зобов'язання відповідача вчинити дії - виконати в повному обсязі пункти 2, 3, 4 письмової вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 09.04.2014 р. № 26-05-14-14/4487.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Вищий навчальний заклад «Київський медичний коледж ім. Гаврося» подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до п. 1.2.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції у м. Києві на І квартал 2014 року на підставі направлень на проведення ревізії № 412-415 від 07.02.2014 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.12.2009 р. по 01.02.2014 p., за результатами якої складено акт від 28.03.2014 р. № 05-30/650.
В ході проведення ревізії позивачем встановлено ряд порушень та висунуто наступні вимоги щодо вжиття певних дій з метою повного усунення порушень, що оформлено листом від 09.04.2014 р. № 26-05-14-14/4487:
1) опрацювати матеріали ревізії, розглянути питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
2) в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 1.13 рішення Київської міської ради від 16.09.2010 р. №9/4821 «Про внесення змін до рішення Київради від 14.05.2010 р. №793/4231», п. 22.5 рішення Київської міської ради від 30.12.2010 р. №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік», п. 21.6 рішення Київської міської ради від 29.12.2011 р. №100/7336 «Про бюджет міста Києва на 2012 рік» та п. 21.6 рішення Київської міської ради від 08.02.2013 р. №3-9060 «Про бюджет міста Києва на 2013 рік», у період що підлягав ревізії, Коледжем проведено безпідставне перерахування 50 відсотків суми надходжень від здачі в оренду приміщень за 2010-2013 роки до Головного управління охорони здоров'я м. Києва (Департаменту охорони здоров'я м. Києва) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на загальну суму 599 564,00 грн., у зв'язку з чим необхідно відповідачу повернути кошти у сумі 599 564,00 грн. у відповідності до вимог чинного законодавства;
3) в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 2 Указу Президента України від 23.01.1996 р. №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. №992, та п. 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25.12.1997 р. №367, не відпрацювали за направленням три роки, у зв'язку з чим відповідачу необхідно стягнути кошти в сумі 35744,00 грн., в тому числі в порядку, визначеному ст. 1166 Цивільного кодексу України;
4) в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, внаслідок виставлених протягом 2011, 2013 років постачальником теплоенергії АК «Київенерго» СВП «Енергозбут Київенерго» рахунків на оплату у завищених обсягах, за рахунок коштів загального фонду Коледжу комунальні послуги на загальну суму 171 801,39 грн.
В період ревізії порушення усунуто частково, у звязку з чим відповідачу необхідно стягнути з АК «Київенерго» СВП «Енергозбут Київенерго» кошти в сумі 171 801,39 грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Приписи п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону надають органам державного фінансового контролю право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною 2 статті 15 цього ж Закону визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Вівдповідно до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Крім того, Верховний Суд України неодноразово наголошував на наявності в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В даному випадку Інспекція предявила вимогу від 09.04.2014 року № 26-05-14-14/4487 щодо усунення порушень, виявлених під час ревізії Вищого навчального закладу «Київський медичний коледж ім. Гаврося», яка вказує на виявлені збитки та їхній розмір, надаючи право Інспекції вимагати відшкодування завданих збитків, однак зазначені позовні вимоги спрямовані на відшкодування збитків підконтрольною установою.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідности сторін та невірно застосовані до них норми матеріального права.
Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Доводи представника позивача в судовому засіданні не спростовують змісту апеляційної скарги, є необгркунтовані, тому вони не заслуговують на увагу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160, 161, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Київський медичний коледж ім. Гаврося» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2014 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О.Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 20.02.2015 року
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.