Справа: № 826/19392/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
18 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Файдюк В.В., Чаку Є.В.,
при секретарі: Молодець К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ради національної безпеки і оборони України про часткове оскарження рішення,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Ради національної безпеки і оборони України про визнання нечинним з моменту прийняття пункту 7 Рішення РНБО від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яке введено в дію Указом Президента України №875/2014 від 14.11.2014 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 року у відкритті провадження у даній справі відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким скасувати спірну ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але ухвала суду підлягає зміні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, виходив з положень п.1 ч.3 ст.17 КАС України, якими передбачено, що розгляд даного позову, в якому ставиться питання щодо відповідності акту положенням Конституції України, не належить до розгляду в окружному адміністративному суді, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Позивач звернувся з вимогами про визнання нечинним п.7 Рішення РНБО від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яке введено в дію Указом Президента України №875/2014 від 14.11.2014 року.
Відповідно Рішення РНБО України вводяться в дію указами Президента України.
Як видно з суті позовних вимог, позивач оскаржує відповідність п.7 вищевказаного рішення вимогам ст.ст.19, 107 Конституції України.
Приписами ст.147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Згідно ст.150 Конституції України, до повноважень Конституційного Суду України належить, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність), в тому числі, актів Президента України.
Положеннями ч.2 ст.2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно п.6 ч.3 ст.108 КАС України, суддя повертає позовну заяву, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
А тому, виходячи з вищевказаних норм Основного закону та положень КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про непідсудність цієї справи окружному адміністративному суду, оскільки відповідно до ч.4 ст.18 КАС України ця справа підсудна ВАСУ України.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта стосовно того, що зазначеним Указом Президента України йдеться лише про затвердження Рішення без дублювання його тексту, а тому оскаржується саме Рішення РНБО, а не указ Президента, вказане не спростовує висновки суду першої інстанції та не відповідає обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу відносно не підсудності, але помилково застосував норми процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України ухвалу суду першої інстанції належить змінити відносно процесуальних норм права які стосуються спору позивача, а позовну заяву повернути позивачеві.
За таких обставин, у відповідності до ст.201 КАС України, ухвала суду першої інстанції в частині застосування процесуальних норм права підлягає зміні.
Керуючись ч.4 ст.18, п.6 ч.3 ст.108, 160, 165, п.1 ч.1 ст.201, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 року - змінити відносно процесуальних норм права, які стосуються спору позивача, а позовну заяву повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.