копія
12 лютого 2015 р. Справа № 804/464/15
:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.
за участю:
представника відповідача - Довгуль В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерса» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
16.01.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерса» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:
- від 22 серпня 2014 року № 0001182200 про сплату ТОВ «Тамерса» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 23 641 612, 43 грн.
- від 22 серпня 2014 року № 0001192200 про сплату ТОВ «Тамерса» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушень вимог валютного законодавства у сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 08.08.2014 року № 2179/04-62-22-6/37070361, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.08.2014 року №№ 0001182200, 0001192200, якими позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 23 641 612, 43 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушень вимог валютного законодавства у сумі 340,00 грн., відповідно. Оскільки порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД сталося не з вини позивача просить суд визнати вказані рішення протиправними та скасувати їх.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду було надано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем строків проведення розрахунків в іноземній валюті, за що й була нарахована пеня.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамерса» зареєстроване як юридична особа 15.04.2010 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
08.08.2014 року працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт № 2179/04-62-22-6/37070361 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерса» (код ЄДРПОУ 37070361) з питань повноти та своєчасності розрахунків за імпортним контрактом від 04.12.13 № ST-01/72, укладеним з Kalten Trade S.A. (Британські Віргінські острови) за період з 04.12.13 по 26.06.14, та з питань своєчасності надання декларацій про валютні цінності, що належать резиденту України та знаходяться за її межами до ДПІ».
Відповідно до висновків вказаного акту, документальною перевіркою встановлено порушення:
- ст. 2 Закону України № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного повернення передоплати в сумі 52 000 000,00 дол. США згідно контракту № ST-01/72 від 04.12.13, укладеним з Kalten Trade S.A. (Британські Віргінські острови);
- ст.1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.94 «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами (із змінами та доповненнями) ТОВ «Тамерса» в декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01.04.14 не відображено в розділі 2 п. 13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» не відображено суму 15 410 000,00 дол. США (екв. 146 023 619,00 грн.)».
22.08.2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001182200, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 23 641 612,43 грн. та № 0001192200, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 340,00 грн.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.10.2014 року № 7706/10/04-36-10-08-09 та рішенням Державної фіскальної служби України від 23.12.2014 року № 9384/6/99-99-10-01-04-25 скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 22.08.2014 року №№ 0001182200, 0001192200 без змін.
Вирішуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень суд виходить з наступного.
Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
З матеріалів справи судом встановлено, що 04.12.2013 року між компанією Kalten Trade S.A. (Британські Віргінські острови) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Тамерса» (покупець) укладено контракт № ST-01/72, предметом якого є купівля позивачем протягом 2013-2014 років товару - ПЕТФ (поліетилентерефталат) в кількості 26 000,00 метричних тонн вартістю 52 000 000,00 доларів США.
За умовами вказаного контракту передбачено, що покупець здійснює 100% передоплати за товар згідно специфікації № 1.
13.12.2013 року позивачем перераховано валютні кошти з валютного рахунку, який відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 52 000 000,00 доларів США на рахунок продавця - нерезидента Kalten Trade S.A. (Британські Віргінські острови).
У зв'язку з невиконанням умов вищевказаного товару продавцем Kalten Trade S.A. (Британські Віргінські острови) повернуто позивачеві передоплату в розмірі 52 000 000,00 доларів США, що підтверджується копіями банківських виписок від 27.03.2014 року на суму 10 000 000,00 доларів США, від 28.03.2014 року на суму 26 590 000,00 доларів США, від 01.04.2014 року на суму 15 410 000,00 доларів США.
Листом від 09.04.2014 року № Э.21.0.0.0/4-9128 ПАТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог Постанови Національного банку України № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 року повідомив ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про виявлені факти порушення валютного законодавства, які мали місце з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерса».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Водночас Постановою Правління Національного банку України від 14.11.2013 року № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів, згідно здійсненої позивачем передоплати за товар від 13.12.2013 року граничний термін отримання валютної виручки (товару) є 13.03.2014 року.
Проте, як вже було зазначено судом вище, передоплата в розмірі 52 000 000,00 доларів США поверталась позивачеві частинами 27.03.2014 року на суму 10 000 000,00 доларів США, 28.03.2014 року на суму 26 590 000,00 доларів США, 01.04.2014 року на суму 15 410 000,00 доларів США, що призвело до порушення законодавчо встановленого строку валютної виручки на 14, 15, 19 днів відповідно.
У зв'язку з порушенням термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та на підставі ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачеві нарахована пеня на загальну суму 23 641 612,43 грн., що також підтверджується наданим розрахунком до акту перевірки.
Твердження позивача про те, що порушення строків розрахунків в іноземній валюті сталося з вини нерезидента - Kalten Trade S.A. (Британські Віргінські острови), а тому на нього повинна бути покладена відповідальність за таке порушення судом вважаються безпідставними з наступних підстав.
Відповідно до абз. 2,3,4 ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Позивачем не надано до суду доказів прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України його позовної заяви про стягнення з нерезидента - Kalten Trade S.A. (Британські Віргінські острови) заборгованості, як і не надано судових рішень про задоволення такої позовної заява.
З урахуванням вищевикладених обставин відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2014 року № 0001182200 про сплату ТОВ «Тамерса» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у сумі 23 641 612, 43 грн.
Окрім того, як вбачається з акту перевірки та позивачем не спростовано той факт ним порушено термін декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і перебуває за її межами.
На підставі пункту 3 Указу Президента України № 734/99 від 27.06.1999 року «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів тв. Застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», у відповідності до пункту 2.3 Наказу ДПА України від 04.10.1999 року № 542 (зі змінами та доповненнями) та у відповідності до пункту 2.7 Постанови Національного банку України № 49 від 08.02.2000 року «Положення про валютний контроль» (зі змінами та доповненнями), невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Тамерса» в декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2014 року не відображено в розділі 2 п. 14 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» не відображено суму 15 410 000,00 доларів США (екв. 146 023 619,00 грн.), що й стало підставою для нарахування штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки позивачем не надано жодного спростування на вказаний факт, у суду відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення 22 серпня 2014 року № 0001192200 про сплату ТОВ «Тамерса» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушень вимог валютного законодавства у сумі 340,00 грн.
За таких обставин, висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки відповідають дійсності, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно, а тому відсутні підстави для їх скасування.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4 872 грн., а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4 384,80 грн. (4872 грн. - 487,20 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерса» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерса» (код за ЄДРПОУ 37070361) судові витрати у розмірі 4384,80 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 17.02.2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 17.02.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля