Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
03 лютого 2015 р. Справа № 805/2/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Афанасьєві Д.Б.
за участю представників сторін:
від позивача - Федоров І.В. - довір. від 05.01.2015 року № 4
від відповідача - Хімчак А.Б. - довір. від 26.01.2015 року № 08-01/01-25/02-36
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Комунального підприємства Слов?янської міської ради «Словміськводоканал»
до відповідача Національної служби посередництва та примирення
про визнання незаконним та скасування розпорядження
Комунальне підприємство Слов?янської міської ради «Словміськводоканал» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної служби посередництва та примирення про визнання незаконним та скасування розпорядження.
Доводи позовної заяви обґрунтовує порушенням з боку відповідача при винесені розпорядження, яке оскаржується, норм чинного законодавства, яке регулює спірні взаємовідносини.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та наполягав на тому, що спірне задорядження прийняте на підставі норм Закону України «Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Вказує на те, що фактично службою права позивача не порушувались, оскільки розпорядженням, яке оскаржується, тільки зареєстрований трудовий конфлікт та ніяких обов?язків на нього не покладалось.
Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, просив в задоволені позову відмовити з підстав, викладених в запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд вважає провадження у справі таким, що підлягає закриттю, з наступних підстав.
Згідно п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в ' тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Тобто, специфіку публічно - правового спору визначають: суб'єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов'язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.
Що стосується кола суб'єктів публічно - правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений, владними управлінськими функціями щодо об'єктів управління.
Специфіка публічно - правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб'єктом публічного управління суб'єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.
Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно - правовий характер, пов'язаний із сферою реалізації публічної влади.
Тобто, суттєвою ознакою публічно - правового спору є участь у справі суб'єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позов заявлений до Національної служби посередництва та примирення.
Згідно ст. 15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17.11.1998 року № 1258/98, Національна служба посередництва та примирення утворюється з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх
прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення
посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів).
До компетенції Національної служби посередництва і примирення
належить:
здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів);
аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення;
підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);
формування списків арбітрів та посередників;
перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);
посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту);
залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.
При цьому, положеннями вищевказаних норм чинного законодавства визначено, що рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що відповідач не наділений владними повноваженнями, при винесені розпорядження, яке оскаржується, відповідач не виконував владні управлінські функції на підставі законодавства, та, крім того, спірне розпорядження має рекомендований характер.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у справі, що розглядається, відсутні ознаки публічно - правового спору.
Крім зазначеного, суд враховує, що фактично позовна заява містить вимоги про скасування розпорядження, яке прийняте в рамках вирішенням питання про трудовий спір (конфлікт), тому такі справи підсудні місцевим загальним судам та розглядаються в порядку цивільно - процесуального законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Оскільки спір не має ознак публічно - правового спору, такі справи не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене суд закриває провадження в адміністративній справі.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що закриття провадження у справі з зазначених підстав не позбавляє його права звернутись до місцевого загального суду з позовною заявою в порядку цивільно-процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ст. 17, ст. 51, ст. 157, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Провадження у справі за позовною заявою Комунального підприємства Слов?янської міської ради «Словміськводоканал» до Національної служби посередництва та примирення про визнання незаконним та скасування розпорядження - закрити.
Ухвала Донецького окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Давиденко Т.В.