ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
16 лютого 2015 року м. Київ № 826/1035/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
провизнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2014 року №105/14/7/26-63/0603/03 та від 21.10.2013 року №461/13, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2014 року №105/14/7/26-63/0603/03 та від 21.10.2013 року №461/13.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви, про які у ній зазначено.
У встановлений судом строк від представника ОСОБА_1 надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2015 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави, зокрема, для залишення її без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У силу ч. 5 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Нормативно-правовим актом, який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, є Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року №208/94-ВР (надалі - Закон №208).
Так, приписами ч. 1 ст. 5 Закону №208 встановлено, що постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржуються постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2014 року №105/14/7/26-63/0603/03 та від 21.10.2013 року №461/13.
При цьому, безпосередньо у позовній заяві представником позивача зазначено, що «..адвокат ОСОБА_2, на підставі договору про надання правової допомоги 15 грудня 2014 р., в інтересах ОСОБА_1, з'явився за викликом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції, де отримав копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2014 р. ВП №44335018, від 09.09.2014 р. ВП №44685973 та копії постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівельної діяльності від 21.10.2013 р. №461/13 на суму 11 470,00 грн. та від 06.03.2014 р. №105/14/7/26-63/0603/03 на суму 12 180,00 грн.», тобто представником позивача наголошено на тому, що 15.12.2014 року останнім отримано копії оскаржуваних постанов, а, відтак, йому, починаючи з 15.12.2014 року, було відомо про факт їхнього існування.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2015 року представником позивача, зокрема, подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що строки звернення до суду позивачем пропущені з поважних причин, адже, останній вже звертався до суду з аналогічним адміністративним позовом 19.03.2014 року, сплативши судовий збір у розмірі 73,08 грн., проте, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2014 року адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для сплати судового збору, але, за твердженнями представника позивача, у ОСОБА_1 не було фінансової можливості сплатити судовий збір по даному адміністративному позову та як тільки в останнього з'явилася можливість сплатити судовий збір у повному обсязі він повторно звернувся до суду з даним позовом.
На підтвердження вищезазначеного, представником позивача додано до клопотання про поновлення строку звернення до суду копію адміністративного позову, зареєстрованого канцелярією суду за №826/3540/14 від 19.03.2014 року, за результатами розгляду якого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 06.03.2014 року №105/14/7/26-63/0603/03 залишено без руху, а ухвалою від 07.04.2014 року, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказаний вище адміністративний позов ухвалено повернути.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що починаючи від 19.03.2014 року позивачу було відомо про оскаржувану постанову від 06.03.2014 року №105/14/7/26-63/0603/03.
Натомість, з вищезазначеними позовними вимогами представник позивача звернувся до суду 26.01.2015 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду на позовній заяві.
Таким чином, позивачем порушено встановлений як положеннями ч. 5 ст. 99 КАС України, так і ч. 1 ст. 5 Закону №208, строк звернення до суду з вищезазначеними позовними вимогами про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2014 року №105/14/7/26-63/0603/03 та від 21.10.2013 року №461/13, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Водночас, суд вважає необґрунтованим клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, оскільки вказані в останньому обставини не є такими, що є об'єктивно непереборними та незалежними від волевиявлення позивача, а також пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
В свою чергу, обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено та з позовної заяви і доданих до неї матеріалів не вбачається.
Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч. 2 ст. 100 КАС України).
Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи те, що позивач звернувся до суду лише 26.01.2015 року, тобто з пропущенням встановленого як положеннями ч. 5 ст. 99 КАС України, так і ч. 1 ст. 5 Закону №208, строку для звернення до адміністративного суду з приводу оскарження постанов органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, без обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку, а саме: існування обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись вимогами ст.ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка звернулася із позовом.
3. Повернути позивачу позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок