27 січня 2015 року 17 год. 05 хв. Справа № 808/8673/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.; представника позивача - не прибув; представника відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі іменується - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 101681 грн. 78 коп., по пенсіонерах: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1, а відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується - Закон №1058-IV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Позивач зазначає, що відповідно до вимог законодавства на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожного робітника підприємства, тобто відповідач був повідомлений про розмір фактичних витрат та необхідність їх сплати, але заборгованість за спірний період досі відповідачем не сплачена. З огляду на це, позивач просить стягнути заборгованість у судовому порядку.
Ухвалою судді від 05.12.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 27.01.2015, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав до канцелярії суду письмові заперечення на адміністративний позов. Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, зазначає, що додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, оскільки виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Законодавством передбачено покриття витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і не передбачено покриття таких витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56. А відтак, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_5, які працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами на ПАТ «Укрграфіт» до 01.01.1992, відповідач відшкодовувати не повинен. Відповідач також зазначає, що позивачем не надано документів на підтвердження правомірності нарахування пенсіонерам зазначених в розрахунках сум пенсій, відпрацьований працівниками стаж роботи та понесення позивачем витрат з виплати та доставки пенсій. Відповідач в запереченнях просить розглянути справу за участю представника ПАТ «Укрграфіт», однак в судове засідання представник відповідача не прибув, та про причини неявки не повідомив.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Частина 4 статті 128 КАС України передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Керуючись приписами статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Публічне акціонерне товариство «Український графіт» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV, та являється платником збору та страхувальником згідно приписів статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР.
Судом встановлено, що колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства «Український графіт»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.
Судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, виданих відповідачем пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які працювали на роботах за Списком №1. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач неодноразово направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 101681 грн. 78 коп.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі іменується - Закон України №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат до Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі іменується - Інструкція №21-1).
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Факт надіслання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за період з вересня по листопад 2014 року у розмірі 101681 грн. 78 коп. Зазначені розрахунки складені з дотриманням вимог Інструкції №21-1. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції №21-1.
Вищенаведені встановлені судом обставини справи підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.
Щодо відшкодування пенсій, призначених відповідно до статей 13 та 100 Закону України №1788-ХІІ, особам, які мають відповідний стаж роботи до 01.01.1992, суд зазначає, що відповідно до статті 100 Закону України №1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Із змісту статті 100 Закону України №1788-ХІІ випливає, що право на пенсію відповідно до вказаної статті має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах. В свою чергу, особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України №1788-ХІІ.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 №1931-ХІІ, Закон України №1788-ХІІ введений в дію в повному обсязі з 1 квітня 1992 року.
Згідно з пунктом 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ застосовуються «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» і «Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173.
При цьому, згідно з пунктом 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92.
Суд зазначає, що відшкодуванню не підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі статті 100 Закону України №1788-ХІІ лише за умов, якщо пенсіонери працювали на відповідних роботах до 01.01.1992, станом на цю дату набули права на отримання таких пенсій, та не продовжували працювати після 01.01.1992, тобто розмежувати періоди до 1992 року та після не можна.
Таким чином, з вище наведеного вбачається, що позивач діяв відповідно до чинного законодавства, оскільки в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) зазначені лише ті пенсіонери, пенсії яким призначено відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ. Доказів іншого позивач не надав.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то відповідно до Інструкції №21-1 вона підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.
Крім того, з розрахунків фактичних витрат з вересня по листопад 2014 року вбачається, що визначаючи суму фактичних витрат, яка повинна бути сплачена відповідачем, позивач не враховував у складі цієї суми будь-яких інших доплат чи підвищень до пенсій, тому посилання відповідача на вчинення позивачем таких дій є необґрунтованим.
Що стосується різниці у розмірах пенсій встановлених під час призначення та поданих до відшкодування у Розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, то позивачем до матеріалів справи надані розпорядження, згідно яких були здійснені відповідні перерахунки розміру призначених пенсій, у зв'язку зі зміною стажу чи заробітку пенсіонера, або внаслідок масового (індивідуального) перерахунку пенсій. Це в свою чергу свідчить про правомірність нарахування позивачем вказаних у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню відповідачем до Пенсійного фонду України.
Зауваження відповідача з приводу не надання позивачем копій трудових книжок суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи є копії довідок відповідача, якими підприємство підтвердило пільговий стаж колишніх працівників. Тому, досліджувати самі трудові книжки не має сенсу.
На підтвердження фактично понесених позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам, вказаним в адміністративному позові, УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя надані довідки, з яких вбачається розмір призначених та фактично отриманих пенсій кожним із пенсіонерів за період з вересня по листопад 2014 року (включно), мова про які йшла вище. Дані довідки засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, на обліку в якому перебувають вищезазначені пенсіонери, тому досліджувати будь-які інші розрахункові документи, на чому наголошує відповідач, немає жодної потреби.
Згідно наведених норм чинного законодавства у відповідача наявний обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та визнав їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (місцезнаходження: індекс 69600, Запорізька область, місто Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вулиця Північне Шосе, будинок №20; код ЄДРПОУ 00196204) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 101681 (сто одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. грн. 78 (сімдесят вісім) коп., яку зарахувати на р/р №25605301201080, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 20508396.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська