33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"18" лютого 2015 р. Справа № 902/1632/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватне підприємство "Оберіг" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.12.14 р.
у справі № 902/1632/14 (суддя Грабик В.В. )
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"
відповідач Приватне підприємство "Оберіг"
про стягнення 330 216,48 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Вільховий М.І., Іванченко Г.В. ( представники , довіреність у справі)
відповідача - не з'явився
Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року ( суддя Грабик В.В.) у справі № 902/1632/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" до приватного підприємства "Оберіг" про стягнення 330216,48 грн. задоволені частково.
Стягнуто з приватного підприємства "Оберіг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" борг в сумі 330 190,09 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6603,80грн.
Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення боргу в сумі 26,39 грн.
Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" 2000,00 грн. надмірно сплаченого судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 524,ч.1ст.530 , ч.1,2 ст. 533, ч.1 ст.655, ч.1 ст. 692. ч.1 ст.694, ч.1 ст. 695 Цивільного кодексу України та вказав, що відповідач за поставлений згідно договору товаррозрахувався частково,сплативши 92824,91 євро . При цьому, позивачем невірно здійснено перерахунок в євро сум коштів, сплачених відповідачем в гривні. Після проведеного судом першої інстанції перерахунку сума боргу , що підлягала до стягнення становила 330 190,09 грн.
Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що під час ухвалення оскаржуваного рішення місцевим господарським судом допущено ряд порушень. Зокрема, скаржник вважає, що місцевим судом неповно з"ясовані обставини справи, а саме ,суд не звернув увагу на те, що неможливо визначити строк, протягом якого існує зобов"язання покупця провести остаточний розрахунок за курсовою різницею, яка утворилась через зростання курсу євро.
Крім того, під час винесення рішення, суд першої інстанції не дослідив правомірність нарахування позивачем курсової різниці з сайту www.udinform.com. Не були доведені, а судом не встановлені обставини, що стали підставою для нарахування та стягнення курсової різниці в сумі 330 190,09 грн.
Апелянт у скарзі вказує на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
Зокрема наголошує, що з урахуванням змісту Додаткової угоди №3 від 21.10.2013 року до Договору купівлі-продажу № 417/1 від 02.08.2012року, сторони погодили умови договору купівлі-продажу від 02.08.2012р. в наступній редакції: сума договору складає 1 147 429,75 включаючи податок на додану вартість в розмірі 20%, що еквівалентно 115 000,00 (сто п'ятнадцять тисяч) євро на дату укладання договору.
Таким чином, сторони дійшли згоди щодо істотної умови договору купівлі-продажу -ціни, та погодили її у встановленому розмірі, а саме: 1 147 429,75 гривень. Вказану суму договору Відповідач сплачував частинами на рахунок Позивача та зробив остаточний розрахунок за товар 15 вересня 2014року.
Вважає, що остаточний розрахунок суми боргу повинен був бути проведений станом на 20 вересня 2014 року (після спливу п'ятиденного строку з дня внесення Покупцем останнього платежу за товар), а стягнення боргу станом на 11 листопада 2014 року (день подачі позовної заяви до суду) є незаконним та необґрунтованим.
Крім того, скаржник наголошує на порушення норм процесуального права. Зокрема, 09 грудня 2014 року керівником приватного підприємства "Оберіг" було передано клопотання господарському суду Вінницької області про неможливість прийняти участь в судовому засіданні через перебування керівника за межами Вінницької області.
Однак, всупереч вимогам ст.77 Господарського процесуального кодексу України, судом не було враховано вказане клопотання, а вирішено судовий спір по суті та винесено оскаржуване рішення.
Апелянт просить у скарзі рішення господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року у справі № 902/1632/14 скасувати, а позовні вимоги залишити без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що вона є безпідставною та надуманою, а рішення господарського суду Вінницької області від 10.12.2014 року є законним, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що покликання відповідача щодо неможливості визначення строку, протягом якого існує зобов"язання покупця провести розрахунок за курсовою різницею, яка утворилась через зростання курсу євро до національної валюти є необґрунтованим з огляду на таке.
02 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" та приватним підприємством "Оберіг" було укладено договір купівлі-продажу № 417/1, та укладено три додаткові угоди до нього №1, № 2, № 3 від 03 серпня 2012р., від 03 серпня 2012р, та від 21 жовтня 2013р. відповідно.
Відповідно до п.4.1.6 договору останній платіж покупець повинен був здійснити в строк до 01.08.2014р.
