11 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Кафідової О.В., Умнової О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «В-ЛОГ» до ОСОБА_3 про зобов'язання виконати умови договору про внесення до статутного фонду (статутного капіталу) земельної ділянки, визнання договору про внесення до статутного фонду (статутного капіталу) земельної ділянки дійсним, визнання державного акту недійсним, скасування акту та визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «В-ЛОГ» на ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2014 року,
У червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «В-ЛОГ» (далі - ТОВ «В-ЛОГ») звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що згідно протоколу учасників ТОВ «В-ЛОГ» від 23 квітня 2007 року № 2 було прийнято рішення про входження ОСОБА_3 до учасників товариства із статутним внеском за рахунок майнового вкладу - земельної ділянки площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області. Вказувало, що того ж дня між ними було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти вказану земельну ділянку в якості майнового вкладу учасника до статутного фонду ТОВ «В-ЛОГ», а також складений акт прийому-передачі цієї земельної ділянки. Однак, незважаючи на взяті на себе зобов'язання, відповідач умови договору не виконав, не вніс земельну ділянку до статутного фонду, не здійснив переоформлення права власності на неї, що унеможливлює належну та ефективну діяльність ТОВ «В-ЛОГ».
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2007 року позов ТОВ «В-ЛОГ» задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_3 виконати умови договору від 23 квітня 2007 року про внесення до статутного фонду земельної ділянки, а саме: передати в якості майнового вкладу учасника до статутного фонду позивача земельну ділянку площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області, вартістю 4 431 174 грн 72 коп.
Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 709260, виданий 15 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області.
Визнано за ТОВ «В-ЛОГ» право власності на земельну ділянку площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області, як таку, що повинна бути внесена в якості майнового вкладу учасника до статутного фонду.
У травні 2014 року ОСОБА_4, яка не приймала участь у справі, звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2014 року скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2007 року, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі ТОВ «В-ЛОГ» просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4, а в подальшому частково задовольняючи її апеляційну скаргу , апеляційний суд виходив із того, що рішенням місцевого суду було вирішено питання про права та обов'язки останньої, оскільки вказана земельна ділянка набута під час перебування її у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та є спільною сумісною власністю подружжя.
Проте таких висновків апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», право на апеляційне оскарження мають також особи, які не брали участі у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки. У цьому разі зазначені особи відповідно до частини дев'ятої статті 6 ЦПК мають право отримувати в суді, який ухвалив рішення, усну або письмову інформацію про результати розгляду відповідної справи, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал, а при розгляді справи в апеляційній інстанції - набувають права осіб, які беруть участь у справі, зокрема, брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи, подавати докази тощо.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року було задоволено позов ОСОБА_4, поділено майно, що є об'єктом спільно сумісної власності подружжя. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності по Ѕ частини земельної ділянки площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2014 року, що залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2014 року, скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Так, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, виходив з того, що вказана земельна ділянка не підлягає поділу між сторонами, оскільки не є спільною сумісною власністю подружжя, так як була відчужена у період шлюбу.
Разом з тим, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участь у справі, апеляційний суд не перевірив доводи ОСОБА_4 про порушення її прав вказаним рішенням.
Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою через 7 років після ухвалення рішення у справі за позовом ТОВ «В-ЛОГ», ОСОБА_4 заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подавала, що також залишилось поза увагою апеляційного суду при відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2007 року було вирішено питання про права чи обов'язки ОСОБА_4, не ґрунтується на матеріалах справи та вищевказаних нормах закону.
З урахуванням викладеного, постановлена апеляційним судом ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду відповідно до ст. 342 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «В-ЛОГ» задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Кафідова
О.В. Умнова