ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.02.2015Справа №910/29335/14
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"
доКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району міста Києва
простягнення 17 430 грн 90 коп.
Представники:
від позивача: Степаненко О.А., довіреність від 02.09.2014
від відповідача: Хатченко Т.В., довіреність №45-4162 від 29.09.2014
26.12.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" з вимогами до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району міста Києва про стягнення 14 402 грн 14 коп. заборгованості за договором на виконання робіт №ДС-17 від 01.08.2012, в тому числі 13 581 грн 60 коп. основного боргу, 16 563 грн 54 коп. втрат від інфляції та 867 грн 36 коп. 3% річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання робіт №ДС-17 від 01.08.2012 не виконав зобов'язання з оплати робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 13 581 грн 60 коп., а також позивачем нараховано за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 16 563 грн 54 коп. втрат від інфляції та 867 грн 36 коп. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 порушено провадження у справі № 910/29335/14, розгляд справи призначений на 29.01.2015.
22.01.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.
У судове засідання 29.01.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засідання 29.01.2015 відзиву на позов не надав, натомість надав усні пояснення по суті справи.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 29.01.2015 оголошено перерву до 19.02.2015.
У судове засідання 19.02.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
У судове засідання 19.02.2015 з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених вимог.
У судовому засіданні 19.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
01.08.2012 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району міста Києва (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (підрядник за договором) укладено договір про виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфта №ДС-17, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати відновлювальні роботи з ремонту ліфта, а замовник - прийняти і оплатити вартість робіт у порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість цього договору становить 13 581 грн 60 коп.
У відповідності до пункту 2.7. договору розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання і скріплення печатками сторін актів виконаних робіт.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, 15.10.2012 між сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року загалом на суму 13 581 грн 60 коп., які відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не оплатив належним чином.
Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором №ДС-17 від 01.08.2012 за період січень 2012 - грудень 2014 року, з якого вбачається наявність заборгованості в розмірі 13 581 грн 60 коп. Вказана обставина сторонами не заперечується, належним чином завірена копія акту наявна в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за виконанні роботи.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 580 грн 60 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 981 грн 94 коп. втрат від інфляції та 867 грн 36 коп. 3 % річних за період з 30.10.2012 по 15.12.2014.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул.Закревського, буд. 15, ідентифікаційний код 36657100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 17, літ. Ш, ідентифікаційний код 33308688) основний борг у розмірі 13 581 (тринадцять тисяч пятсот вісімдесят одна) грн 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 981 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одна) грн 94 коп., 3% річних у розмірі 867 (вісімсот двадцять одна) грн 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 24.02.2015
Суддя Н.Б. Плотницька