12 лютого 2015 рокусправа № 804/10521/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а
за позовом
Комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал»
до відповідача
про
Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області
скасування акту ревізії та вимоги щодо відшкодування коштів,-
Комунальне підприємство «Зеленодольський міський водоканал» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати частково акт ревізії Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 15.02.2013 р. № 830-21/03, та вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 01.03.2013 р. № 16/539, щодо відшкодування коштів на проведення підприємством витрат на утримання понадштатної одиниці в сумі 28309,35 грн.; щодо відшкодування незаконних видатків внаслідок оплати за державні кошти по більшій, ніж передбачено документами конкурсних торгів, вартості паливно-мастильних матеріалів на суму 3041,42 грн., труб сталевих на суму 2819,79 грн., електроенергії на суму 57983,36 грн.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал», яким встановлені порушення чинного законодавства та вимогою від 01.03.2013 р. №16/539 зобов'язано відшкодувати безпідставно витрачені державні кошти та кошти об'єкту перевірки. Проте, позивач вважає, що вимоги стосовно відшкодування коштів, зокрема за рахунок винних осіб є неправомірними, оскільки порушень законодавства під час діяльності підприємства допущено не було. Щодо утримання понадштатної одиниці позивач зазначив, що у зв'язку зі збільшенням обсягу робіт з ремонту покрівлі в літній період порівняно з зимовим, фактично муляр ОСОБА_1 з 01.05.2012 виконував роботу покрівельника, тобто, нової штатної одиниці підприємством не створювалось та не витрачалось коштів більше, ніж це передбачено кошторисом. Щодо відшкодування незаконних видатків внаслідок оплати за державні кошти по більшій, ніж передбачено документами конкурсних торгів, вартості паливно-мастильних матеріалів, труб сталевих, електроенергії, то витрати по вказаним позиціям здійснені у відповідності з чинним законодавством.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування частково акту ревізії Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 15 лютого 2013 року №830-21/03.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а адміністративний позов задоволено частково. Скасовано п. 4 вимоги від 01.03.2013 року № 16/539, а саме в частині відшкодування в повному обсязі коштів на проведення підприємством витрат на утримання понад штатної одиниці в сумі 28309,35 грн. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що фактично робота покрівельника виконувалась. Отже, збитки об'єкту контролю названою проплатою не нанесено. При цьому, за неналежне ведення обліку кадрової роботи, а саме не проведення змін у штатному розписі винні особи понесли адміністративну відповідальність. Разом з тим, суд дійшов висновку, що позивачем при закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких, труб сталевих, електроенергії порушено умови договору про закупівлю, оскільки останні не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Позивачем не доведено підстав для збільшення обсягів фінансування та витрат по договорам про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких, труб сталевих, електроенергії, передбачених ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Позивач - Комунальне підприємство «Зеленодольський міський водоканал», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення (вимоги) відповідача про відшкодування коштів на суму 57983,36 грн.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначив, що витрати з оплати електроенергії на суму 57983,36 грн. не суперечать чинному законодавству, зокрема п.2. ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», і є законними.
Матеріали справи містять надані позивачем 06 лютого 2014 року та 26 листопада 2014 року доповнення до апеляційної скарги. Також позивачем 12 лютого 2015 року був наданий документ, названий останнім «уточнення позовних вимог за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а», який за своїм змістом також частково спрямований на доповнення та зміну апеляційної скарги та частково на збільшення позовних вимог. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно частини 1 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, враховуючи, що вищевказані доповнення до апеляційної скарги були подані позивачем поза межами строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а та виходячи з того, що на момент їх подання апеляційне провадження за апеляційною скаргою було відкрито та справу призначено до апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття наданих позивачем доповнень до апеляційної скарги. Окремо необхідно звернути увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, з чого виходить неможливість прийняття вищевказаної заяви позивача, яка була надана суду 12 лютого 2015 року.
Також 25 листопада 2014 року Публічним акціонерним підприємством «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» було заявлено клопотання про залучення даної особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Згідно частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Про апеляційний та касаційний розгляд у статті 53 КАС України не йдеться.
Розглядаючи вказане клопотання колегія суддів виходить із норм статті 53 КАС України, а також того, що право на судовий захист, закріплений на конституційному рівні, слід розглядати насамперед як юридичну гарантію. Вона сформульована відповідно до міжнародних договорів, у тому числі відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Разом з тим, Публічним акціонерним підприємством «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» не наведено належного обґрунтування стосовно того, яким чином рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки, що унеможливлює задоволення клопотання про залучення даної особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а, позов - задовольнити.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.
У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал» за період з 01.10.2009 року по 31.12.2012 року, відповідачем встановлені порушення законодавства, які викладені в акті ревізії від 15.02.2013 року № 830-21/03.
Листом №16/539 від 01.03.2013 року відповідач на адресу позивача направив обов'язкову вимогу, якою зобов'язав в термін до 01.04.2013 усунути порушення, що були виявлені в ході ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, якій, зокрема, вимагав в повному обсязі відшкодувати незаконні видатки внаслідок оплати за державні кошти по ціні більшій, ніж передбачено документами конкурсних торгів вартості паливно-мастильних матеріалів на суму 3041,42 грн., труб сталевих на суму 2819,79 грн., електроенергії на суму 57983,36 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи із постачальниками щодо повернення коштів на рахунок підприємства, а також/або шляхом пред'явлення позовів до винних осіб. Надати до інспекції належним чином завірені копії документів, які засвідчують відшкодування коштів (виписки з рахунку, позовні заяви тощо).
Позивачем, з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 18 жовтня 2014 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування частково акту ревізії Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 15 лютого 2013 року №830-21/03, заявлено адміністративний позов стосовно скасування вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 01.03.2013 р. № 16/539 щодо відшкодування коштів на проведення підприємством витрат на утримання понадштатної одиниці в сумі 28309,35 грн.; щодо відшкодування незаконних видатків внаслідок оплати за державні кошти по більшій, ніж передбачено документами конкурсних торгів, вартості паливно-мастильних матеріалів на суму 3041,42 грн., труб сталевих на суму 2819,79 грн., електроенергії на суму 57983,36 грн.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У адміністративній справі, що розглядається відповідачем пред'явлено вимогу від 01.03.2013 року №16/539 про усунення порушень, виявлених під час ревізії позивача. При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Виходячи з викладених обставин справи та зазначених правових норм, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення заявлених позивачем вимог щодо скасування рішення відповідача, яке не породжує безпосередніх прав чи обов'язків для підконтрольного підприємства, відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Вищенаведена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає практиці Верховного Суду України в цій категорії справ (постанови від 15 квітня 2014 року у справах №№21-40а14, 21-63а14).
Судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового висновку по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 195 суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал» задовольнити частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а - скасувати, у задоволенні позову - відмовити.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал» - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/10521/13-а - скасувати.
У задоволенні позову Комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал» - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова