19.02.2015 Справа № 920/16/15
За позовом: Заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», м.Шостка Сумської області
до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66)», с. Гамаліївка Шосткинського району Сумської області
про стягнення 64 637 грн. 33 коп.
Суддя В.Л.Котельницька
Представники сторін:
від позивача - О.С.Деркач (довіреність № 1/юр від 20.01.2015)
від відповідача - не прибув
прокурор - О.О.Корнієнко
за участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері
Суть спору: прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 64637 грн. 33 коп., у тому числі 53010 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 211/2013-1 від 10.12.2013, 9970 грн. 04 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 1657 грн. 29 коп. - суму 3% річних.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву проти вимог прокурора та позивача заперечує та зазначає, що повністю виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем.
Судовою ухвалою від 27.01.2015 відповідачу було рекомендовано надати оригінали документів, копії яких додано до відзиву на позовну заяву, для їх огляду в судовому засіданні.
Дана судова вимога відповідачем виконана не була, представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурором була подана до суду заява № 25-334вих-15 від 09.02.2015 про збільшення позовних вимог, у якій прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 71750 грн. 60 коп., у тому числі 53010 грн. 00 коп. основного боргу, 13128 грн. 62 коп. пені, 1901 грн. 28 коп. - суму 3% річних та штраф у сумі 3710 грн. 70 коп.
Відповідачем було подане до суду клопотання № 9/107 від 19.02.2015 про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача подав клопотання б/н від 19.02.2015 про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача двох екземплярів акту звірки станом на 27.01.2015.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд
10.12.2013 між Казенним підприємством «Шосткинським казенним заводом «Зірка» (позивачем у справі) та Державним підприємством «Підприємство Шосткинської виправної колонії управління ДПтС України в Сумській області (№ 66) (відповідачем у справі) був укладений договір № 211/2013-1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікації (додаток 1 до цього договору) на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 2.1 укладеного договору кількість, номенклатура продукції вказується в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до п.3.3 договору № 211/2013-1 строки поставки продукції визначаються у специфікації, постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця (позивача) у письмовій формі.
Поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у специфікації, і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою продукції (п. 4.1 договору від 10.12.2013).
Умови оплати за поставлену продукцію, що є предметом договору № 211/2013-1 сторони узгодили у розділі 5 цього договору. Так, оплата за поставлену продукцію відповідно до п. 5.2 договору має бути здійснена на умовах 100% передоплати.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до специфікації від 10.12.2013 позивач замовив до поставки комплекти деталей для ящика кресл. 4-26711 інд. 4Я14 номер 1, у загальній кількості 1000 шт. на суму 68400,00 грн.
Постачальником був виставлений покупцю рахунок № 213 від 10.12.2013 на суму 68400,00 грн., який був оплачений покупцем (відповідачем) 16.12.2013 платіжним дорученням № 1072.
Відповідач, в свою чергу, поставив позивачу продукції на загальну суму 15390,00 грн., зокрема, відповідно до накладної № 403 від 05.02.2014, № 403а від 06.02.2014, № 403а від 11.02.2014, № 403а від 17.02.2014, № 403а від 21.02.2014, №403а від 25.02.2014, № 403а від 28.04.2014. № 403а від 15.05.2014.
У зв'язку з недопоставленням продукції, що є предметом договору №211/2013-1 від 10.12.2013 позивач направив відповідачеві претензію № 1684/юр від 22.10.2012 з вимогою до 01.11.2014 повернути кошти, сплачені позивачем за продукцію, яка так і не була отримана, а також сплатити штрафні санкції.
Однак, станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем залишалась несплаченою.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для
використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує.
Факт належного виконання умов договору позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема копією договору № 211/2013-1 від 10.12.2013, копією платіжного доручення № 1072 від 16.12.2013, копіями накладних, які свідчать про часткове отримання товару.
Беручи до уваги, що відповідно до чинного законодавства сторони зобов'язані виконувати належним чином взяті на себе договірні зобов'язання, суд вважає вимоги прокурора та позивача правомірним обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем були порушені права позивача через неналежне виконання зобов'язання.
Заперечення відповідача стосовно того, що ним були належним чином виконані договірні зобов'язання та поставлено позивачу продукцію на суму 68400,00 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем на неодноразові вимоги суду так і не був поданий оригінал накладної, що свідчив би про повне виконання договірних зобов'язань відповідачем, крім цього відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом на участь в судових засіданнях та на подання доказів, які б підтверджували викладені ним у відзиві обставини.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 13128 грн. 62 коп. пені, 3710 грн. 70 коп. штрафу та 1901 грн. 28 коп. - суму 3% річних.
Відповідальність сторін за неналежне виконання договірних зобов'язань визначена у пункті 7.2 договору, відповідно до якого у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої у строк продукції за кожен день порушення.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Крім зазначеного, згідно із частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
З урахуванням наведених норм законодавства, а також у відповідності з приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України судом був здійснений перерахунок сум пені, штрафу та 3% річних, заявлених прокурором до стягнення з відповідача на користь позивача.
Таким чином, суд робить висновок, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3710 грн. 70 коп. штрафу, 1901 грн. 28 коп. - сума 3% річних та пеня у розмірі 9486 грн. 17 коп.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 66) (41132, Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. радянська, 57-А; код ЄДРПОУ 08680767) на користь Казенного підприємства «Шосткинського казенного заводу «Зірка» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 36; код ЄДРПОУ 14315351) 53010 грн. 00 коп. боргу, 9486 грн. 17 коп. пені, 1901 грн. 28 коп. - суму 3% річних, 3710 грн. 70 коп. штрафу.
3. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 66) (41132, Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. радянська, 57-А; код ЄДРПОУ 08680767) в доход Державного бюджету (р/р 31218206783002, отримувач УДК у м. Суми (м. Суми), 22030001, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593) 1827 грн. 00 коп. судового збору.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 24.02.2015.
Суддя В.Л.Котельницька