17 лютого 2015 р. Справа № 804/1436/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ніколайчук С.В.
при секретарі - Федуркіній А.В.
за участю :
представника позивача - Литвинова М.Ю.;
представник відповідача -1 Дерець Т.В.;
представник відповідача -2 не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до відповідача-1: Дніпропетровської митниці ДФС України; відповідача-2: Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними,-
17.01.2015р. ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (надалі-позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів ДФС України (надалі - відповідач-1), Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (надалі - відповідач-2), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:
- визнати дії Дніпропетровської митниці ДФС України щодо повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в сумі 92 798,29 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» неправомірними;
- стягнути з Державного бюджету України,а саме - з рахунку Дніпропетровської Митниці ДФС України, відкритого в Головному управлінні Державного казначейства у Дніпропетровській області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» (ідентифікаційний код 35112619, р/р 26000060356430 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299) 92798,29грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів;
- судові витрати покласти на відповідача-1.
В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» при ввезенні на митну територію України товарів, вироблених в Україні до набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не повинно було сплачувати податок на додану вартість. Однак, податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів за митними деклараціями 110100000/2014/227774 та 110100000/2014/227773 було помилково обраховано позивачем, що призвело до надмірної сплати митних платежів у сумі 92 798,29 грн. (фактично сплачено 95 000 грн. згідно платіжного доручення №10436 від 09.10.2014 р.). Вказані грошові кошти було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача-1, відкритий у Головному управлінні Державного казначейства у Дніпропетровській області, після чого зараховано до державного бюджету України. 09 грудня 2014 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про повернення коштів надмірно сплачених до бюджету. За результатом розгляду даної заяви
23 грудня 2014 року позивач отримав відповідь, у якій повідомлялось, що Дніпропетровська митниця немає правових підстав для задоволення вимог підприємства щодо повернення суми мита. З таким рішенням митного органу позивач не згоден, тому вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів, в якому просить визнати дії щодо відмови відповідача-1 повернути грошові кошти неправомірними та стягнути вказані кошти з Державного бюджету України.
Ухвалою суду від 21.01.15р. відкрито провадження по справі №804/1436/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.02.15р.
В подальшому розгляд справи відкладався на 17.02.15р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача-1 проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що при перевірці підстав для нарахування митних платежів по вищезазначеним деклараціям встановлено, що митне оформлення товарів за МД від 09.10.2014 №110100000/2014/227774 та №110100000/2014/227773 здійснено із застосуванням пільг зі сплати ввізного мита відповідно підпунктів 6.4 та 6.6 статті 6 Закону № 1636-VII (преференція «165» - по сплаті будь-якого мита). Преференція передбачена Главою 42 Митного кодексу України щодо товарів, які були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України. Документом, що надає підстави для застосування пільги є наданий при здійсненні митного оформлення сертифікат походження товарів форми У-1. Податок на додану вартість сплачено у повному обсязі у звичайному порядку у розмірі 92 98,29 грн. та перераховано до держбюджету у звіті за 09.10.2014р. При цьому застосовано норму підпункту 5 пункту 12.4 статті 12 Закону 1636, якою ввезення товару з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України прирівнюється до ввезення товару із-за меж митної території України на митну територію України та вважається імпортом. Такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах. Ставка податку чи режим звільнення від оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з ввезення товарів з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України застосовуватиметься залежно від режиму оподаткування та виду товару, який визначено Податковим кодексом України для операцій з ввезення таких товарів на митну територію України. Відповідно пункту 15.1 статті 15 Закону 1636 будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України надається звільнення від будь-якого оподаткування засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що такі основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України. При здійсненні митного оформлення підприємством не надано документів на підтвердження перебування товарів на обліку підприємства.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача-1 проаналізувавши та дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (надалі-Позивач) - підприємство, що є виробником і постачальником власно виробленої алкогольної продукції та зареєстроване в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, має у приватній власності два виробничі майданчики (ВМ) за наступними адресами:
- Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, пров. Вигінний, 1а (надалі - ВМ Віліне);
- Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Щорськ, вул. Виконкомівська, 16 (надалі - ВМ Щорськ).
У зв'язку з виробничою необхідністю, а також політичною ситуацією та анексією Автономної Республіки Крим, 03.10.2014 р. та 04.10.2014 р. згідно наказу №27/09-1 від 27.09.2014 р. та наказу № 27/09-2 від 27.09.2014 р. з ВМ Віліне на ВМ Щорськ позивачем було перевезено наступні комплектуючі:
за наказом №27/09-1 від 27.09.2014 р.: скотч Ай-Петри на суму 16 269,00 грн., гвинтові ковпачки Ай-Петри 0,100 - 19 950,00 грн., скотч Акція - 4 259,31 грн., пляшки Ай-Петри (0,100 л.) - 126 474,48 грн., скотч прозорий - 2 580,60 грн., пляшки Ай-Петри (0,5 л.) NEW - 6 350,40 грн., скотч прозорий вузький 24/66 м - 5 557,20 грн. Загальна вартість товару складає 181 440,99 грн., в т.ч. ПДВ 30 240,17 грн.
