Справа: № 750/13485/14 Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П.
Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2015 р. у справі № 750/13485/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
29.12.2014 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - Управління ПФ), в якому просила суд визнати дії Управління щодо відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки відповідно до п.2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов'язати відповідача призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки відповідно до п.2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з дня звернення до відповідача, а саме 21 серпня 2014 року, та одночасно здійснити виплату відповідно недоплачених коштів.
Вважає, що відмова відповідача зменшити пенсійний вік є наслідком порушення вимог норм чинного законодавства.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2015 р. позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки відповідно до п.2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові призначити ОСОБА_2 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки відповідно до п.2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 21.08.2014 року та провести відповідні виплати.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою, яка постійно проживала до 28 січня 1991 року та працювала в зоні посиленого радіологічного контролю до 01 вересня 1987 року, тобто більше 4-х років, тому має право виходу на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки відповідно до п.2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погодившись з таким рішенням, Управління ПФ подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що дії Управління є правомірними та повністю відповідають нормам законодавства, оскільки до заяви про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач постійно проживала в АДРЕСА_1 з 30.07.1980 року по 28.01.1991 року, що підтверджується довідкою виконкому Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області № 3787 від 16.08.2012 року (а.с.10).
В довідці також зазначено, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 даний населений пункт відноситься до 4 зони (зона посиленого радіоекологічного контролю).
Крім того, відповідно довідки Деснянської дитячої музичної школи від 28.10.2013 року № 28, ОСОБА_2 працювала в Деснянській музичній школі викладачем теоретичних дисциплін з 01.08.1977 року по 01.09.1987 року. (а.с. 11)
21.08.2014 року позивач звернулася до Управління з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах згідно приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До заяви була надана довідка виконавчого комітету Деснянської селищної ради Козелець кого району від 16.08.2012 року № 3787. Інші документи, зокрема, посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи, відповідачу надано не було.
Листом від 05.12.2014 року № 21280/08 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_2, оскільки до заяви не надано посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду положень п.2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4-х років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проживала понад 4 роки в АДРЕСА_1, яке відноситься до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю, проте їй не надано статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судом першої інстанції не враховано положення останнього абзацу ст. 55 даного Закону, а саме «призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону».
Відповідно до п.1 ст. 44. Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону» щодо порядку звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Постановою Правління Пенсійного фонду від 25.11.2005 № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).
Частиною 2 Порядку визначений перелік документів, необхідний для призначення пенсії, зокрема, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи (пп.5) - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України у справі №К/9991/3275/11 від 31.08.2011 року також дійшла висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та дають право користуватись пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
З матеріалів справи вбачається, що листом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради від 12.12.2012 року № 01-12/17064 позивачу відмовлено у видачі посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 4. У судовому порядку зазначену відповідь оскаржено не було.
Тобто, статус ОСОБА_2, як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджений та не визнаний у судовому порядку, але його наявність є обов'язковою умовою для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про визнання дій Управління ПФ щодо відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку неправомірними, є помилковим, оскільки відповідач діяв в межах повноважень з урахуванням положень законодавства та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2015 р., задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2015 р. у справі № 750/13485/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, скасувати.
ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.