25 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-1426/10
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Плавич І.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2013 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання відмови безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії,
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Хлебников О.В. звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа № 2а-1426/10, виданого 22.03.2011 року Малиновським районним судом м. Одеси про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 державну додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4, ст. 67 ч. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче 8 (восьми) мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткову пенсію у розмірі від 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29.07.2010 року.
В своїй заяві старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Хлебников О.В. зазначає, що, на його думку, існують підстави для зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат з метою належного виконання судового рішення по справі.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2013 року заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 07 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1426/2010 з: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 державну додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4, ст. 67 ч. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче 8 (восьми) мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткову пенсію у розмірі від 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29.07.2010 року.» - на: «Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси на користь ОСОБА_2 суму боргу за пенсією за період з 29.07.2010 року по 30.04.2011 року - в загальному розмірі 46 855, 76 гривень».
ОСОБА_2 на вказану ухвалу подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та справу направити для належного розгляду до суду першої інстанції. Апелянт вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно до вимог ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що 07 грудня 2010 року Малиновським районним судом міста Одеси прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - безпідставною. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 державну додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4, ст. 67 ч. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче 8 (восьми) мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткову пенсію у розмірі від 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29 липня 2010 року.
Зазначена постанова суду першої інстанції була оскаржена в апеляційному порядку та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов'язання нарахувати пенсію - відмовлено.
24.03.2011 року на примусове виконання до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа № 2а-1426/10.
Державним виконавцем вказану заяву розглянуто та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №25439815 від 28.03.2011 року.
07.04.2011 року від боржника - управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області надійшов лист, яким повідомлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси на користь стягувача здійснено перерахунок та нараховано суму боргу у розмірі 46 855, 76 грн., а фактично сплата зазначеної суми буде проведена у квітні 2011 року основним способом.
В подальшому боржник вимоги виконавчого листа не виконав, надіславши пояснення про неможливість виконання останнього, у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання даного судового рішення в квітні 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нараховано 46 855, 76 гривень за період з 29.07.2010 року по 30.04.2011 року. Отже, на думку суду першої інстанції, у відповідній категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.
Проте, колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Вимогами ст.14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З матеріалів справи вбачається, що Малиновський районний суд м. Одеси постановою від 07.12.2010 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2, у тому числі й стосовно зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату державної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст.50, 54 ч.4, ст.67 ч.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п.2 ч.2 ст.162 КАС України).
Тобто, колегія суддів зазначає, що зобов'язання, покладені на відповідача судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин, заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст.ст. 198, 223 КАС України).
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу і виконання рішення, не врахував відмінність між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, ч.1 ст.263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни його способу є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
Зі змісту заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення вбачається, що виконання постанови суду апеляційної інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також, колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, прийнявши оскаржувану ухвалу обмежив права позивача щодо виконання рішення суду на його користь, вказавши лише частину періоду виконання такого рішення з 29.07.2010 року по 30.04.2011 року і лише частину належної заборгованості за цим рішенням у розмірі 46 855, 76 грн.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції не правильними і такими, що не відповідають вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 199; 202; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2013 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Хлебникову О.В. у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання відмови безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький