іменем україни
18 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.
суддів: Мостової Г.І., Наумчука М.І.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Ужгородської міської ради, ОСОБА_5, треті особи: управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородське міськрайонне управління юстиції у Закарпатській області, про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 вересня 2014 року,
ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_5, треті особи: управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області, Ужгородське міськрайонне управління юстиції у Закарпатській області, про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 вересня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 вересня 2014 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, застосувавши норму закону, яка підлягала до застосування, дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявність у неї права, за захистом якого вона звернулася до суду.
При цьому суд виходив із того, що після приватизації будинку у 1996 році позивач та члени її родини не звертались до Ужгородської міської ради із заявами про передачу земельної ділянки, яку вони фактично використовували, у користування чи у власність, отже, за відсутності у позивача будь-якого права на спірну земельну ділянку, фактичний стан земельної ділянки та хто є її власником на час звернення до суду, не має правового значення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСудді:В.І. Мартинюк
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук