Справа: № 754/17078/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавська О.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації ( далі - відповідач-1 ), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ( далі - відповідач-2 ) про:
- визнання незаконними дій відповідача-1 щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за період з 01.12.2001 р. і до моменту розгляду даної справи, положень бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими в порушення та в розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри вказаних компенсаційних виплат для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо нарахування, перерахунку та виплати позивачу неотриманих та недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2001 р. і до моменту розгляду даної справи;
- зобов'язання відповідача-1 зробити нарахування, перерахунок позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення на підставі та в порядку і розмірах, установлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за період з 01.12.2001 р. і до моменту розгляду даної справи, з урахування виплачених коштів;
- зобов'язання відповідача-2 виплатити позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення на підставі, у порядку і розмірах, установлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за період з 01.12.2001 р. і до моменту розгляду даної справи, з урахування виплачених коштів.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01.12.2001 р. по 13.04.2014 р. було залишено без розгляду.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії відповідачів щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано відповідача-1 здійснити позивачу перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за період з 14.04.2014 р. по 25.12.2014 р., відповідно до вказаного Закону, у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше проведених виплат, а також зобов'язано відповідача-2 здійснити позивачу виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік, відповідно до вказаного Закону, у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як, на його думку, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, яка ухвалена в порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 183-2, п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - зміні, виходячи з наступного.
Судова колегія встановила, що ОСОБА_2 з 01.12.2001 р. перебуває на обліку УСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації є особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, віднесеною до 1 категорії, та інвалідом ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС / а.с. 9-10 /.
08.10.2014 р. позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про проведення перерахунку та виплати їй одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, установлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» / а.с. 6 /.
14.10.2014 р. відповідач своїм листом від 14.10.2014 р. № 36-1938 повідомив ОСОБА_2, що щорічна допомоги на оздоровлення виплачується їй, відповідно до Постанов КМУ від 26.07.1996 р. № 836 та від 12.07.2005 р. № 562, та відмовив у її виплаті в розмірі, установленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» / а.с. 7 /.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік та з 14.04.2014 року в розмірах, установлених Законом, а також, що відповідач-2 зобов'язаний виплатити ОСОБА_2 недоотримані нею кошти.
Дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, судова колегія судова колегія частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі - Закон № 796-ХІІ ), «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» ( далі - Закон № 1622-VІІ ).
Ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам 2 групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Ст. 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» до моменту внесення до нього змін Законом № 1622-VІІ, тобто до 16.08.2014 р., не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування положень ст. 48 Закону № 796-ХІІ.
На підставі Закону № 1622-VІІ Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені пунктами 6-7, відповідно до яких норми ст. 48 Закону № 796-ХІІ застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що щорічна допомога на оздоровлення в період з 14.04.2014 р. по 16.08.2014 р. повинна була нараховуватися та виплачуватись пенсіонерам у відповідності до положень Закону № 796-ХІІ, а не за постановами КМУ.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2014 році в розмірах, визначених Закону № 796-ХІІ.
Разом з тим, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог помилково визначив чіткий період з 14.04.2014 р. по 25.12.2014 р., за який відповідач-1 зобов'язаний здійснити перерахунок спірної соціальної виплати, оскільки така виплата здійснюється один раз на рік, а не раз на місяць, а тому підлягає перерахунку за 2014 рік, а не за конкретний період цього року. Також, судом першої інстанції помилково було зобов'язано відповідача-2 здійснити випалту позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік, а не за 2014 рік.
Крім того, перевіряючи підстави апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції встановив, що при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено помилку при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, яка підлягає перерахунку в виплаті позивачу, а саме: вказано «у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат» замість «п'яти мінімальних заробітних плат».
З огляду на це, колегія суддів, діючи у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 195 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги та змінити постанову суду першої інстанції не тільки в частині визначення періоду задоволення позовних вимог, як про це просить апелянт, а й в частині визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення, право на яку має позивач.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було правильне по суті вирішено справу, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, що обумовлює необхідність змінити оскаржуване судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про необхідність апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації задовольнити частково, а постанова Деснянського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року змінити, виклавши абзаци другий і третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити ОСОБА_2 виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат».
Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2014 року змінити, виклавши абзаци другий і третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити ОСОБА_2 виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат».
В іншій частині постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.