ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.02.2015Справа №910/29272/14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 883,00 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
Від позивача: Краснюк Т.В. (дов.№29/18 від 12.01.2015)
Від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 883,00 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 порушено провадження у справі №910/29272/14 та призначено справу до розгляду на 05.02.2015 року.
14.01.2015 від позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи для доручення до матеріалів справи.
22.01.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 29.12.2014 року.
У судовому засіданні 05.02.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву відповідач також не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
15.07.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія АХА Страхування" (страховик) та Подковирін Юрієм Євгенійовичем (страхувальник) укладено Договір №18449Га/13дпдобровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Ford», державний номер АE9219BA.
Відповідно до відомості №9290345 про дорожньо-транспортну пригоду, 25.10.2013 по п-кт. Кірова у н/п Кіровський Дніпропетровської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Ford», державний номер АE9219BA, під керуванням Подковирін Ю.Є. (право керування передбачено у технічному паспорті) та транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер AT5210AН, під керуванням Похилько Н.І.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Похилько Н.І. правил дорожнього руху України, якого постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 27.11.2013 у справі №3/205/1829/13змінено постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.01.2014 р. у частині накладення адміністративного стягнення, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи, 31.10.2013 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку за договором №18449Га/13дп від 15.07.2013 року.
Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі рахунків№1736 від 06.11.2013, №1797 від 17.11.2013 виставленого ТОВ "Вектор Транс", та зазначений у страховому акті №1.001.13.16027/VESKO39397 від 06.11.2013, №1.001.13.16027/VESKO40979 від 19.11.2013 та розрахунків до нього у загальному розмірі 7310,50 грн.
Позивач, на виконання умов договору №18449Га/13дп від 15.07.2013, перерахував на рахунок СТО ТОВ «Вектор Транс» суму страхового відшкодування у розмірі 6883,00грн. та 427,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №69772 від 07.11.2013 року, №72464 від 20.11.2013 відповідно.
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія Похилько Н.І., який керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер AT5210AН, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» (відповідач у справі), за полісом №АС/3949477, відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази МТСБУ.
Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 03.04.2014 позивач звернувся до відповідача із регресноювимогою №1373/2 про страхове відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Наявною у матеріалах справи постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 27.11.2013 у справі №3/205/1829/13 встановлено вину Похилько Н.І. у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер AT5210AН.
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність Похилько Н.І., який керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер AT5210AН, застрахованаПриватнимакціонерним товариством «Страхова компанія «України» (відповідач у справі), за полісом №АС/3949477, відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази МТСБУ.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна»є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Ford», державний номер АE9219BA.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АХА Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №18449Га/13дп від 15.07.2013 рокудобровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Похилько Н.І., як до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.
Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом №АС/3949477 передбачено франшизу у розмірі 500,00 грн., яка не вирахувана позивачем при зверненні із даним позовом до суду, у зв'язку із чим, стягувана сума страхового відшкодування має бути зменшена на відповідний розмір франшизи.
Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Як вбачається із матеріалів справи, до розміру страхового відшкодування, визначеного на підставі рахунків №1736 від 06.11.2013, №1797 від 17.11.2013 виставленого ТОВ "Вектор Транс" із ремонтними калькуляціями, включено вартість мийки ТЗ марки "Ford", державний номер AE9219BA у розмірі 75,00 грн.
З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, про зменшення суми страхового відшкодування на вартість мийки, враховуючи що позивачем не надано доказів на підтвердження виключення даної складової із розміру страхового відшкодування, заявленого до стягнення у межах даного позову, а отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 6308,00 грн. (6883,00 грн. - 500,00 грн. - 75,00 грн. = 6308,00 грн.)
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна»не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про відшкодування шкоди в порядку регресу 6883,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, місто Київ, вулиця Ревуцького, 42-г, ідентифікаційний код 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 6308 (шість тисяч триста вісім) гривень 00 копійок сплаченого страхового відшкодування та 1674 (одну тисячу шістсот сімдесят чотири) гривні 37 копійок судового збору.
У іншій частині позову - відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05.02.2015 року.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 09.02.2015 року
Суддя К.В. Полякова