04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" лютого 2015 р. Справа№ 910/19963/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
за участю представників:
від позивача - Оніщук В.М., довіреність № 177/11.5.2 від 18.04.2014;
від відповідача - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі № 910/19963/14 (суддя Грєхова О.А.) за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" про стягнення 11 039 865,36 доларів США, що еквівалентно 144 426 996,59 грн.
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 7900000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638,00 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131,94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586,86 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695,48 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту, в розмірі 539394,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 6985816,06 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів, в розмірі 147425,71 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 1909342,80 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту, в розмірі 331800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214,80 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів, в розмірі 66902,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 866463,30 грн. та договірної санкції, застосованої згідно п. 7.3 кредитного договору за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору у розмірі 75768,90 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299,69 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі № 910/19963/14 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в розмірі 7900000 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638 грн. 00 коп.; проценти, нараховані за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131 долар США 94 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586 грн. 86 коп.; проценти, нараховані за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658 доларів США 14 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695 грн. 48 коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 27.05.2013 по 24.11.2013 в розмірі 539394 долари США 44 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 6985816 грн. 06 коп.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.10.2012 по 20.10.2014 в розмірі 147425 доларів США 71 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 1909342 грн. 80 коп.; 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 19.10.2014 в розмірі 331800 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214 грн. 80 коп.; 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 по 19.10.2014 в розмірі 66902 долари США 06 центів, що за офіційним курсом станом на 20.10.2014 року становить 866463 грн. 30 коп.; договірну санкцію, що застосована згідно п. 7.3 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 за період з 12.08.2014 року по 19.10.2014 року (включно) за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008, в розмірі 75768 доларів США 90 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299 грн. 69 коп.
При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшовши висновку про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, задовольнив позовні вимоги.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі № 910/19963/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивач не набув права на дострокове стягнення кредитних коштів, а також на невірність розрахунку відсотків за користування кредитними коштами, пені та 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2015 проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, разом з тим, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилається на необхідність часу для отримання нотаріально засвідченої копії перекладу протоколу.
Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про його відхилення з огляду на наступне.
Необхідність часу для отримання копій документів жодним чином не перешкоджає представнику з'явитись в судове засідання та надати пояснення по суті апеляційної скарги.
Про неможливість прибуття в судове засідання свого представника відповідач не повідомив, жодних доказів з цього приводу не надав.
Також, протокол, на який посилається апелянт, жодним чином не впливає на розгляд даного спору по суті та не підтверджує тих обставин, на які посилається відповідач (про що буде наведено нижче у даній постанові).
Крім того, вказаний протокол не був наданий до суду під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції, хоча і існував на той час, адже датований 03.12.2012.
Поважність причин неподання до суду 1-ї інстанції вказаного протоколу апелянт не довів, що буде додатково наведено нижче у даній постанові.
Тому, за положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у апеляційного суду відсутнє право приймати зазначений протокол, як доказ по справі.
Отже, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Таким чином, враховуючи те, що саме товариством з обмеженою відповідальністю "Н-М" подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною і зрозумілою та з метою недопущення зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк"), як кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Н-М" 13.06.2008 укладено кредитний договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД від 13.06.2008 (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 8000000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 24.05.2013 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначення даним договором. Кредит за договором надається позичальнику у такій валюті: долар США.
Пунктом 1.1.1 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) передбачено, що кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до зазначеного нижче графіку: 13.06.2008-24.05.2013: 8000000 доларів США, з 25.05.2013: 0 доларів США. При цьому, ліміт кредитування не може перевищувати суму кредиту, що може бути надана позичальнику відповідно до умов п. 2.1.1 цього договору.
Позичальник зобов'язаний повернути кредит відповідно до графіка повернення: дата повернення частини кредиту - не пізніше 24.05.2013 (п. 1.1.2 договору в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД).
Згідно п. 2.2 кредитного договору, грошові кошти перераховуються банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок позивальника (або інший рахунок вказаний позичальником у заяві про перерахування коштів) на підставі письмової заяви позичальника про перерахування коштів у 5 денний строк з дня отримання банком заяви.
Відповідно до п. 3 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим і складає:
- 13% річних на суму 1000000,00 доларів США, яка видана під заставу земельних ділянок та майнових прав по контракту, зазначених в п.п. 1.3.1 та 1.3.8 цього договору.
- 11,5% річних на суму 7000000,00 доларів США, яка видана під заставу майнових прав на депозитні вклади, зазначені в п.п. 1.3.1 та 1.3.8 цього договору.
Положеннями пункту 3.2 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360 - Іноземна валюта. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Плата за користування кредитом нараховується банком 24 числа поточного місяця, в останній банківський день поточного місяця та день погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 11.1 цього договору, у наступному порядку:
- проценти, нараховані в порядку, визначеному п. 3.2 цього договору, сплачуються щоквартально з 25 числа кожного місяця кварталу, але не пізніше останнього банківського дня останнього місяця того ж кварталу (включно) на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 11.1 цього договору. При несплаті процентів в останній банківський день кварталу, з наступного банківського дня вони вважаються простроченими.
- незважаючи на положення попереднього пункту договору, в день розірвання договору/повернення кредиту у повному обсязі, позичальник зобов'язаний повністю погасити всі боргові зобов'язання за цим договором, в т. ч. суму нарахованих процентів за останній місяць кредитування. При сплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими (п. 3.3 договору в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД).
Згідно п. 4.3.1 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) позичальник зобов'язаний застрахувати та/або забезпечити страхування заставного (крім майновий прав, цінних паперів, частки в статутному капіталі) та майна, яке буде передано в забезпечення за цим договором, а також надати на визначених в договорах про забезпечення умовах договори страхування та документи, що підтверджують сплату страхових платежів.
Несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з кредитним договором та у передбачений ним строк є несприятливою подією (п. 5.1.2 договору).
Положеннями п. 5.3 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) передбачено, що банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події та у разі, якщо ця несприятлива подія не буде виправлена позичальником протягом періоду виправлення, а позичальник зобов'язаний незважаючи на положення п. 1.1 кредитного договору виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити плату за кредит, пеню, договірні та штрафні санкції, що підлягають сплаті позичальником на користь банку, в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту відправлення банком листа-вимоги.
Відповідно до п. 7.1 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день поверненя кредиту з розрахунку факт/360.
Пунктом 7.2 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день поверненя кредиту з розрахунку факт/360.
У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.3.1 цього договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 0,0139% від суми заборгованості за кредитом за цим договором за кожний календарний день невиконання/неналежного виконання зобов'язання п. 4.3.1 цього договору, починаючи з дати невиконання/неналежного виконання зобов'язання п. 4.3.1 цього договору до дати повного виконання зобов'язання а. 4.3.1 договору (п. 7.3 договору в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД).
Відповідач звертався до позивача із заявками про надання кредитних коштів: № 156/1 від 26.08.2009, № 115 від 18.06.2008, № 158 від 11.08.2008, № 145 від 28.07.2008, № 269 від 11.12.2008.
На виконання умов кредитного договору банк перерахував відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами: № 5454.1 від 19.06.2008, № 5556 від 26.08.2008, № 2590 від 27.08.2009, № 2633 від 12.12.2008, № 3023 від 29.07.2008
Відповідачем зобов'язання з повернення зазначених коштів виконано не було.
Позивач з метою отримання вказаної заборгованості звернувся до відповідача з листом від 29.10.12012 № 76666/1-2, в якому вимагав повернути всю суму заборгованості за кредитом, а також сплати проценти та штрафні санкції.
Відповідачем зазначений лист було отримано 09.11.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 238), проте залишено вимогу позивача без задоволення.
У зв'язку з невиконанням позичальником своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" заборгованості по кредиту в розмірі 7900000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638,00 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131,94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586,86 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695,48 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту, в розмірі 539394,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 6985816,06 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів, в розмірі 147425,71 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 1909342,80 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 19.10.2014 в розмірі 331800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214,80 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів, в розмірі 66902,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 866463,30 грн. та договірної санкції, застосованої згідно п. 7.3 кредитного договору за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору у розмірі 75768,90 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299,69 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД з урахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1.1.2 договору в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит не пізніше 24.05.2013.
Разом з тим, положеннями п. 5.3 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) передбачено право банку на дострокове стягнення суми кредитних коштів у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
Жодних доказів виконання зобов'язань щодо сплати кредитних коштів та процентів за користування цими коштами у передбачені договором строки відповідачем не надано.
Банк, враховуючи невиконання позичальником зобов'язань щодо своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування цими коштами скористався наданим йому правом на дострокове стягнення кредиту та надіслав відповідачу відповідний лист - вимогу.
Відповідачем зазначений лист було отримано 09.11.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 238), проте залишено вимогу позивача без задоволення.
Враховуючи наведене, позивач набув право вимоги на дострокове стягнення з відповідача кредитних коштів.
Доводи апелянта про те, що банк не набув право на дострокове стягнення з відповідача кредитних коштів, оскільки несприятлива подія в розумінні п. 5.3 кредитного договору, як підстава набуття банком права на дострокове стягнення, не відбулась, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Положеннями п. 5.3 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) передбачено, що банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події.
У п. 5.1.2 договору визначено, що несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з кредитним договором та у передбачений ним строк є несприятливою подією.
