Харківський апеляційний адміністративний суд
17 лютого 2015 р.м. Харків
Справа № Н/879/2/15
Головуючий 1 інстанції: Якимець Т.Є.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013р. по справі № 1615/2а-4497/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці
про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці задоволено частково: постанова Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.06.11 р. по справі № 1615/2а-4497/11 скасована в частині відмови у задоволенні позову та задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.07 р. по 29.10.10 р. та прийнята ухвала, якою відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку для звернення до суду з позовом. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.07 р. по 29.10.10 р. залишено без розгляду. В іншій частині постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.06.2011р. по справі № 1615/2а-4497/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни залишено без змін.
Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р.
Відповідач подав письмові заперечення на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р., в яких просив залишити вказану заяву без задоволення.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.06.11 р. позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачці доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язано відповідача провести позивачці перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. по 31.12.10 р. На зазначену постанову постановлена ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції із заяво про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р. позивачка по справі зазначила, що існують обставини, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та відповідачу-апелянту під час вирішення справи. До таких обставин заявниця віднесла наступні: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі відповідачу-апелянту, який звертався з апеляційною скаргою, на час розгляду справи; 2) встановлення рішенням суду, що набрало законної сили, завідомо неправдивих, неправильних доказів відповідача-апелянта, що потягли за собою ухвалення незаконного, необґрунтованого рішення; 3) встановлення рішенням суду, що набрало законної сили, вини судді у порушенні процесуального права та норм матеріального права позивача, внаслідок якого було ухвалено незаконне рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для постановлення ухвали, що належить переглянути.
В поданій до суду апеляційної інстанції заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставина заявниця, зокрема, зазначила, що вона не змогла скористатися передбаченим ч. 2, ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 205 КАС України правом на одержання копії рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, оскільки копія рішення на її адресу не направлялася. Також заявниця вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, як позивача по справі із самого початку підготовки справи до апеляційного розгляду, а саме: 1) копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги судом апеляційної інстанції на протязі 2-х років (з грудня 2011 р. по жовтень 2013 р.) на адресу позивачки не було направлено; 2) позивачці невідомі причини подання скарги після закінчення строків, передбачених ст. 186 КАС України, і відповідно її розгляду в суді апеляційної інстанції; 3) в ухвалі від 25.10.13 р. не зазначені обставини та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при розгляді справи у судовому засіданні.
На підставі наведено, заявниця вважає, що вона була повністю позбавлена можливості скористатись правом, передбаченим ст. 191, ст. 195 КАС України, та можливості захисту прав, свобод та інтересів, оскільки при розгляді судової справи судами першої та апеляційної інстанцій не однаково застосовували одні і ті ж самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, що на думку заявниці свідчить про те, що суд апеляційної інстанції порушив її права, свободи та інтереси, позбавив позивача процесуального права на оскарження ухвали.
Крім того, в поданій заяві ОСОБА_1 вказала на те, що в резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначено, що ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, зазначивши при цьому, їй не зрозуміло, чим керувався суд апеляційної інстанції, проголошуючи в резолютивній частині таке важливе процесуальне питання, яке пов'язане з ухваленням судового рішення по строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження, одночасно трьома протилежними по змісту ч. 5, ч. 6 ст. 254 та ч. 10 ст. 182-3 КАС України.
Також заявницею у поданій заяві зазначено, що ознайомившись зі змістом ухвали, позивачка вважає, що зміни, внесені в постанову суду першої інстанції, порушують норми матеріального та процесуального права, її порушують права, свободи та інтереси, що призвело до неправильного вирішення питання, яке вона відносить до вини судді. На думку заявниці, в ухвалі від 23.10.13 р. конкретно не зазначені, як доводи апеляційної скарги, так і докази, згідно яких колегія суддів вважає, що ця скарга підлягає частковому задоволенню. В мотивувальній частині ухвали судом апеляційної інстанції зазначено, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та як обґрунтування цього, вказано на порушення приписів ст. 99, ст. 100 КАС України. Ніяких інших положень, нормативно-правових актів, законів в мотивах, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, не наведено, що за твердженням заявниці свідчить про те, що всі висновки цього суду, які зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали, обґрунтовані тільки приписами ст. 99, ст. 100 КАС України та узагальненими, неконкретизованими посиланнями відповідача-апелянта, зазначивши при цьому, що відповідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, заявниця вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. по 29.10.10 р.
Наведені вище обставини ОСОБА_1 вважає достатніми підставі для перегляду ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р. по справі № 1615/2а-4497/11 за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідно зазначити, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи не є підставою для перегляду справ. Нововиявлені обставини ? це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. При цьому, колегія суддів зазначає, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону, а також фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що наведені у заяві обставини, не можна вважати нововиявленими в розумінні ст. 245 КАС України, оскільки наведені в заяві твердження заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не є встановленим фактом, від якого залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто не є юридичних фактом, а є лише припущенням заявника, у зв'язку з незгодою з рішенням суду апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в ст. 170 КАС України передбачений порядок роз'яснення судового рішення у разі якщо судове рішення є незрозумілим і в такому разі суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Колегія суддів зазначає, що можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення надається з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Позивачка по справі правом, наданим їй ст. 170 КАС України, не скористався, що підтверджується матеріалами справи. В свою чергу, підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р. по справі № 1615/2а-4497/11, з урахуванням доводів, викладених в заяві про перегляд цього рішення - відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р. по справі № 1615/2а-4497/11 підлягає залишенню без задоволення, у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 245 КАС України.
Керуючись ст. ст. 197, 205, 206, 209, 253, 254 КАС України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.13 р. по справі № 1615/2а-4497/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.