Справа: № 826/20210/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Бабенка К.А., Костюк Л.О. Чайки О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання незаконним та скасування пункту наказу щодо накладення дисциплінарного стягнення, -
В грудні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати п. 2 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 407 о/с від 25.11.2013 в частині накладення на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення - суворої догани;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві 1,00 гривню завданої моральної шкоди.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до Головного управління ДСНС України у м. Києві 15.11.2013 надійшло подання прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 14.11.2013 № 07/1-753 вих.13 про усунення порушень вимог законодавства України щодо цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, причин та умов, що їм сприяли, встановлено, що службовими особами Головного управління та окремих підпорядкованих районних управлінь допускаються порушення вимог законодавства України, які можуть сприяти виникненню пожеж, а також завдано значних збитків підприємствам, установам та організаціям.
Наказом Головного управління ДСНС України у м. Києві від 25.11.2013 № 407 о/с за порушення вимог законодавства України щодо цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки майору служби цивільного захисту ОСОБА_5, начальнику управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України у м. Києві, оголошено сувору догану.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно статті 7 Закону України «Про пожежну безпеку», державні інспектори з пожежного нагляду мають право: проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження; перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію, давати (надсилати) керівникам центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки.
У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт, здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів.
Разом з тим, у разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт, притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням, застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.
Згідно підпунктів 5, 9 пункту 10 Положення про Державну пожежну охорону від 26 липня 1994 року № 508, посадові особи держпожнагляду мають право здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт і вносити пропозиції щодо припинення фінансування цих робіт. У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів, технічних умов або їх відсутності припиняти чи забороняти: - роботу підприємств і окремих виробництв, експлуатацію будівель, споруд, випуск і реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту; - роботу виробничих дільниць і агрегатів, експлуатацію окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі; - проведення пожежонебезпечних робіт, дію виданих на право проведення таких робіт дозволів.
Так, судом першої інстанції встановлено, що в червні 2001 року за результатами перевірки протипожежного стану приміщень та територій ПАТ «Видубичі» винесено постанову від 11 червня 2001 року №16/1/1643 про застосування запобіжних заходів відповідно до якої подальшу експлуатацію виробничих та складський приміщень ВАТ «Видубичі» призупинено.
Відповідно до рапорту державного інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Голосіївського району м. Києва Говорущака Д.О., 01.03.2013 було здійснено вихід по перевірці ходу виконання протипожежних заходів, які зазначені в постанові №16/1/1643 від 11 червня 2001 року, та встановлено, що порушення вимог пожежної безпеки не виконані, у зв'язку з чим 01.03.2013 вище вказану постанову проведено в дію.
Листом від 09.04.2013 № 53 ПАТ «Видубичі» повідомило Головне управління ДСНС України у м. Києві, що з грудня місяця 2008 року ПАТ «Видубичі» зупинило виробництво та не проводить жодних будівельних робіт, та просить не впроваджувати в дію постанову №16/1/1643 від 11 червня 2001 року та продовжити термін усунення недоліків до 01.03.2014.
Однак, ПАТ «Видубичі» не надало до Головного управління жодних матеріалів (гарантійні листи, плани усунення недоліків із конкретними термінами та виконавцями, проектно-кошторисна документація, договори на виконання протипожежних робіт, розрахунки з оплати на виконання робіт тощо), що підтверджують намір усунути порушення вимог пожежної безпеки, указані в постанові ОСОБА_5 всупереч вимогам ст.ст. 4, 5 Закону України «Про правові засади цивільного захисту», ст. 7 Закону України «Про пожежну безпеку», підпункту 6.6 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів.
За результатами розгляду лише листа ПАТ «Видубичі», без підтверджуючих матеріалів щодо усунення порушень протипожежного стану, було прийнято рішення про призупинення до 31.12.2013 виконання постанови щодо застосування запобіжних заходів від 11.05.2011 № 16/1/1643.
Відповідно до підпункту 6.6 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України 21.10.2004 № 130, у разі звернення керівника (власника) об'єкта, на якому застосовано запобіжний захід, про необхідність проведення робіт з усунення порушень вимог пожежної безпеки посадовою особою держпожнагляду, яка виносила постанову, або іншою посадовою особою органу держпожнагляду, яка уповноважена приймати відповідні рішення, передбачені цією Інструкцією, розглядається можливість призупинення виконання постанови.
Рішення про призупинення виконання постанови приймається на підставі матеріалів (гарантійні листи, плани усунення недоліків із конкретними термінами та виконавцями, проектно-кошторисна документація, договори на виконання протипожежних робіт, розрахунки з оплати на виконання робіт тощо), що підтверджують намір усунути порушення вимог пожежної безпеки, указані в постанові.
Рішення про призупинення виконання постанови надається лише для усунення порушень вимог пожежної безпеки, а не на право роботи.
Щодо тверджень апелянта стосовно видачі окремим суб'єктам господарювання дозволів на початок роботи в орендованих у ТОВ «Інвестиційний Союз «Либідь», колегія суддів зважає на наступне.
Так, апелянтом допускалися порушення закону під час видачі дозволів на початок роботи суб'єктів господарювання, а саме: за результатами перевірки розважального центру «Океан Плаза», ОСОБА_5 винесено постанову про зупинення роботи зазначеного центру № 7/44 від 05.03.2013 у зв'язку із наявністю порушень, що створюють загрозу виникненню пожежі, перешкоджають її гасінню та евакуації людей.
В той же час, 11.03.2013 всупереч вимогам ст.ст. 4, 5 Закону України «Про правові засади цивільного захисту», ст. 7, 10 Закону України «Про пожежну безпеку», п. 3.2 Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду з питань видачі дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень затвердженої наказом МНС від 11 травня 2006 року № 278, позивачем було видано дозволи №№ 283, 390 на початок роботи ТОВ «Лідер А.В.С.» та ТОВ «Форпоінт ЛТД», які розміщені в будівлі «Океан Плаза» та мали порушення правил пожежної безпеки.
Згідно п. 3.2 Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду з питань видачі дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень затвердженої наказом МНС від 11 травня 2006 року № 278, підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, що проводиться органом державного пожежного нагляду або іншою юридичною (фізичною) особою, яка одержала ліцензію на проведення такої оцінки (експертизи). Дозвіл видається за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки.
Таким чином, апелянт не тільки особисто допустив порушення вимог закону під час здійснення контролю за дотриманням вимог протипожежного стану представниками піднаглядних об'єктів, а й всупереч вимог ст.ст. 4, 5 Закону України «Про правові засади цивільного захисту», ст.ст. 4, 7, 10 Закону України «Про пожежну безпеку», п. 51 Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві та своїх службових обов'язків інспектування стану цивільного захисту та техногенної безпеки в підпорядкованих підрозділах та не організовував, належний та достатній контроль за ними щодо якості проведення перевірок та реагування на виявлені порушення закону не здійснив.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 05.03.2009 № 1068-VІ, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Положеннями ст.ст. 68, 69 Дисциплінарного статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Згідно ст. 75 Дисциплінарного Статуту, на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
Що стосується тверджень позивача про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог Закону України «Про правові засади цивільного захисту» та Закону України «Про пожежну безпеку», які втратили чинність з прийняттям Кодексу цивільного захисту України прийнятим від 02.10.2012, що вступив в силу з 01.07.2013, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення вимог даних законів, позивачем були вчинені в той період, коли дані закони були чинними, а Кодекс цивільного захисту України не вступив в законну силу.
Щодо вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року стосовно того, чи скасовані в подальшому Головним управлінням ДСНС України у м. Києві видані позивачем дозволи на початок роботи від 11.03.2013 №№ 283, 390, колегія суддів зважає на наступне.
Дозволи на початок роботи від 11 березня 2013 року № 283, 390 позивачем були видані на підставі ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку»: Початок роботи новостворених підприємств, впровадження нових технологій, передача для виробництва зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень здійснюються після видачі відповідного дозволу органом державного пожежного нагляду, крім випадків вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Дозвіл (150-2001-п) видається урядовим органом державного нагляду у сфері пожежної безпеки та територіальними органами державного пожежного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах безоплатно.
02 жовтня 2012 року Верховною Радою України був прийнятий, а з 1 липня 2013 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України (далі - Кодекс), який передбачає визнання такими, що втратили чинність, 7 законів України: «Про правові засади цивільного захисту», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про пожежну безпеку», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про війська Цивільної оборони України», «Про Цивільну оборону України», «Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони».
Даним Кодексом повністю скасовується процедура отримання дозволів органів пожежної безпеки на початок робіт.
Кодекс вступив в дію з 1 липня 2013 року, відповідач дізнався про порушення з подання прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 14.11.2013 № 07/1-753 вих.13 яке надійшло на адресу Головного управління 16.11.2013.
Таким чином скасувати Дозволи на початок роботи від 11 березня 2013 року № 283, 390 у Головного управління не було підстав.
Щодо вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року стосовно того, чи скасоване в подальшому Головним управлінням ДСНС України у м. Києві прийняте позивачем рішення про призупинення від 17 квітня 2013 року, судом першої інстанції було встановлено, що дане рішення Головним управлінням ДСНС України у м. Києві не скасовано, оскільки Інструкцією «Про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 р. за N 1416/10015 процедура такого скасування не передбачена.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв судове рішення 13 березня 2014 року, а обставини, що випливають на розгляд справи, а саме: наказ ГУ ДСНС України у м. Києві «Про зняття дисциплінарних стягнень» від 29.05.2014 № 316, яким достроково знято з ОСОБА_5 раніше накладене дисциплінарне стягнення виникли лише 29.05.2014.
Так, згідно ст. 33 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», заохочення є важливим засобом виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу та зміцнення службової дисципліни.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», до осіб рядового і начальницького складу можуть бути застосовані такі види заохочень, зокрема, 1) дострокове зняття дисциплінарного стягнення.
Статтею 47 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» передбачено, що начальник має право зняти дисциплінарне стягнення тільки після того, як воно виконало свою виховну функцію, а особа рядового чи начальницького складу змінила своє ставлення до виконання службового обов'язку, але не раніше ніж через три місяці з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Так, керуючись ст.ст. 34, 38, 39 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» та на підставі подання заступника начальника Головного управління, Головним управління видано наказ «Про зняття дисциплінарних стягнень» від 29.05.2014 № 316, яким достроково знято з ОСОБА_5 раніше накладене дисциплінарне стягнення, з яким позивача було ознайомлено, що свідчить власноручний напис позивача від 30.05.2014.
Таким чином, оскільки дострокове зняття догани, що стало причиною накладення дисциплінарного стягнення, яке знято пізніше накладення такого виду дисциплінарного стягнення, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Обговорюючи питання щодо правомірності заявлених позивачем вимог в частині відшкодування моральної шкоди, яку він визначає в розмірі 1,00 грн., колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними діями або бездіяльністю відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо відмови в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині слід також залишити без задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк К.А. Бабенко Л.О. Костюк
Повний текст ухвали складено та підписано - 26.02.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Бабенко К.А
Костюк Л.О.