18 лютого 2015 року м. Житомир справа № 806/5189/14
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
суддів Лавренчук О.В., Токаревої М.С.,
секретар судового засідання - Галайба І.Б.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідачів - Беспризванного А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді
встановив:
19 листопада 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - УМВС України в Житомирській області) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що він має звання полковника міліції та з 3 жовтня 1994 року проходить службу в органах внутрішніх справ України, остання займана посада - начальник Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. 25 вересня 2014 року наказом Міністра внутрішніх справ України за №1129 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників окремих органів та підрозділів УМВС України в Житомирській області" його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. 25 жовтня 2014 року наказом Міністра внутрішніх справ України за №2207 о/с його було звільнено з посади начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. 7 листопада 2014 року наказом УМВС України №358 о/с "Про оголошення наказу МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с" його повторно звільнено з посади та зараховано у розпорядження цього ж УМВС. Крім того позивач стверджує, що вказані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення його з посади, йому були вручені лише 11 листопада 2014 року. Просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністра внутрішніх справ України від 25 вересня 2014 року №1129 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників окремих органів та підрозділів УМВС України в Житомирській області" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністра внутрішніх справ України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України від 7 листопада 2014 року №358 о/с "Про оголошення наказу МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з моменту звільнення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду 20 листопада 2014 року прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити. Пояснили, що вказані накази є незаконними та підлягають скасуванню, з тих підстав, що МВС України не було здійснено ряд дій вчинення яких вимагає Порядок накладення дисциплінарних стягнень, врегульований статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме: не було проведено службове розслідування; МВС України хоча і отримало від ОСОБА_1 письмові пояснення, однак не взяло до уваги їхній зміст; при визначеності тяжкості проступків не було враховано обставини, врахування яких вимагає законодавство, попередню поведінку позивача та рівень його кваліфікації. Окрім того позивачем та представником позивача було пояснено, що МВС України було також порушено вимоги частини 8 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оскільки зміст оскаржуваного наказу від 25 вересня 2014 року №1129 ОСОБА_1 доведений не був та витяг з цього наказу виданий не був. Також представником позивача та позивачем було пояснено, що позивача на посаду начальника Житомирського МВ УМВС України було призначено лише 14 липня 2014 року, тоді як перевірка діяльності підрозділу внутрішніх справ здійснювалась вже у серпні-вересні 2014 року, отже переважна більшість встановлених перевіркою порушень по-перше мали місце ще до призначення позивача, по-друге на момент перевірки були усунуті позивачем. Стосовно незаконності наказу міністра внутрішніх справ України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с позивач та представник позивача пояснили, що вказаний наказ у дійсності було видано невідомо коли, оскільки з 28 жовтня 2014 року до 13 листопада 2014 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Про факт застосування до позивача дисциплінарного стягнення та подальшого звільнення з посади ОСОБА_1 дізнався із повідомлень засобів масової інформації, після чого звернувся до УМВС України в Житомирській області з проханням офіційно повідомити йому про існуючі накази, на своє звернення позивач отримав лист та довідки про зміст таких наказів. Стосовно незаконності наказу УМВС України в Житомирській області від 7 листопада 2014 року №358 о/с позивач та представник позивача пояснили, що оскільки позивач на займану посаду був призначений МВС України, то УМВС України в Житомирській області не мало ніяких повноважень вдруге його звільняти. Крім того, зазначений наказ УМВС України в Житомирській області було видано під час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні, про що свідчить листок звільнення від виконання службових обов'язків (а.с.17).
Представник відповідачів - Беспризванний А.А. у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.66-76).
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідачів, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 3 жовтня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджується відомостями з трудової книжки (а.с.10-11).
Наказом УМВС України в Житомирській області від 29 травня 2014 року №148 о/с на підполковника міліції ОСОБА_1 було покладено тимчасове виконання службових обов'язків начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області (а.с.111).
11 липня 2014 року наказом №1266 о/с МВС України в Житомирській області відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.
Виданий наказ було продубльовано наказом УМВС України в Житомирській області від 14 липня 2014 року №215 о/с (а.с.13).
25 вересня 2014 року наказом МВС України за №1129 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників окремих органів та підрозділів УМВС України в Житомирській області" полковника міліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (а.с.100-106).
Наказом МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с на підставі наказу від 25 вересня 2014 року №1129 звільнено полковника міліції ОСОБА_1 з посади начальника Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області відповідно до пункту 45 "д" (у порядку дисциплінарного стягнення) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.108).
7 листопада 2014 року наказом УМВС України у Житомирській області №358 о/с "Про оголошення наказу МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с" оголошено зміст наказу МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с шляхом дублювання його змісту та зараховано полковника міліції ОСОБА_1 у розпорядження УМВС України у Житомирській області (а.с.109).
11 листопада 2014 року листом начальника Управління кадрового забезпечення УМВС України в Житомирській області за №11-1/3290 позивачу на його вимогу було видано витяги з наказів та довідки про зміст наказів (а.с.12, 14-15).
Надаючи оцінку оскаржуваним наказам, суд виходить з наступного.
Правовий статус та засади діяльності міліції в Україні визначено Законом України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон України №565-XII).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі - Положення №114).
Пунктом 10 Положення №114 передбачено, що відповідальність осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що випливає з умов служби, визначається законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно з підпунктом "д" пункту 45 Положення №114 переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Наказ від 25 вересня 2014 року №1129 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників окремих органів та підрозділів УМВС України в Житомирській області" було видано за результатами, викладеними у висновку службового розслідування від 25 вересня 2014 року, що проведене на виконання наказу МВС України від 21 серпня 2014 року №931, в якому вказано, що комісією Міністерства внутрішніх справ України у період з 26 серпня до 12 вересня 2014 року було проведено позапланове комплексне інспектування службової діяльності УМВС України в Житомирській області (а.с.77).
Згідно з висновком за результатами службового розслідування фактів незабезпечення належної організації службової діяльності підпорядкованих органів і підрозділів заступником начальника УМВС України в Житомирській області - начальником міліції громадської безпеки полковником міліції Лебедем Ю.М., керівниками УБОЗ УМВС, Житомирського, Коростенського МВ, Володарсько-Волинського, Олевського, Радомишльського РВ, виявлено ряд суттєвих недоліків в організації службової діяльності окремих структурних підрозділів апарату та міськрайорганів УМВС України в Житомирській області, порушення вимог нормативних та організаційно-розпорядчих документів, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ, а також відсутність контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів з боку їх керівників (а.с.78-98).
Зокрема у висновку зазначено, що під час перевірки Житомирського MB УМВС України в Житомирській області встановлено, що у підрозділі не забезпечено належного пропускного режиму до адміністративної будівлі. Зокрема, представники МВС безперешкодно зайшли до приміщення чергової частини та кімнати зберігання зброї.
Не дотримуються вимоги Положення про роботу зі зверненнями громадян. Так, матеріали за результатами розгляду звернень громадян керівництвом не розглядаються. Як наслідок, виявлено непоодинокі факти неналежного розгляду звернень, у тому числі щодо неповноти матеріалів проведених перевірок, порушення термінів їх розгляду та невчасного надання відповідей. Не забезпечено також вільний доступ до приймальні громадян міськвідділу, її обладнано неналежним чином.
У ході перевірки кімнати зберігання зброї виявлено факти порушення встановленого порядку зберігання, видачі та обліку озброєння і спеціальних засобів.
Виявлено 39 порушень обліково-реєстраційної дисципліни, з яких 26 - пряме приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, 10 - неперереєстрація в ЄО із канцелярії, 3 - укриття кримінального правопорушення від обліку шляхом списання матеріалів до справи.
Не організовано роботу щодо викриття кримінальних правопорушень, пов'язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, шахрайством з фінансовими ресурсами, зловживанням владою, перевищенням влади або службових повноважень, отриманням неправомірної вигоди та у сфері земельних відносин.
Не викривалися кримінальні правопорушення у сфері торгівлі людьми, кіберзлочинності, моральності та незаконної легалізації іноземців.
Допущено прорахунки в організації роботи щодо протидії наркозлочинності. Не проводиться належним чином загальнодержавний оперативно-профілактичний захід „Батискаф", номенклатурна справа не ведеться.
Неналежно організовано роботу щодо забезпечення взаємодії слідчих та оперативних підрозділів у ході розкриття та розслідування розбійних нападів.
Так, у кримінальному провадженні №12013060080000708 (СВ Малинського MB) за фактом учинення 6 березня 2012 року розбійного нападу на магазин "Ювелірні вироби" у м.Малин, під час якого злочинці заволоділи ювелірними виробами та грошовими коштами на суму близько 4550000 грн 00 коп., майже рік не поновлювався склад СОГ, досудове розслідування з лютого 2014 року зведено лише до виконання постанов (доручень) про проведення процесуальних дій на іншій території.
Аналогічні порушення допущені працівниками слідства Радомишльського районного відділу під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013060280000049.
Не організовано на належному рівні діяльність ізолятора тимчасового тримання. Контроль за цим напрямком роботи, у тому числі за несенням служби нарядами, не забезпечено.
Організація роботи нарядів за принципом комплексного використання сил та засобів в охороні громадського порядку перебуває на неналежному рівні.
Виявлено 134 порушення вимог статей Кодексу України про адміністративні правопорушення під час складання протоколів про адміністративні правопорушення і винесення постанов.
Стан професійної підготовки знаходиться на низькому рівні, у результаті чого під час проведення навчальних стрільб 32 працівники (27%) отримали незадовільну оцінку. За результатами заліків зі службової підготовки Житомирський міський відділ отримав загальну оцінку "незадовільно".
Зазначені порушення стали можливими внаслідок того, що начальник Житомирського міського відділу полковник міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в органах внутрішніх справ з 3 жовтня 1994 року, на посаді з 11 липня 2014 року (діючих дисциплінарних стягнень не має), на порушення: пункту 4.1 Інструкції з організації діяльності чергових частин, належним чином роботу чергової частини міськвідділу не організував; пункту 1.4 Положення про роботу зі зверненнями громадян - діяльність на цьому напрямку належним чином не забезпечив; пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 року №1050 (далі - Інструкція №1050) - не вжив заходів щодо контролю за належним станом обліково-реєстраційної дисципліни; пункту 17.3 Інструкції про ІТТ - не вжив заходів щодо дотримання умов перебування затриманих осіб в ІТТ; пункту 12 Інструкції із забезпечення зберіганням зброї в чергових частинах - не проконтролював дотримання встановленого порядку зберігання та обліку озброєння й спеціальних засобів; пункту 9.1 Інструкції з адміндіяльності - не проконтролював дотримання встановленого порядку здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення; підпункту 5.1.1 пункту 5.1 Інструкції щодо протидії наркозлочинності - не вжив заходів щодо вдосконалення діяльності органу внутрішніх справ з припинення та розкриття кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; пункту 30 Інструкції з організації планування - контроль за своєчасною реалізацією заходів, визначених планами роботи міськвідділу, не забезпечив; пункту 1.4 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 14 серпня 2012 року №700 (далі - Інструкція №700) - неналежно організував взаємодію слідчих підрозділів з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ при попередженні, виявленні й розслідуванні кримінальних правопорушень.
У бесіді, проведеній під час службового розслідування, ОСОБА_1 визнав свою провину в допущенні недоліків у службовій діяльності очолюваного органу та запевнив у невідкладному виправленні становища (а.с.84-86).
У своїх письмових поясненнях, відібраних головою комісії, ОСОБА_1 визнав, що в підпорядкованому йому підрозділі частина недоліків була допущена у період його керівництва у чому є і його вина (а.с.99).
Наведеними обставинами спростовуються доводи позивача щодо порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення через непроведення службового розслідування та невідібрання письмових пояснень.
Щодо тверджень позивача про неврахування всіх обставин при визначенні дисциплінарного стягнення та притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, що порушує, на думку позивача, порядок застосування дисциплінарних стягнень, оскільки відповідачами не враховано кваліфікацію позивача та його попередню поведінку та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, а не менш суворе суд зазначає наступне.
У судовому засіданні позивач підтвердив, що частина порушень була допущена і за час його керівництва, вважає, що дисциплінарне стягнення за виявлені порушення потрібно було застосовувати до нього, але не у вигляді звільнення з посади, а менш суворе, однак позивач при цьому не просив у позовній заяві змінити йому дисциплінарне стягнення, а оскаржив наказ про притягнення його до відповідальності в цілому.
Статтею 8 Дисциплінарного статуту встановлено обов'язки начальника, а саме: начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості. Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Положення частини 3 та 4 статті 8 Дисциплінарного статуту зобов'язують начальника здійснювати контроль та впливати на стан дисципліни серед підлеглих, а, отже, покладають на нього певну відповідальність за загальний стан дисципліни в підрозділі, а також застосовувати надані йому права накладення дисциплінарних стягнень або порушувати перед старшим керівництвом щодо такого заходу впливу на підлеглих.
В матеріалах справи містяться документи, що свідчать про те, що до призначення позивача на посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, а у подальшому начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області він вже виконував управлінські функції, а саме: згідно з наказом МВС України від 7 вересня 2012 року №745 о/с, який було продубльовано наказом УМВС України в Житомирській області від 10 вересня 2012 року №266 о/с перебував на посаді начальника Чуднівського районного відділу УМВС України в Житомирській області (а.с.110).
Як вже було встановлено судом позивач приступив до виконання службових обов'язків начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області фактично з 29 травня 2014 року, а не з 14 липня 2014 року, як зазначає позивач у позовній заяві.
В оскаржуваному позивачем наказі від 25 вересня 2014 року №1129 зазначено ряд порушень та недоліків, які стали причиною для застосування до позивача вказаного дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Ще до, а також після видачі наказу МВС України від 25 вересня 2014 року №1129 ОСОБА_1 видавались ряд наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Житомирського МВ за недоліки і порушення, які були виявлені у ході комплексного інспектування службової діяльності УМВС України в Житомирській області, а саме: від 5 вересня 2014 року №250 (недоліки по розкриттю грабежів та розбійних нападів, злочинів пов'язаних з незаконним заволодінням транспортних засобів, недоліки по неналежному веденню контрольно-наглядових справ та справ контрольно-спостережного провадження, ОРС категорії "Захист" та ОРС категорії "Розшук", а також порушення щодо виконання доручень слідчих СВ Житомирського МВ), від 26 вересня 2014 року №296 (порушення обліково-реєстраційної дисципліни, недоліки у роботі з матеріалами кримінального характеру), від 3 жовтня 2014 року №305 (порушення режимно-секретної діяльності), від 23 жовтня 2014 року №307 (низький рівень знань зі службової підготовки та низький професійний рівень) (а.с.113-132).
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено наступні види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
При цьому лише такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ визначено частиною 15 статті 14 Дисциплінарного статуту як крайній захід дисциплінарного впливу.
Щодо решти видів дисциплінарних стягнень, то відповідно до положень частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту вони визначаються з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівня кваліфікації тощо.
Тобто, Дисциплінарним статутом не визначена черговість застосування дисциплінарних стягнень. Вид дисциплінарного стягнення може бути обраний уповноваженою посадовою особою на власний розсуд виходячи з оцінки проступку, з урахуванням обмежень встановлених частинами 9, 12-15 статті 14 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.
Враховуючи те, що позивач підтвердив та визнав, що недоліки у службовій діяльності Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області на час проведення комплексного інспектування існували та свою вину з приводу цього він визнає в частині недоліків, що виникли за час його керівництва, будь-яких доказів того, що недоліки були усунуті до проведення перевірки не надав, та з огляду на наведені норми закону, міністр внутрішніх справ України, видаючи наказ МВС України від 25 вересня 2014 року №1129 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Дисциплінарним статутом, з дотриманням порядку накладення дисциплінарного стягнення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Стосовно доводів позивача щодо незаконності наказу МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 5 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.
Отже, наказом МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с реалізовано наказ МВС України від 25 вересня 2014 року №1129 у відповідності до положень частини 5 статті 18 Дисциплінарного статуту, а тому враховуючи те, що суд прийшов до висновку про правомірність наказу МВС України від 25 вересня 2014 року №1129, то відсутні підстави для скасування наказу МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с.
Стосовно доводів позивача щодо незаконності наказу УМВС України в Житомирській області від 7 листопада 2014 року №358 о/с суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У судовому засіданні позивач та представник позивача в обґрунтування позовних вимог у цій частині пояснили, що ОСОБА_1 був призначений на посаду міністром внутрішніх справ України, а відтак підстав та повноважень його звільняти із займаної посади УМВС України в Житомирській області не мало. Тому, виданий 7 листопада 2014 року №358 о/с УМВС України в Житомирській наказ, який звільняє ОСОБА_1 вдруге з посади начальника Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області є незаконним та таким що підлягає скасуванню, оскільки є виданим УМВС України в Житомирській області без наданих на те повноважень.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача оскільки наказом УМВС України в Житомирській області від 7 листопада 2014 року №358 о/с позивачу було лише оголошено наказ МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с про його звільнення з посади начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області та зараховано в розпорядження цього ж УМВС для подальшого проходження служби.
З огляду на викладене доводи позивача щодо подвійного звільнення ОСОБА_1 з посади, а також щодо звільнення його з посади у період тимчасової непрацездатності, є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене підстави для скасування та визнання протиправним наказу УМВС України в Житомирській області від 7 листопада 2014 №358 о/с "Про оголошення наказу МВС України від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с" відсутні.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачами доведено, що накази МВС України від 25 вересня 2014 року №1129 та від 25 жовтня 2014 року №2227 о/с в оскаржуваній позивачем частині, а також наказ УМВС України в Житомирській області від 7 листопада 2014 року №358 о/с є правомірними, а тому суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Д.М. Гурін
Судді О.В. Лавренчук
М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 23 лютого 2015 р.