Відповідачем зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування цими коштами виконано не було.
Наведене позичальником не спростовано, доказів належного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором не надано.
Отже, у з в'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань в частині здійснення кредитних платежів (настання несприятливої події), банк набув право на дострокове стягнення з відповідача кредитних коштів.
Крім того, наданий апелянтом лише при розгляді справи судом апеляційної інстанції протокол, яким, як зазначає відповідач, сторонами погоджено врегулювання спірних правовідносин, не підтверджує обставин виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування цими коштами.
Крім цього, зазначений протокол не має нотаріально засвідченого перекладу на державну мову.
Позивач, в судовому засіданні 23.02.2015 заперечив проти зазначеного документу та зазначив при цьому, що жодних домовленостей щодо спірної заборгованості між сторонами не існує.
Також, зазначений протокол надано відповідачем вже на стадії апеляційного провадження.
Обґрунтовуючи неможливість подання зазначеного документу до суду першої інстанції відповідач зазначив про те, що засновник товариства відповідача дізнався про стягнення кредитної заборгованості вже після прийняття рішення.
Наведена обставина не може бути підставою для визнання поважною причини неподання цього протоколу до суду першої інстанції, оскільки представник відповідача був присутній на всіх судових засіданнях у місцевому господарському суді та відповідно був обізнаний про розгляд справи, отже мав можливість надати зазначений доказ до суду першої інстанції.
Таким чином, наданий апелянтом протокол не приймається судом апеляційної інстанції.
За наведених обставин, позивач набув право на дострокове стягнення кредитної заборгованості, а отже, відповідно заперечення апелянта з цього приводу є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів.
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем зобов'язання щодо своєчасного повернення сум кредиту за кредитним договором не виконано.
Крім цього, відповідачем не виконано зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказів оплати вищезазначеної заборгованості на момент прийняття оскаржуваного рішення позичальником до суду не надано.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту в розмірі 7900000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638,00 грн. та заборгованості по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131,94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586,86 грн., а також процентів, нарахованих за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695,48 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 539394,44 дол. США та пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 147425,71 дол. США.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п. 7.1 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день поверненя кредиту з розрахунку факт/360.
Пунктом 7.2 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день поверненя кредиту з розрахунку факт/360.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 539394,44 дол. США та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 147425,71 дол. США, розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.
Крім цього, позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 331800,00 дол. США 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та 66902,06 дол. США 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.
Згідно положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, вимоги про стягнення 331800,00 дол. США 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та 66902,06 дол. США 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.
Доводи апелянта про невірність нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, а також пені та 3% річних відхиляються колегію суддів за необґрунтованістю, оскільки судом перевірено розрахунок позивача та встановлено його арифметичну вірність.
Крім цього, відповідач не погоджуючись з нарахованими сумами не був позбавлений права, в обґрунтування своєї позиції, надати контррозрахунок.
Проте, жодного розрахунку відповідачем зроблено не було.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача зазначених сум відсотків за кредиоом, пені та 3% річних.
Позивачем також було заявлено до стягнення 75768,90 доларів США договірної санкції, застосованої згідно п. 7.3 кредитного договору за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору.
Колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції зазначеної вимоги, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7.3 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.3.1 цього договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 0,0139% від суми заборгованості за кредитом за цим договором за кожний календарний день невиконання/неналежного виконання зобов'язання п. 4.3.1 цього договору, починаючи з дати невиконання/неналежного виконання зобов'язання п. 4.3.1 цього договору до дати повного виконання зобов'язання а. 4.3.1 договору.
Згідно п. 4.3.1 договору (в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) позичальник зобов'язаний застрахувати та/або забезпечити страхування заставного (крім майновий прав, цінних паперів, частки в статутному капіталі) та майна, яке буде передано в забезпечення за цим договором, а також надати на визначених в договорах про забезпечення умовах договори страхування та документи, що підтверджують сплату страхових платежів.
Позивач звертався до відповідача з листом № 5788/1-2 від 13.08.2014 про надання документів на виконання п. 4.3.1 договору.
Даний лист було отримано відповідачем 18.08.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 93).
Проте, відповідачем зазначений лист залишено без виконання.
З огляду на викладене, відповідачем було порушено п. 4.3.1 договору, що в свою чергу є підставою для застосування позивачем штрафної санкції передбаченої п. 7.3 договору.
Колегією суддів перевірено суму нарахованої позивачем відповідно до п. 7.3 кредитного договору штрафної санкції та встановлено її арифметичну вірність.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача штрафної санкції в сумі 75768,90 дол. США.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі № 910/19963/14 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Матеріали справи № 910/19963/14 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко