Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" лютого 2015 р.Справа № 922/848/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
розглянувши справу
за позовом КП "Інноваційно-інформаційний центр" Луганської обласної ради, м. Сєвєродонецьк
до Департамент житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - Сурженко Д.М.
відповідача - не з'явився
Комунальне підприємство "Інноваційно-інформаційний центр" Луганської обласної ради звернулось до суду з позовною заявою до Департаменту житлово - комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості у сумі 31 290,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 09.01.2014 між сторонами у справі було укладено договір № 1 про надання інформаційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуг відповідачаві відповідно до технічного завдання, а відповідач - прийняти та оплатити їх на умовах договору.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, які були прийняті останнім, але за актами № 229 від 03.11.2014 р. на суму 15645,00 грн. та №235 від 31.07.2014 р. на суму 15645,00 грн. оплата наданих послуг відповідачем здійснена не була, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 31290,00 грн.
Оскільки відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує посиланням на норми ст. ст. 525, 526, ЦК України та інші норми чинного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ухвалою від 13.02.2015 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.02.2015 року.
У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якій підтвердив викладені у позові обставини та визнав позовні вимоги. Крім того, просить розглянути справу без участі його представника.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
09.01.2014 між Департаментом житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації (відповідач у справі, замовник) та Комунальним підприємством «Інноваційно-інформаційний центр» Луганської обласної ради (позивач у справі, постачальник) був укладений договір № 1 про надання послуг з відповідними додатками та додатковими угодами до нього.
Згідно п .1.1 договору виконавець зобов'язується надати замовникові послуги, відповідно до технічного завдання (додаток № 1 до договору) у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно п. 3.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 31.03.2014 ціна договору складає 187 742 грн. 00 коп.
Згідно п. 4.1 договору джерелом фінансування послуг замовника є кошти обласного бюджету.
Згідно п. 4.2 замовник оплачує надані послуги по мірі надходження відповідних коштів.
Згідно п. 4.3 остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту-здачі приймання виконаних послуг, відповідно до технічного завдання.
Відповідно до п. 4.5 договору замовник забезпечує безперервне фінансування послуг за умови своєчасного фінансування з бюджету. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів від дати отримання бюджетного фінансування на рахунок замовника.
Відповідно до п. 5.2 договору послуга приймається щомісячно на підставі акту здачі-приймання виконаних послуг якість яких відповідає вимогам державних нормативно-правових актів і нормативних документів.
Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
На виконання умов договору позивачем було в виконано відповідних робіт, а відповідачем прийнято без доповнень та зауважень згідно актів про надання послуг № 229 від 03.11.2014 р. на суму 15645,00 грн. та №235 від 31.07.2014 р. на суму 15645,00 грн. Загальна сума наданих послуг складає 31290,00 грн.
Відповідачем вказані фактичні обставини підтверджені та визнано наявність заборгованості перед позивачем в сумі 31290,00 грн.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник, який в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг.
При цьому, суд зазначає, що відсутність бюджетного призначення на фінансування послуг за договором не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних послуг, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати послуг, а не приймати їх результати.
Крім того, з аналізу норми ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, яка має неминуче настати. Умови (позиція) Відповідача ж про залежність проведення розрахунків за Договором в залежності від бюджетного фінансування чи надходження бюджетних коштів не є ні подією взагалі (оскільки залежить від волевиявлення осіб, а тому така є дією), та не є подією, яка має неминуче настати (оскільки її настання залежить від ряду суб'єктивних обставин, в тому числі волевиявлення інших (в тому числі Замовника) осіб, в тому числі від замовлення бюджетних коштів, від перерахунку таких тощо.
Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Між тим, спір у даній справі виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань і відносини сторін у даній справі врегульовані, зокрема, нормами ГК України, ЦК України, які застосовуються судом до відносин сторін.
Як було наведено вище, відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо оплатити відповідних послуг, але не оплатив їх.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В даному випадку, відповідачем було порушено зобов'язання з оплати виконаних інформаційних послуг. В той же час, відповідачем доказів оплати заборгованості надано не було.
Виходячи з наведених фактичних обставин та доказів у справі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31290,00 слід задовольнити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної адміністрації, (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 9, код 03364062) на користь Комунального підприємства «Інноваційно-інформаційний центр» Луганської обласної ради ( Луганська обл. м. Сєвєродонецьк, пр.Радянський, 59, код 05456992), заборгованість в сумі 31 290 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Повне рішення складено 24.02.2015 р.
Суддя Л.С. Лаврова