"16" лютого 2015 р. Справа № 908/4918/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників:
позивача - Галутва Р.О. за довіреністю №28 від 31.12.2014 р.
відповідача - Камалдінова І.В. за довіреністю б/н від б/д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ "Запоріжобленерго" в особі Вільнянського РЕМ, м. Вільнянськ, Запорізька область (вх. №449 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.14 у справі № 908/4918/14
за позовом ВАТ "Запоріжобленерго" в особі Вільнянського РЕМ, м. Вільнянськ, Запорізька область
до Державого підприємства "Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20), м. Вільнянськ, Запорізька область
про стягнення 301040,05 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 р. у справі № 908/4918/14 (суддя Сушко Л.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж 251 797,31 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 41248,07 грн. заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 5 860,91 грн. В інші частині позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 р. у справі № 908/4918/14 в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача 3% річних в розмірі 7994,67 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає про наявність правових підстав для стягнення 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки вважає, що між сторонами склалися правовідносини з грошових зобов'язань без письмового укладання договору з постачання електроенергії.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому відповідач зазначає, оскільки між ДП "Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) та ВАТ "Запоріжобленерго" в особі Вільнянського РЕМ відсутні договірні відносини, а стягнення заборгованості здійснюється за ст. 1212 ЦК України, тому вважає, що стягнення 3% річних за спірний період є необґрунтованим, а позовні вимоги в розмірі 7994,67 грн. задоволенню не підлягають.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що 29.11.1999 р. Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань № 165 було скасовано, затверджено та введено в дію з 01.12.1999 р. нове найменування органів та установ кримінально-виконавчої системи України, а саме: установу по виконанню покарань ЯЯ 310/20 затвердити, як установу та підприємство Вільнянської виправної колонії (№ 20), тобто утворилося дві окремі юридичні особи. З моменту Державної реєстрації та до теперішнього часу з відповідачем договір на постачання електричної енергії так і не укладено.
Разом з цим, враховуючи особливості схеми енергопостачання об'єкту, а також відсутність технічної можливості провести відключення відповідача, позивач вказує на те, що відпуск електричної енергії позивачем здійснювався, відповідачем надавались акти про спожиту електричну енергію, сплачувались надіслані позивачем рахунки, що підтверджує намір сторін щодо укладання договору.
Так, матеріали справи свідчать про те, що по активній електричній енергії за період квітень 2013 року, з серпня 2013 року по грудень 2013 року, та січень, лютий, квітень, травень, червень 2014 року у відповідача перед позивачем, враховуючи часткову сплату, склалася заборгованість у розмірі 251 797,31 грн. На оплату спожитої активної електричної енергії відповідачу були виставлені відповідні рахунки, а саме:
За квітень 2013 року спожито 39 634 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/4а від 03.05.2013 року на суму 25 017,44 грн.
За серпень 2013 року спожито 31 986 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/8а від 03.09.2013 року на суму 16 660,37 грн.
За вересень 2013 року спожито 39 324 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/9а від 02.10 2013 року на суму 26 871,85 грн.
За жовтень 2013 року спожито 35 314 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/10а від 01.11.2013 року на суму 24 552,38 грн.
26.11.2013 року Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за електричну енергію у розмірі 12 000,00 грн. Залишок боргу становить 12 552,38 грн.
За листопад 2013 року спожито 66 985 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/11а від 03.12.2013 року на суму 37 413,60 грн.
За грудень 2013 року спожито 65 946 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/12а від 31.12.2013 року на суму 31 402,87 грн.
За січень 2014 року спожито 50 068 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/1 а від 29.01 2014 року на суму 29 250,25 грн.
За лютий 2014 року спожито 67 847 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/2а від 27.02.2014 року на суму 39 970,94 грн. 31.03.2014 року відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за електричну енергію у розмірі 14 416,40 грн. Залишок боргу становить 25 554,54 грн.
За квітень 2014 року спожито 48 370 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/4а від 30.04.2014 року на суму 28 673,64 грн. 30.05.2014 року відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за електричну енергію у розмірі 10 313,00 грн. Залишок боргу становить 18 360,64 грн.
За травень 2014 року спожито 26 815 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/5а від 02.06.2014 року на суму 13 750,85 грн. 27.06.2014 року відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за електричну енергію у розмірі 7 000,00 грн. Залишок боргу становить 6 750,85 грн.
За червень 2014 року спожито 37 195 кВт/год електроенергії, виставлений рахунок № 802/6а від 03.07.2014 року на суму 26 151,34 грн. 01.08.2014 року Відповідач здійснив часткову оплату забор гованості за електричну енергію у розмірі 3 000,00 грн., та 01.09.2014 року у розмірі 16 500 з яких сума 15 311,18 грн., зарахована як погашення боргу за липень 2014р., сума в розмірі 1188,82 грн. зарахована в погашення спірного місяця. Залишок боргу становить 21 962,52 грн.
За перетікання реактивної електричної енергії, за період з січня 2012 року по квітень 2013 рік, з серпня 2013 року по лютий 2014 рік, з квітня 2014 року по липень 2014 рік та вере сень 2014 року у відповідача перед позивачем склалася заборгованість у розмірі 41 248,07 грн. На оплату за перетікання реактивної електричної енергії Відповідачу виставлені рахунки:
За січень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 634,17 грн., виставлений рахунок № 53/1р від 30.01.2012р.
