"18" лютого 2015 р. Справа № 917/1513/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників :
позивача - Зарівчак Н.В., довіреність №02/242 від 22.01.2015 р.
відповідача - Богдан Т.М., директор (особисто),
Курило В.О. довіреність б/н від 17.02.2015 р.,
Фесенко В.Д. довіреність б/н від 17.02.2015 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. №4477 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.14 р. у справі № 917/1513/14
за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Спільного Австрійсько-Українського підприємства "Інтермедіо" м. Полтава
про стягнення грошових коштів
Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Австрійсько-Українське підприємство "Інтермедіо" штрафу в розмірі 68 000,00 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/132-рш від 06.05.2014р. по справі № 02-04-50/60-2014 за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за невиконання рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/38-рш по справі № 02-15-1/128-2013 та пені в розмірі 68 000,00 грн. за період з 14.07.2014 р. по 06.10.2014 р. (з урахуванням клопотання за №02/5270 від 06.10.2014 року про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені)
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.13 р. по справі № 917/1023/13 (суддя Солодюк О.В.) в позові відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду Полтавської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.13 р. по справі № 917/1023/13, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована посиланням на те, що територіальне відділення, визнаючи розмір штрафу та пені, діяло виключно в межах прямо передбаченої норми ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та жодним чином її не порушило. Позивач стверджує, що територіальне відділення не одержувало жодних листів від СП ТОВ "Інтермедіо" щодо виконання рішення від 14.02.2014 № 02/38-рш., а відповідачем не надано до суду доказів одержання листа територіальним відділенням на підтвердження виконання зобов'язань, передбачених пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення. Позивач зазначає, оскільки відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на оскарження рішення територіального відділення від 06.05.2014 № 02/132-рш, тому дане рішення набрало законної сили та підлягає виконанню.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 11 лютого 2015 року.
В судовому засіданні 11 лютого 2015 року оголошено перерву до 18 лютого 2015 року.
11.02.2015 відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає, що Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від 06.05.2014 № 02/132-рш щодо накладання максимального штрафу не повно з'ясувало обставини справи та не врахувало факт приведення медичної стоматологічної практики "Інтермедіо", що розміщується на фасаді будинку за адресою м.Полтава вул.Чапаєва, 14 у відповідність до законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Крім того, відповідачем до суду надано документальні докази - Наказ міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2015 № 46, яким підтверджено надання австрійсько-Українському спільному підприємству "Інтермедіо" статус клінічного закладу охорони здоров'я.
Також, 18.02.2015 відповідач через канцелярію суду надав до матеріалів справи додаткові документальні докази по справі.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України у справі № 02-04-50/60-2014 прийняте рішення № 02/132-рш від 06.05.2014 р., яким визнано дії ТОВ "Спільне Австрійсько-Українське підприємство "Інтермедіо" щодо невиконання зобов'язань, визначених пунктом 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 14.02.2014 р. № 02/38-рш, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді невиконання рішення адміністративної колегії територіального відділення та накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Однак, станом на момент розгляду справи штраф не сплачений, у зв'язку з чим територіальним відділенням нараховано пеню в розмірі 68 000,00 грн. за кожен день прострочення сплати штрафу за період з 14.07.2014 р. по 06.10.2014 р.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив відсутність підстав для стягнення з відповідачем штрафу в розмірі 68000,00 грн. та нарахованої пені за прострочення сплати штрафу, оскільки відповідачем надані належні докази виконання п.3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 14.02.2014 р. № 02/38-рш рішення.
З висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог повністю погоджується колегія суддів.
Повторно переглядаючи дану справу, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до статей 121, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України приймає рішення від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України; адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Згідно з пунктами 29, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р), при доведенні вчинення порушення, залежно від обставин у справі, може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Стаття 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.
Як свідчать матеріали справи, рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/38-рш від 14.02.2014 року по справі №02-15-1/128-2013 визнано дії ТОВ "Спільне Австрійсько-Українське підприємство "Інтермедіо" щодо застосування в назві медичної стоматологічної практики "Інтермедіо" слова "клініка" порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: поширення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб відомостей, які містять неправдиві дані (розміщення напису "клініка"), що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо одержання (замовлення) послуг саме в цього суб'єкта господарювання, накладено штраф. Пунктом 3 Рішення зобов'язано ТОВ "Спільне Австрійсько-Українське підприємство "Інтермедіо" привести назву медичної стоматологічної практики "Інтермедіо", що розміщується на фасаді будинку за адресою м.Полтава вул.Чапаєва, 14 у відповідність до законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та повідомити про це територіальне відділення у 14-денний строк від дати отримання рішення з наданням відповідного фотографічного зображення (а.с.6-9).
Відповідно до частин другої і третьої статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.07.2014 у справі № 917/838/14, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2014, позов Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення 133 280 грн., у тому числі 68 000 грн. штрафу та 65 280 грн. пені за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції задоволено.
Пунктом другим резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 06.05.2014 року № 02/132-рш на ТОВ "Спільне Австрійсько-Українське підприємство "Інтермедіо" накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. за порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді невиконання рішення адміністративної колегії територіального відділення, оскільки відповідачем не виконано рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/38-рш від 14.02.2014р. по справі №02-15-1/128-2013, яким дії ТОВ "Спільне Австрійсько-Українське підприємство "Інтермедіо" яким зобов'язано відповідача привести назву медичної стоматологічної практики "Інтермедіо", що розміщується на фасаді будинку за адресою м.Полтава, вул.Чапаєва, 14 у відповідність до законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та повідомити про це територіальне відділення у 14-денний строк від дати отримання рішення.
Рішення адміністративної колегії територіального відділення № 02/132-рш від 06.05.2014 року відповідач отримав 13.05.2014 р., що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16).
У супровідному листі №02/2926 від 06.05.2014 р. позивач попередив відповідача про обов'язковість сплати штрафу та про те, що у разі несплати штрафу буде нараховуватись пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (а.с.15).
Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" 13.07.2014 року закінчився двомісячний строк, протягом якого відповідач мав сплатити штраф, накладений рішенням № 02/132-рш від 06.05.2014 р.
Відповідно до пункту 4 статті 50 Закону України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі.
Так, підставою прийняття рішення від 06.05.2014 року № 02/132-рш було те, що адміністративна колегія територіального відділення інформацію щодо виконання п. 3 резолютивної частини рішення від 14.02.2014 не отримала та комісією було здійснено вихід на місце провадження товариством діяльності та складено акт фіксування від 25.03.2014 з посиланням на фото ( а.с. 74-75).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідачем надано відповідь на рішення адміністративної колегія територіального відділення з описом вкладення від 11.03.2014р., згідно якого відповідач повідомляє позивача про приведення назви у відповідність до вимог законодавства(а.с. 78 -80).
Таким чином, відповідачем надано докази виконання п.3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 14.02.2014 р. № 02/38-рш рішення.
Як зазначено в пункті 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі.
Як зазначалося вище, відповідачем були вжиті заходи щодо виконання 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 14.02.2014 р. № 02/38-рш. Встановлення в подальшому такого ж порушення не може бути підставою для накладення штрафу за невиконання виконаного рішення.
Колегія суддів враховує, що станом на час розгляду даної справи рішення від 06.05.2014 року № 02/132-рш є чинним, відповідачем в установлений законом строк не оскаржено, та в силу закону є обов'язковим до виконання.
Разом з цим, відповідно до статті 1 Конституції України - Україна є правовою державою. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 02.11.2004 N 15-рп/2004 у справі N 1-33/2004 зазначив, що «... Верховенство права - це панування права в суспільстві, "верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність... Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню».
Виходячи з загальних принципів застосування санкцій при їх визначенні АМК повинен враховувати загальні засади юридичної відповідальності (покарання має бути пропорційне характеру порушення і забезпечувати каральні і превентивні функції), зокрема, положення частини четвертої статті 52 Закону, які закріплюють принцип індивідуалізації порушення, положення частини п'ятої статті 6 Закону, які вказують на необхідність врахування поведінки порушника під час розслідування АМК справи про порушення.
Згідно зі статтею 27 Закону України від 7 червня 1996 року N 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» процесуальні засади діяльності органів АМК щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів АМК, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до абзацу другого пункту 23 «Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за № 90/299(надалі -Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
Отже, на АМК покладено обов'язок з'ясування обставин, що мають важливе значення для визначення меж міри юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які забезпечують справедливість застосованого покарання та його пропорційність фактичному характеру вчиненого порушення.
Крім того, відповідно до абзацу четвертого статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» АМК будує свою діяльність на принципах захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом.
Як свідчать матеріали справи, відповідач є стоматологічною клінікою в складі Спільного Австрійсько-Українського підприємства "Інтермедіо" та діє на підставі ліцензії МОЗ України на медичну практику від 28.04.2011 № 601342. Стоматологічна клініка працює більше 18 років та надає всі види стоматологічної допомоги, а також є навчальною базою для проведення інтернатури із спеціальності «стоматологія» для лікарів-інтернів спільно з Українською медичною стоматологічною академією, згідно листа МОЗ України від 30.07.2007р. №08.01-22/1634. Також, стоматологічна клініка являється базою для проведення клінічних випробувань виробів медичного призначення відповідно до наказу Держлікслужби України від 07.05.2012р. №372 «Про внесення змін до наказу Держлікслужби України від 22.02.2012р.№120». Керівник клініко-експертного підрозділу являється членом Науково-експертної ради з питань Державної реєстрації медичних виробів (Наказ №25 від 09.01.2013р. «Про внесення змін до наказу Держлікслужби України» від 02.12.2011р. №475.»).
Основні завдання клінічного закладу визначені п. 3. 2 Положення. Відповідно до визначених завдань «Інтермедіо», що відповідає п. 3. 2 Положення, проводить:
- навчально - виховний процес з використанням нових форм і методів навчання студентів, лікарів - інтернів;
- наукові дослідження в оснащеній лабораторії;
- надає експертну оцінку клінічним випробуванням медичних виробів, апаратури з проведенням в подальшому апробації медичних виробів, апаратури і впровадження нових методів діагностики.
- проводить обстеження та лікування хворих, при необхідності з можливістю
госпіталізації;
- наказом № 25 від 09.01.2013 року Державної служби України з лікарських засобів введено до персонального складу Науково - експертної ради з питань державної реєстрації медичних виробів Семенець В.Г. - головного лікаря СП «Інтермедіо»;
- наказом № 372 від 07.05.2012 р. Державної служби України з лікарських засобів Спільне Австрійсько - Українським підприємством «Інтермедіо» внесено до Переліку лікувально - профілактичних закладів, що залучаються Державною службою України з лікарських засобів для проведення клінічних випробувань та спеціалізованої оцінки матеріалів клінічних випробувань медичних виробів з метою їх державної реєстрації;
- стоматологічна клініка має власний рентген-діагностичний підрозділ та лабораторію; в клініці СП «ІНТЕРМЕДІО» розроблено та впроваджено Систему Управління Якості 180 9001-2000 (ДСТУ 180 9001:2001) від 24.11.2008р.;
- в 2011 році була проведена державна акредитація та Головна акредитаційна комісія МОЗ України надала стоматологічній поліклініці Спільного Австрійсько-Українського підприємства «Інтермедіо» - товариства з обмеженою відповідальністю - вищу категорію.
Таким чином, згідно наказу МОЗ України від 02.02.2011р. № 49 (у редакції наказу МОЗ України від 30.11.2012р. № 981 та п.Ю Наказу МОЗ України від 28.10.2002р. № 385 відповідач фактично мав всі підстави називатися клінікою.
Слід зазначити, що вказані обставини були викладені відповідачем в заяві про перегляд рішення від 14.02.2014 року № 02/38 - рш до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а отже достеменно відомі позивачу, проте ніяким чином не враховані при визначенні розміру штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, який було застосовано позивачем у максимальному розмірі двічі (за рішенням № 02/38-рш від 14.02.2014 та за рішення № 02/132-рш від 06.05.2014 року), та до того ж без врахування вимог ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».Так, відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(далі - Закон), за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Тобто Законом передбачено можливість застосування штрафу в різному розмірі пропорційно до доходу але не більше десяти відсотків (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, штраф в десять відсотків є максимальним.
Застосування санкцій є мірою відповідальності і застосовується з додержання Законів України, як засіб дії на суб'єкт правопорушення, як з метою покарання, так і з метою впливу на подальшу правомірність поведінки суб'єкта, запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, тобто з виховною метою.
Колегія суддів вважає, що позивач при прийнятті рішення №02/132- рш від 06.05.14р. (а саме визначенні розміру штрафу) не вжив заходів щодо отримання інформації про дохід відповідача, що надає можливість застосування штрафних санкцій пропорційно його доходу, а також не врахував обставини, які фактично свідчать про те, що Спільне Австрійсько - Українським підприємством «Інтермедіо» є клінічним закладом.
До того ж, слід зазначити, що відповідачем надано до суду документальні докази - Наказ міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2015 № 46, яким підтверджено надання австрійсько-Українському спільному підприємству "Інтермедіо" статус клінічного закладу охорони здоров'я.
За таких обставин, враховуючи всі викладені обставини в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права, розумності, з огляду на загальні засади юридичної відповідальності, які забезпечують справедливість застосованого покарання та його пропорційність фактичному характеру вчиненого порушення, колегія суддів вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 68 000,00 грн. та пені в розмірі 68 000,00 грн. необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги позивача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.14 р. у справі № 917/1513/14
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.14 р. у справі № 917/1513/14 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 23 лютого 2015 року
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.