за наказом № 27/09-2 від 27.09.2014 р.: гофро-ящики Ай-Петри № 20 (0,5) NEW на суму 1 797,60 грн., гофро-ящики Ай-Петри № 20 (0,5) NEW в комплекті з (решіткою) - 83 594,00 грн., пробки Ай-Петри NEW чорні КВВК - 7 116,45 грн., пробки Кримський відбірний (брак) - 12 639,20 грн., пробки Ай-Петри (КС) - 74 112,50 грн., термозбіжні ковпачки Ай-петри бордо - 103 290,70 грн. Загальна вартість товару складає 282 550,45 грн., в т.ч. ПДВ 47 091,74 грн.
Законом України від 12.08.2014 «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» запроваджено вільну економічну зону «Крим», функціонування якої на період тимчасової окупації здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом ІІ «Перехідні положення» Закону.
Відповідно до ч. 5.1. ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно п.п. 9.1.3. п. 9.1. ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесений податок на додану вартість.
Згідно п. 6.4. ст. 6 Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 43, ст. 2030) товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Митного кодексу України підтвердження країни походження товару документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. З огляду на вищенаведене позивачем на підтвердження того, що товари вироблено в Україні, було надано сертифікати походження, а саме: № 009250 від 08.10.2014 р. щодо товарів, переміщених за наказом №27/09-1 від 27.09.2014 р., № 009251 від 08.10.2014 р. щодо товарів, переміщених за наказом №27/09-2 від 27.09.2014 р.
Товар позивача було придбано до набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що підтверджується наявними в матеріалах справи бухгалтерськими довідками ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» і перевозився двома транспортними засобами, даний факт підтверджується ТТН №2 від 04.10.2014 р. та ТТН № 2 від 03.10.2014 р., копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII МКУ. Згідно п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. У зв'язку в наведеним, 09.10.2014 р. ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» було оформлено ВМД 110100000/2014/227773 із зазначенням митної вартості товару 56 510,09 грн. та ВМД 110100000/2014/227774 із зазначенням митної вартості товару 36 288,20 грн. При цьому, митна вартість товару в даному випадку була помилково нарахована, оскільки нарахування здійснено всупереч наведеним положенням Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», а також Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Згідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч. 5 стаття 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.
Згідно положень п.п. б) п. 6 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: застосування пільг зі сплати митних платежів. Під час оформлення та перевірки ВМД позивача представниками Дніпропетровської митниці всупереч вимог закону не було зазначено чіткого переліку документів, згідно яких необхідно застосовувати пільги щодо ПДВ, та не було здійснено дій щодо коригування помилково нарахованої суми митної вартості товару.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму. З наведених вимог МК України та положень Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» під час переміщення ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» своїх товарів, які станом на 01.01.2014 р. вже перебували в його власності, з ВМ Крим до ВМ Щорськ необхідно було застосовувати митний режим, що не передбачає сплату ПДВ.
Сума митних платежів за митними деклараціями 110100000/2014/227774 та 110100000/2014/227773 згідно із ст.ст. 291, 295, 297 та 298 Митного кодексу України в повному обсязі сплачені ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» на наступний розрахунковий рахунок: 37349211010026 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код 38677987, одержувач Дніпропетровська митниця Міндоходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Згідно із п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (надалі - Порядку), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Згідно п. 7 розділу ІІІ Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Згідно п. 8 розділу ІІІ Порядку суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.
Оскільки стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених митних платежів здійснюється на підставі позитивного висновку митного органу, в якому позивачу було відмовлено, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України, а саме - з рахунку Дніпропетровської Митниці ДФС України, відкритого в Головному управлінні Державного казначейства у Дніпропетровській області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» (ідентифікаційний код 35112619, р/р 26000060356430 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299) 92798,29грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів.
Вищезазначена позовна вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів у сумі 92798,29грн. має здійснюватись не з рахунку Дніпропетровської Митниці ДФС України, відкритого в Головному управлінні Державного казначейства у Дніпропетровській області, а з Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору суд виходить з наступного:
відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України у справах, в яких судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України
Виходячи з аналізу вище вказаних норм, позовна вимога про покладення судових витрат на відповідача-1, підлягає частковому задоволенню, виходячи з того, що понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» судові витрати за звернення до суду з даним адміністративним позовом, згідно платіжного доручення від 13.01.2015р. за №11469 підлягають стягненню не з Дніпропетровської митниці ДФС України, а Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 8, 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до відповідача-1: Дніпропетровської митниці ДФС України; відповідача-2: Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Дніпропетровської митниці ДФС України щодо повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в сумі 92 798,29 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод».
Стягнути з Державного бюджету України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» (ідентифікаційний код 35112619, р/р 26000060356430 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299) 92798,29грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів.
Стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" судового збору у розмірі 1900,00грн. (сто вісімдесят дві грн. 00 коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 13.01.2015р. за №11469.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2015 року
Суддя С.В. Ніколайчук