Справа № 802/3524/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
24 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Мельник-Томенко Ж. М.
секретар судового засідання: Мартинюк В.В.,
за участю:
представника відповідача: Прокопюк Олени Вікторівни,
позивача: ОСОБА_3,
представника позивача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року позов задоволено.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи апеляційної скарги.
24 лютого 2015 року на адресу суду надійшло заперечення (вх.3181/15) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо апеляційної скарги відповідача, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила колегію суддів задовольнити їх в повному обсязі.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти вимог апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно ліцензії серії НОМЕР_2 від 22.05.2014 року та торгового патенту від 25.08.2013 року серії НОМЕР_3 (а.с.17,18), позивач здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами в торговельній точці - магазині, що розташований за адресою : АДРЕСА_1.
09.07.2014 року, на підставі направлень на перевірку № 151/21 та № 150/21 від 08.07.2014 року (а.с. 52-53), працівниками Вінницької ОДПІ було здійснено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_3 - точки роздрібної торгівлі - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, результати якої оформлено актом № 37/21/НОМЕР_1 від 10.07.2014 року.
В Акті перевірки посадовими особами відповідача вказано, що перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) та встановлено факт реалізації напою "Віскі Вишня" місткістю 0,33 л. міцністю 8% виробництва ПАТ "Облонь" по ціні 11 грн. за пляшку та 1 пачки цигарок "Вінстон" по ціні 14 грн. за пачку виробництва ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна". Також посадовими особами відповідача зазначено, що в магазині знаходиться на зберіганні з метою реалізації під прилавком в торговому залі горілка "Олександрія Пшенична" за ціною 34, 90 грн. за пляшку місткістю 0,5 л. в кількості 10 пляшок, а також на вітрині алкогольні напої в асортименті, за відсутності документів про походження, якість та відповідність, всього в кількості 328 пляшок на суму 9730,50 грн. Загальна партія товару становить 338 пляшок на суму 10079,50 грн.
Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 11, 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензій ( а.с. 10-11).
Враховуючи встановлені відповідачем порушення Закону, щодо позивача прийнято рішення про застосовання фінансових санкцій № 37/21/НОМЕР_1 від 20 серпня 2014 року (реєстраційний № 18609 від 20.08.2014 року ) у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та №37/21/НОМЕР_1 від 20 серпня 2014 року ( реєстраційний № 18608 від 20.08.2014 року) у вигляді штрафу в розмірі 20159 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії ( 200 відсотків вартості отриманої партії товару ) ( а.с. 13 - 14 ).
Не погодившись з такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВP.
Статтею 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до статті 11 Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно статті 15 Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Пунктом 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Судом першої інстанції встановлено, що перевірка проводилась в приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, частина якого перебуває в оренді у позивача для здійснення підприємницької діяльності та вказана в ліцензіях на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, як місце торгівлі, а інша частина приміщення знаходиться в оренді у іншого приватного підприємця, який також здійснює роздрібну торгівлю (а.с.15,17-20).
Згідно договору суборенди від 01.08.2013 року та акту передачі-приймання торгівельної площі в суборенду від 01.08.2013 року здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 проводиться на 4 (чотирьох) кв. м. торгової площі, обмежених прилавком та вітриною, на території господарської одиниці - "магазин", що розташований за адресою АДРЕСА_1 та орендується гр. ОСОБА_6 ( а.с. 15 - 16 ).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що договір суборенди 01.08.2013 року, є чинним, оскільки він не був розірваний сторонами та не був визнаний недійсним в судовому порядку.
Суд першої інстанції при розгляді вказаної справи помилково прийшов до висновку, що відповідач безпідставно наклав на позивача фінансові санкції, як на особу, яка не здійснює в даному магазині підприємницьку діяльність по реалізації спиртних напоїв, а отже не повинен нести відповідальність за порушення, які він не вчиняв, однак вказаний висновок є передчасним та помилковим з огляду на наступне.