За лютий 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 446,92 грн., виставлений рахунок № 53/2р від 29.02.2012р.
За березень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енер гії у розмірі 1 790,47 грн., виставлений рахунок № 53/Зр від 29.03.2012р.
За квітень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 713,54 грн., виставлений рахунок № 802/4р від 03.05,2012р.
За травень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 411,78 грн., виставлений рахунок № 802/5р від 30.05.2012р.
За червень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 804,14 грн., виставлений рахунок № 802/6р від 04.07.2012р.
За липень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 2 071,02 грн., виставлений рахунок № 802/7р від 07.08.2012р.
За серпень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 751,86 грн., виставлений рахунок № 802/8р від 03.09.2012р.
За вересень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енер гії у розмірі 1 890,22 грн., виставлений рахунок № 802/9р від 01.10.2012р.
За жовтень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енер гії у розмірі 1 377,78 грн., виставлений рахунок № 802/10р від 05.11.2012р.
За листопад 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 370,80 грн., виставлений рахунок № 802/11 р від 05.12.2012р.
За грудень 2012р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 994,13 грн., виставлений рахунок № 802/12р від 03.01.2013р.
За січень 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 049,52 грн., виставлений рахунок № 802/1 р від 06.02.2013р.
За лютий 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 012,33 грн., виставлений рахунок № 802/2р від 05.03.2013р.
За березень 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 794,98 грн., виставлений рахунок № 802/Зр від 01.04.2013р.
За квітень 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 913,07 грн., виставлений рахунок № 802/4р від 03.05.2013р.
За серпень 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енер гії у розмірі 1 905,50 грн., виставлений рахунок № 802/8р від 03.09.2013р.
За вересень 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 2 336,20 грн., виставлений рахунок № 802/9р від 02.10.2013р.
За жовтень 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 2 110,06 грн., виставлений рахунок № 802/10р від 01.11.2013р.
За листопад 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 684,10 грн., виставлений рахунок № 802/11 р від 03.12.2013р
За грудень 2013р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 393,44 грн., виставлений рахунок № 802/12р від 31.12.2013р.
За січень 2014р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 150,94 грн., виставлений рахунок № 802/1 р від 29.01.2014р.
За лютий 2014р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 607,39 грн., виставлений рахунок № 802/2р від 27.02.2014р.
За квітень 2014р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 251,16 грн., виставлений рахунок № 802/4р від 30.04.2014р.
За травень 2014р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 983,36 грн., виставлений рахунок № 802/5р від 02.06.2014р.
За червень 2014р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 333,09 грн., виставлений рахунок № 802/6р від 03.07.2014р.
За липень 2014р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 334,27 грн., виставлений рахунок № 802/7р від 05.08.2014р.
За вересень 2014р. нарахована плата за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 131,83 грн., виставлений рахунок № 802/9р від 02.10.2014р.
Враховуючи те, що електрична енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, а також зважаючи на те, що відповідачем електричну енергію спожито без достатньої правової підстави, тобто без договору про постачання електричної енергії, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 251 797,31 грн., суми боргу за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 41 248,07 грн., а також 3% річних в розмірі 7994,67 грн., нарахованих за прострочення виконання відповідачем зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, вимоги ВАТ "ЗОЕ" в особі Вільнянського РЕМ про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)" суми боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 251 797,31 грн., та суми боргу за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 41 248,07 грн., визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що в процесі розгляду справи відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 293045,38 грн. визнав в повному обсязі, рішення в зазначеній частині відповідачем не оскаржується.
Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 7 994,67 грн. 3% річних, суд першої інстанції відмовив в їх задоволенні за відсутності грошових зобов'язань, оскільки між сторонами договір про постачання електричної енергії не укладався, а заборгованість стягується на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції викладеними в рішенні та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносин.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що висновки місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні 3% річних не відповідають обставинам справи, посилаючись на те, що між сторонами склалися правовідносини з грошових зобов'язань без письмового укладання договору з постачання електроенергії, а тому вважає правомірним застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Колегія суддів в спростування доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі вважає необхідним зазначити наступне.
Так, предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію на підставі ст. 1212, ст. 1213 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" електрична енергія є товарною продукцією.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем електричну енергію спожито без достатньої правової підстави, тобто без договору про постачання електричної енергії.
Електроенергія, спожита особою без укладення відповідного договору на електропостачання, є безпідставно набутим майном у розумінні змісту ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що електрична енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, відповідач відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України, повинен сплатити позивачу вартість електричної енергії.
З огляду на положення наведених норм та встановлені під час розгляду справи обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 251 797,31 грн., та суми боргу за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 41 248,07 грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду Запорізької області №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Апеляційну скаргу ВАТ "Запоріжобленерго" в особі Вільнянського РЕМ, м. Вільнянськ, Запорізька область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду господарського суду Запорізької області від 04.12.14 у справі № 908/4918/14 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2015 року
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.