23 лютого 2015 року Справа № 876/13183/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Сеника Р.П., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася 22.08.2013 року в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області про визнання дій про припинення виконання рішення суду, яке вступило в законну силу від 10.01.2011 року незаконними та зобов'язання виконувати вказане рішення в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на рішення Європейського Суду з прав людини від 20.06.2013 року «Цибулько та інші проти України».
Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2013 року, прийнятою в порядку скороченого провадження відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що у зв'язку зі зміною законодавства, яким передбачено нарахування та виплату державної та додаткової пенсій відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також доплати до пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, розмір виплат, що фінансуються за кошти державного бюджету змінився.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог покликається на те, що постановою Заліщицького районного суду від 10.01.2011 року та від 29.03.2011 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області провести перерахунок та виплатити позивачці державну пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та доплату за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 39, 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення вступили в законну силу і не мало визначення кінцевої дати. Однак з 01.08.2011 року ОСОБА_1 отримує вказані виплати в значно меншому розмірі.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив, оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі постанов Заліщицького районного суду від 10.01.2011 року та від 29.03.2011 року відповідач провів перерахунок та виплату пенсії позивачці з 17.06.2010 року по 31.07.2011 року та з 11.09.2010 року по 31.07.2011 року, згідно розпоряджень від 18.01.2011 року та 12.04.2011 року.
У зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим що належать до категорії 1:
інвалідам І групи - 30 відсотків;
інвалідам II групи - 20 відсотків;
інвалідам III групи, дітям - інвалідам, а також тим, що страждають внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 15 відсотків і тому щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю з 01.08.2011 року виплачується у розмірі 20 відсотків від прожиткового мінімуму, що відповідає на даний час діючому законодавству.
Законом України від 14.06.2011 року № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», передбачено, що у 2011 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-II застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Законом України від 22.12.2011 року № 4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік», пунктом 3 «Прикінцеві положення», передбачено, що у 2012 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Законом України від 06.12.2012 року № 5515-VІ «Про Державний бюджет України на 2013 рік», пунктом 4 розділу «Прикінцеві положення», передбачено, що у 2013 році положення статей 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах,встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Крім того, на думку апеляційного суду, мало місце зі сторони позивача неналежний спосіб захисту, позаяк позов заявлено на виконання судового рішення, а в подібній ситуації слід звертатись із заявою в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 196, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2013 року по справі № 597/1041/13-а, без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Р.П. Сеник
В.П. Сапіга