Так, в матеріалах справи міститься ксерокопія касового чеку про продаж від ФОП ОСОБА_3 пачки цигарок "Вінстон" по ціні 14 грн. ( а.с. 12 ) та протокол про адміністративне правопорушення № 16 від 09.07.2014 року, додаток до протоколу, пояснення гр. ОСОБА_5 та акт прийому передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, у сукупності, які свідчать про факт реалізації алкогольного напою - пляшки "Віскі Вишня" саме в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований за тією ж адресою і в тому ж приміщенні, що і торговельна площа позивача ( а.с. 96 - 99, 100, 101 ), і з торгового місця позивача.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 16 від 09.07.2014 року саме гр. ОСОБА_5 в магазині за адресою АДРЕСА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв без будь-яких дозвільних документів - ліцензій, разом із продажею пачки цигарок "Вінстон" згідно касового чеку, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 164 КУаП ( а.с. 96 ). Зазначене встановлено також з її письмових пояснень ( а.с. 100 ) та постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2014 року ( а.с. 110 ).
Також, як на підставу неправомірності винесених відповідачем оскаржуваних рішень суд першої інстанції посилається на відсутність трудових відносин із гр. ОСОБА_5, на підставі чого відсутній факт порушення ФОП ОСОБА_3 вимог ст.11 та ст.15 Закону № 481, а тому рішення відповідача про застосування за вчинення даних порушень фінансових санкцій до позивача підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Суд критично відноситься до таких тверджень суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно абз. 11 ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв ат тютюнових виробів", місце торгівлі-місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Відповідно до абз. 5 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим,коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
В призмі наведених правових норм, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів у торговому приміщені, що належить суб'єкту підприємницької діяльності на праві оренди, є підставою для притягнення його до відповідальності, не залежно від того, якою особою здійснювалася роздрібна торгівля від його імені, тобто наявність або відсутність трудових відносин у особи, що здійснювала реалізацію товару у будівлі, яка належить позивачеві, на праві оренди, із гр. ОСОБА_5 не є належною підставою для скасування штрафних санкцій за порушення законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в ході проведеної перевірки відповідачем був встановлений факт зберігання 328 пляшок алкогольних напоїв в асортименті на загальну суму 9730,50 грн. і актом прийому передачі товарно-матеріальних цінностей від 09.07.2014 року дані алкогольні напої були вилучені та передані на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_6 ( а.с. 101 ).
Згідно вищевказаного акту марки акцизного податку на даних пляшках містили візуальні ознаки підробки, у зв'язку з чим були описані в матеріалах перевірки та направлені для проведення експертизи по встановленню їх автентичності до Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства Фінансів України.
Висновком експертизи Міністерства Фінансів України № 31-19010-24-9/20087 від 04.08.2014 року встановлено, що надані на експертизу марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв державним підприємством "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" не виготовлялись і є підробленими, що у свою чергу свідчить про порушення порядку маркування алкогольних напоїв позивачем- ОСОБА_3.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем незаконно зберігалась вищезазначена алкогольна продукція невстановленого зразку, маркована не у встановленому законом порядку, що є порушенням чинного законодавства, а відтак фінансові санкції, застосовані до даного суб'єкта господарювання є правомірними та обгрунтованими, оскільки незаконна реалізація алкогольної продукції проведена із торгового місця позивача разом із товаром (пачкою цигарок "Вінстон"), на який позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області як суб'єктом владних повноважень, вчинено всі дії, делеговані йому Конституцією України та Законами України, а тому в діях відповідача відсутні будь-які ознаки необгрунтованості, незаконності чи помилковості прийнятих рішень.
Також, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В судовому засіданні позивачем та представником позивача не надано будь-яких належних доказів в розумінні статті 71 КАС України, в свою чергу представником відповідача доведено, а в суді апеляційної інстанції знайшло своє підтвердження обгрунтованість прийнятих фінансових санкцій від 20.08.2014 року №37/21/НОМЕР_1, № 37/21/НОМЕР_1 .
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області правомірно та обгрунтовано були прийняті вищевказані фінансові санкції відносно позивача, а тому вони не підлягають скасуванню.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі належно дав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, в деяких випадках помилково застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 лютого 2015 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М.
Мельник-Томенко Ж. М.