Згідно п.2.4. договору після зарахування грошових коштів за Товар на розрахунковий рахунок Продавця в строки та у розмірі, зазначеному в п.4.1. пп. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4., 4.1.5., 4.1.6., Договору та специфікації до Договору, Сторони повинні провести остаточний перерахунок (або звіряння розрахунків) суми Товару (зазначеної в п.2.2. Договору) у відповідності курсу гривні до середнього курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України. За результатами даного перерахунку, Покупець, при збільшенні курсу гривні по відношенню до євро узгодженого Сторонами рівня 9, 97765 грн. за 1 євро на день підписання Договору (п.2.2. Договору), зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів сплатити відповідну суму Продавцю. Сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до євро, встановлений на день фактичної оплати вартості Товару Покупцем, менше (нижче) або дорівнює курсу, який був встановлений на день підписання Договору.
Виходячи з вищевикладеного, остаточний розрахунок Покупець повинен був здійснити в строк до 05.08.2014р.
В зв'язку з тим, що Покупець останній платіж здійснив з порушенням умов Договору і кошти було перераховано лише 15.09.2014р., то відповідно остаточний розрахунок необхідно було провести до 20.09.2014р.
Позивач у відзиві наголошує, що ним була надана роздруківка із зазначенням курсу гривні до євро з сайту www.udinform.com.
Відповідно до п.2.3 Договору оплату в національній валюті було перераховано в євро, використовуючи середній курс продажу валюти, встановлений на день, який передує списанню грошових коштів. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було сплачено 92 824,91 євро. Борг становить 22 175,09 євро, що в гривневому еквіваленті становить 430 190,09 грн. У зв"язку з проплатою відповідачем 100 000,00 грн. після звернення позивача до суду, останнім було зменшено суму боргу на вказану суму.
Позивач вважає, що за умови виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором належним чином та згідно строків, остаточний розрахунок повинен був бути проведений 20 вересня 2014 року. Проте у зв'язку з тим, що остаточний розрахунок Відповідачем не був проведений згідно з умовами Договору і строки розрахунків останнім порушено, то і дата, на яку був ними проведений розрахунок заборгованості - дата подачі позовної заяви до суду.
Крім того, позивач у відзиві наголошує, що відсутні жодні порушення процесуального права при вирішенні справи по суті в суді першої інстанції. Зокрема, вказав, що відповідач не був позбавлений права надати необхідні докази, заперечення , зустрічний позов, чим не скористався ,а ,навпаки, затягує розгляд справи по суті.
Просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 10.12.2014 року у справі № 902/1632/14 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 04 лютого 2015 року директор ПП "Оберіг" та представник апелянта Химич О.М. підтримали апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній. Просили скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року у справі № 902/1632/14 та відмовити у позові.
Представники позивача Вільховий М.І. Іванченко Г.В заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року у справі № 902/1632/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В подальшому апелянт не скористався правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечив явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, на що вказує розписка про оголошену перерву до 18 лютого 2015 року до 15 год. 00 хв. ( а.с. 154).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки апелянт належним чином повідомлявся про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність апелянта.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Оберіг" підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (надалі - продавець) та приватним підприємством "Оберіг" ( надалі - покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 417/1 відповідно до якого Продавець зобов"язується передати, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку: Комбайн зернозбиральний New HoIIand NC- 5080 з комплектом для обмолоту кукурудзи, заводський номер 589714007 та жатку New HoIIand 20 GHCP шириною захвату 6,1 м., заводський номер 209994042.
Сума договору складає 124 000 (сто двадцять чотири тисячі) євро, що еквівалентно 1 237 228,60 (один мільйон двісті тридцять сім тисяч двісті двадцять вісім) грн.60 коп., включаючи податок на додану вартість в розмірі 20%, на дату укладання договору з розрахунку згідно середнього курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України, визначеного за формулою, наведеною в п.2.3, та становить 9,97765 гр. за 1 євро на день погодження сторонами суми договору.
Фактична сума договору визначається як загальна сума вартості товару, сплачена покупцем у відповідності з умовами, визначеними в п.2.2, 2.3, 4.1, п.п. 4.1.1, 4.1.2., 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5 даного договору (п.2.2.)
Відповідно до п.2.3 Договору, у разі виникнення суперечок достатнім доказом курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, або з іншого сайту вказаного продавцем, що зроблена продавцем та засвідчена підписом уповноваженої особи продавця та печаткою продавця.
Після зарахування грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок продавця в строки та розмірі зазначеному в п.4.1., пп. 4.1.1, 4.1.2., 4.1.3, 4.1.4., 4.1.5. Договору та специфікації до договору, сторони повинні провести остаточний перерахунок (або звіряння розрахунків) суми договору (зазначеної в п 2.2. договору) у відповідності курсу гривні до середнього курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України. За результатами даного перерахунку, покупець, при збільшенні курсу гривні по відношенню до євро раніше узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за 1 євро на день підписання договору (п.2.2. договору), зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів сплатити відповідну суму продавцю, у зв'язку з чим підписується додаткова угода про перерахунок загальної суми договору. Сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до євро, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менше (нижче) або дорівнює курсу, який був встановлений на день підписання договору (п.2.4.); товар повинен бути переданий покупцеві у користування згідно строків, вказаних в специфікації даного договору та при умовах виконання покупцем вимог п.п. 2.2., 2.3., п.п. 4.1.1, 4.1.2. договору (п.3.1.)
Передача товару покупцю у користування проводиться на складі покупця у присутності уповноважених представників обох сторін шляхом підписання акту приймання-передачі товару у користування, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.5.); покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України (гривні), в наступному порядку:
-суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 20 045 (двадцять тисяч сорок п'ять) євро , виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 04.08.2012 року;
суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 20 045,00 (двадцять тисяч сорок п'ять) євро, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 10.08.2012року;
суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 20 045,00 (двадцять тисяч сорок п'ять) євро, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановле ного на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 25.09.2012року;
суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 40 089,00 (сорок тисяч вісімдесят дев'ять) євро , виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 10.08.2013року;
суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 23 776,00 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят шість) євро, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 25.09.2013 року.
На виконання умов договору ТОВ "Агроресурс" передало, а ПП "Оберіг" отримало у користування комбайн зернозбиральний New HoIIand NC- 5080 з комплектом для обмолоту кукурудзи, заводський номер 589714007 та жатку New HoIIand 20 GHCP шириною захвату 6,1 м., заводський номер 209994042, що стверджується актом приймання - передачі у користування № 151 від 21.06.2013 року ( а.с.14).
В подальшому за згодою сторін були внесені зміни до Договору щодо порядку розрахунків, шляхом укладання додаткових угод № 1, №2 від 03.08.2012 р. та № 3 від 21.10.2013р. Зокрема, покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України (гривні), в наступному порядку:
- суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 30 067,00 (тридцять тисяч шістдесят сім) євро, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 18.01.2013 року;
- суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 13 000,00 (тринадцять тисяч) євро, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 26.07.2013 року;
- суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 11 000,00 (одинадцять тисяч) євро, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 28.08.2013року;
- суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 3600,00 (три тисячі шістсот) євро, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 25.09.2013року;
- суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 17 323,95 (сімнадцять тисяч триста двадцять три) євро 95 євроцентів, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 23.10.2013 року;
- суму в національній валюті України (гривні) еквівалентну 40 009,05 (сорок тисяч дев"ять) євро 05 євроцентів, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2., 2.3. встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня 9,97765 грн. за один євро, покупець зобов'язується оплатити в строк до 01.08.2014 року (п.4.1.) Також вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни в додаток №1 "Специфікація" та визначили вартість комбайна зернозбирального у розмірі 95 000 євро, що станом на 02.06.2012р. становить з ПДВ 947 876,75грн. а жатки у розмірі 20 000 євро, що станом на 02.06.2012р. становить з ПДВ 199 553грн.. Термін постачання сторони визначили до 20.06.2013р. за умови виконання п.п.4.1.1 договору (а.с.19-20).
Свої зобов"язання за Договором позивач виконав частково, зокрема розрахувався за поставлений товар на суму 1 147 430,00 грн., що стверджується банківськими виписками , оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а саме : від 08.08.2012 року на суму 200 000,00 грн., від 17.09.2012 року на суму 100 000,00 грн., від 01.08.2013 року на 140 000,00 грн., від 23.08.2013 року на 120 000,00 грн., від 27.09.2013 року на 40 000,00 грн., від 08.11.2013 року на 40 000,00 грн., від 27.02.2014 року на 200 000,00 грн., від 06.08.2014 року на 100 000,00 грн., від 12.08.2014 року на 100 000,00 грн., від 20.08.2014 року на 100 000,00 грн., від 15.09.2014 року на 7430,00 грн. та 13.11.2014 року ( в рахунок погашення курсової різниці ) - 100 000,00 грн. (а.с.51-85).
Крім того, в суд апеляційної інстанції відповідач надав платіжне доручення № 24 від 23.10.2012 року на суму 100 000,00 грн., проте колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки вказана суму коштів була повернута приватному підприємству "Оберіг" на його вимогу, згідно листа від 14.01.2013 року , про що свідчить виписка з рахунку № 2600554356 ( а.с.159-160).
Згідно матеріалів справи, позивач звертався з претензією 26.08.2014 року до приватного підприємства "Оберіг" з вимогою сплатити боргу в розмірі 22 597,25 євро, що еквівалентно 406 863,41 грн. ( а.с.95), проте дана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було сплачено 100 000 грн, на погашення курсової різниці, про що свідчить платіжне доручення № 50 від 13.11.2014 року, разом з тим, сума боргу яка заявлялась позивачем - 330 216,48 грн. останнім сплачена не була.
Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства .
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу вимог ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона продавець передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з ч.1 ст. 694 ЦК України, договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок , строки і розмірі платежів , як це передбачено ч.1 ст. 695 ЦК України.
Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Таким чином, положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті.(Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 07 жовтня 2014 року у справі № 3-133гс-14)
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову,оскільки заборгованість відповідачем в повному обсязі не сплачена .
Разом з тим, судова колегія відзначає, що з відповідно до положень Додаткової угоди № 3 від 21.10.2013 року до Договору купівлі - продажу № 417/1 від 02.08.2012 року, сторони погодили умови договору купівлі - продажу від 02.08.2012 року. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач остаточно розрахувався за товар 15 вересня 2014 року,що не заперечується в судовому засіданні апеляційного господарського суду представниками позивача.
Відповідно до п.2.4 Додаткової угоди № 3, зарахування грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок продавця в строки та розмірі зазначеному в п.4.1.1,4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5, 4.1.6 Договору та специфікації до Договору, сторони повинні провести остаточний перерахунок ( або звіряння розрахунків) суми Товару ( зазначеної в п.2.2 Договору), у відповідності курсу гривні до середнього курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України. За результатами даного перерахунку , покупець, при збільшенні курсу гривні по відношенню до євро узгодженого сторонами рівня 9,97765 гр. за 1 євро на день підписання договору ( п.2.2 Договору), зобов"язаний протягом 5 (п"яти) робочих днів сплатити відповідну суму продавцю. Сторони погодились, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до євро, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менше (нижче) або дорівнює курсу, який встановлений на день підписання договору.
Враховуючи вищезазначені положення Договору та додаткової угоди № 3 від 21.10.2013р., колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта в тій частині, що остаточний розрахунок суми боргу повинен був бути проведений станом на 20 вересня 2014 року, тобто після спливу п"ятиденного строку з дня внесення покупцем останнього платежу за товар.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції провів перерахунок суму боргу приватного підприємства "Оберіг" станом на 20 вересня 2014 року, який становить 414 665,31 грн. ( 22 175,09 євро х 18,6996 ( середній курс євро станом на 19.09.2014 року, відповідно до даних Міжбанківського ринку України ( Укрділінг).
Колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи сплату відповідачем 13.11.2014 року курсової різниці в сумі 100 000 грн., слід стягнути з приватного підприємства "Оберіг" борг в розмірі 314 665,31 грн., в частині стягнення боргу в сумі 15 581,18 грн. відмовити .
Покликання апелянта на неправомірність нарахування курсової різниці, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки вони спростовуються умовами Договору № 417/1 від 02.08.2012 року та дослідженими матеріалами справи.
Крім того, судова колегія вважає безпідставними покликання відповідача на порушення господарським судом ст. 77 Господарського процесуального кодексу України , в частині відхилення клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з відрядженням керівника за межі Вінницької області з огляду на таке.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).
При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з статтею 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Так, відповідно до відповідно до статті 28 ГПК громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката.
Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Таким чином, представляти інтереси апелянта в суді при розгляді даної справи могла будь-яка особа, наділена повноваженнями на представництво відповідною довіреністю. Доказів неможливості направлення представника чи неможливості розгляду справи без участі представника суду надано не було.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення відповідача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.
В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Разом з тим, згідно із п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення господарського суду Вінницької області від 10.12.2014 року, стягнути з приватного підприємства "Оберіг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" борг в розмірі 314 665,31 грн. та судовий збір в розмірі 6 288,95 грн.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 6 288 грн. 95 коп. за подачу позовної заяви та 153 грн. 87 коп. за подачу апеляційної скарги на підставі ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103, п.1 ч.1 ст.104,105 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Оберіг" задовольнити частково.
Пункти 2,3 рішення господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року у справі № 902/1632/14 змінити, виклавши їх в наступній редакції:
2.Стягнути з приватного підприємства "Оберіг" (вул. Леніна, 8, с. Роздолівка, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23406, код ЄДРЮОФОП 33089122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (вул. Московська, 190, м. Кіровоград, 25018, пошт. адреса: вул. Мурманська, 29М, м. Кіровоград, 25491, код ЄДРЮОФОП 31919788) борг в розмірі 314 665,31 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6288,95 грн.
3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення боргу в розмірі 15581,18 грн.
В решті рішення господарського суду Вінницької області залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (вул. Московська, 190, м. Кіровоград, 25018, пошт. адреса: вул. Мурманська, 29М, м. Кіровоград, 25491, код ЄДРЮОФОП 31919788) на користь приватного підприємства "Оберіг" (вул. Леніна, 8, с. Роздолівка, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23406, код ЄДРЮОФОП 33089122) судовий збір в розмірі 153,87 грн. за подачу апеляційної скарги.
Господарському суду Вінницької області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.