копія
19 лютого 2015 р. Справа № 804/1659/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.
за участю:
представника позивача - Дерманська К.О.
представника відповідача - Станчева О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
26 січня 2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003411503 від 18.08.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 28.07.2014 року № 2229/1501/36020648, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003411503 від 18.08.2014 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 221 133,85 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та зазначив, що в ході проведеної перевірки виявлено факт неправомірного формування позивачем податкового кредиту в розмірі 147 409,23 грн. по операціям з ТОВ «Газтрейдінвест». Оскільки факт порушення вимог податкового законодавства відображено в акті перевірки, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» зареєстроване як юридична особа 15.05.2009 року та перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
28.07.2014 року працівниками Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 2229/1501/36020648 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Газтрейдінвест» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року».
Відповідно до висновків вказаного акту зазначено:
Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (код 36020648) не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Газтрейдінвест» (код 37145536), їх вид, обсяг, якість та розрахунки за березень 2014 року та встановлено порушення ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201, ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого:
- занижено податок на додану вартість на суму 147 409,23 грн., в тому числі за: березень 2014 року - 147 409,23 грн.
Не погодившись з висновками даного акту позивачем 08.08.2014 року подано письмові заперечення на нього.
Листом від 15.08.2014 року № 16076/10/04-07-22-01 Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила позивача про розгляд його заперечень, за результатом якого висновки акту перевірки залишені без змін.
18.08.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003411503, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 221 133, 85 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 147 409,23 грн. та за штрафними санкціями - 73 704,62 грн.
27.08.2014 року позивачем подано до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0003411503 від 18.08.2014 року.
Рішенням від 31.10.2014 року № 18/10/04-36-10-01-09 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило позивача про результати розгляду його скарги та про залишення податкового повідомлення-рішення № 0003411503 від 18.08.2014 року без змін.
14.11.2014 року позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0003411503 від 18.08.2014 року до Державної фіскальної служби України.
Рішенням від 05.01.2015 року № 3/6/99-99-10-01-25 Державна фіскальна служба України повідомила позивача про результати розгляду його скарги, за наслідками якого податкове повідомлення-рішення № 0003411503 від 18.08.2014 року залишено без змін.
Вирішуючи правомірність винесення вказаного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Порядок проведення податковим органом перевірок та оформлення результатів її проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75 - 86) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 року (далі - Порядок № 395).
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно ст. 86 цього Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до Порядку № 395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.5.).
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.6.).
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7.).
Результати документальної перевірки діяльності платника податків складаються таким чином - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення (пункт 2.3.2.2.).
З акту перевірки судом з'ясовано, що висновки податкового органу про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтуються на наступних обставинах.
В ході перевірки встановлено, що в березні 2014 року ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» на підставі укладеного з ТОВ «Газтрейдінвест» договору поставки від 16.08.2013 року № 16/08/13-07 отримано від останнього природний газ в кількості 385,2 м. куб. на загальну суму 1 467 727,56 грн., в тому числі ПДВ в сумі 244 621,26 грн. Згідно реєстру отриманих податкових накладних в березні відображено суму ПДВ в розмірі 147 409,23 грн.
В подальшому з посиланням на постанову старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.06.2014 року, протоколу допиту свідка, директора ТОВ «Євро Тек 2011» від 05.02.2014 року, акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 року № 1137/22-13/37145536 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейдінвест» дотримання вимог податкового законодавства службовими особами ТОВ «Газтрейдінвест» з питань нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Євро Тек 2011» за період з 01.08.2012 року по 31.03.2014 року» податковим органом зроблено висновок, що операції по ланцюгу постачання ТОВ «Євро Тек 2011» > ТОВ «Газтрейдінвест» > ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» є операціями без фактичної поставки товару, тому не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
З урахуванням вищевикладеного податковим органом зазначено, що отриманням ТМЦ (робіт, послуг) по ланцюгу від ТОВ «Газтрейдінвест» не підтверджені правильно оформленими первинними документами, та не пов'язані з господарською діяльністю підприємства (не доведений зв'язок з господарською діяльністю) внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ на суму 147 409,23 грн.
Висновок податкового органу ґрунтується на припущенні щодо відсутності реального здійснення господарської операцій між позивачем та ТОВ «Газтрейдінвест», по якій сформовано спірну суму податкового кредиту в розмірі 147 409,23 грн.
Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.
Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.
Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.
З долучених до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено наступне.
16.08.2013 року між позивачем (споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Газтрейдінвест» (Ліцензія Національної комісії регулювання електроенергетики України на постачання природного газу за нерегульованим тарифом від 09.09.2010 року серія АВ № 527286) (постачальник) укладено договір № 16/08/13-07 на постачання природного газу. За умовами договору постачальник зобов'язується передавити у власність споживача природний газ.
Відповідно до додаткових угод до вказаного договору сторонами визначались умови поставки та розрахунку за постачання газу, строк дії договору.
Згідно умов укладеного договору кількість поставленого газу визначається обсягом фактично поставленого газу згідно належно оформлених двосторонніх Актів прийому-передачі газу.
Актом приймання передачі природного газу № 30 від 31.03.2014 року підтверджується, що в березні 2014 року позивач прийняв від ТОВ «Газтрейдінвест» природний газ (український видобуток) в кількості 385,2 м. куб. на загальну суму 1 467 727,56 грн. в т.ч. ПДВ - 244 621,26 грн.
Оплата за поставлений газ на загальну суму 884 455,33 грн. в т.ч. ПДВ - 147 409,23 грн. підтверджується випискою з банківського рахунку.
На підставі виданих ТОВ «Газтрейдінвест» податкових накладних № 47 від 21.03.2014 року, № 25 від 12.03.2014 року, № 12 від 06.03.2014 року, № 6 від 05.03.2014 року, № 4 від 04.03.2014 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму сплаченого ПДВ в розмірі 147 409,23 грн.
На підтвердження факту придбання та використання природного газу у власній господарській діяльності позивачем також надано договір № 2013/Т-ПР 091468 від 28.12.2012 року на розподіл природного газу укладеного з «Нікопольське управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», відомості щодо розподілу енергоресурсів між підрозділами, виписку з рахунку 232.
Позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання газу у вказаного контрагента. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.
Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).
З матеріалів справи вбачається, що позивач формував податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» склало свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами та відсутні підстави вважати про заниження податку на додану вартість.
Окрім того, як встановлено судом, придбаний у ТОВ «Газтрейдінвест» природний газ використовувався позивачем у власній господарській діяльності.
Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.
Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками укладеного правочину з ТОВ «Газтрейдінвест».
Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та накладення штрафних санкцій.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що висновки перевірки ґрунтуються не на фактах порушення податкового законодавства, а акт перевірки не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень, в ньому не викладені всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства, а факти виявлених порушень викладені не чітко та не повною мірою, без посилань на первинні або інші документи, суд доходить висновку, що висновки податкового органу за результатами такого акту перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № 0003411503 від 18.08.2014 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 443,00 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» судові витрати у розмірі 443,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003411503 від 18.08.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» судові витрати у розмірі 443,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 24.02.2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 24.02.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля