номер провадження справи 12/144/14
04.02.2015 Справа № 905/3494/14-908/5349/14
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 905/3494/14-908/5349/14
за позовом: Приватного Підприємства "Олнайт", м. Маріуполь
до відповідача: Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
про стягнення 53462,82 грн.
за участю представників:
від позивача - Балашов Ю.В., довіреність від 15.04.14 р.
від відповідача - не з'явився
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2015 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 16.02.2015 року.
СУТЬ СПОРУ: Приватне Підприємство "Олнайт" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 43994,88 грн., трьох процентів річних в сумі 5599,22 грн. та інфляційних витрат в сумі 3868,72 грн. за договором підряду № 733 від 30.11.2011 року.
23.12.2014 року на адресу суду від позивача надійшло обґрунтування позовних вимог, в якому останній зазначає, що між ним та Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради був укладений договір підряду № 733 від 30.11.2011 року, за умовами якого відповідач доручив позивачу виконати власними силами та засобами роботи з капітального ремонту інженерних мереж опалення житлового будинку за адресою: вул. Азовстальська, 57 у м. Маріуполі. При цьому вказує, що роботи були виконані у повному обсязі, що підтверджується актом форми КБ-2в за грудень 2011 року та довідкою про вартість робіт форми КБ-3, загальна вартість виконаних робіт складає 175272,98 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що 07.08.2012 року відбулась часткова оплата виконаних за договором робіт в сумі 131278,10 грн., а 20.01.2012 року сума робіт була зменшена згідно акту фінансового управління на суму 587,88 грн. Вказує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем на теперішній час становить 43407,00 грн., втім відповідач свої зобов'язання у встановлений строк не виконав та неодноразові нагадування про сплату залишку боргу не реагує. Тому позивач вважає необхідним до заборгованості застосувати нарахування інфляційних витрат та трьох процентів річних. Просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 60309,16 грн.
24.12.2014 року на адресу суду від позивача у справі надійшла заява про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач збільшив розмір трьох процентів річних та інфляційних витрат, нарахованих на суму боргу за договором підряду № 733 від 30.11.2011 року, та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43994,88 грн., три проценти річних за загальний період з 01.01.2012 року по 15.12.2014 року в сумі 6286,27 грн. та інфляційні витрати за загальний період з 01.01.2012 року по 01.06.2014 року в сумі 10028,01 грн.
22.01.2015 року до суду від позивача надійшло обґрунтування позовних вимог, в якому останній виклав розрахунок ціни позову станом на 15.12.2014 року та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 59555,19 грн., з яких сума боргу за договором підряду № 733 від 30.11.2011 року складає 43407,00 грн., сума трьох процентів річних за загальний період з 01.01.2012 року по 15.12.2014 року становить 6244,82 грн., сума інфляційних витрат за загальний період з 01.01.2012 року по 01.06.2014 року складає 9903,37 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 5955,19 грн. Стосовно можливої причини несплати боргу з боку відповідача, позивач пояснює, що відносно директора ПП "Олнайт" Дьяконова А.П. була порушена кримінальна справа та на адресу відповідача направлений лист, щоб останній не оплачував залишок боргу. Разом з тим, позивач вказує, що 30.12.2013 року слідчим Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області старшим лейтенантом Толокіною Ю.О. кримінальне провадження було закрито за відсутністю ознак кримінального правопорушення. Вказує, що на теперішній час жодного кримінального провадження та обвинувального вироку відносно посадових осіб ПП "Олнайт" не має.
На адресу суду 29.01.2015 року від позивача надійшов лист, яким останній надіслав суду копію акта перевірки Фінансового управління Маріупольської міської ради від 20.01.2012 року для обґрунтування розміру позовних вимог. Разом з тим, просить стягнути з відповідача загальну заборгованість в сумі 59555,19 грн. Також зазначає, що у разі, якщо його представник не зможе прибути в судове засідання, призначене на 04.02.2015 року, просить винести рішення у справі без його участі.
Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.
З огляду на викладене, враховуючи уточнення позивачем розміру позовних вимог, викладеного в обґрунтуванні позовних вимог, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Таким чином, має місце нова ціна позову, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про стягнення з відповідача:
- основного боргу в сумі 43407,00 грн.;
- трьох процентів річних в сумі 6244,82 грн.;
- інфляційних витрат в сумі 9903,37 грн.
Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням розрахунку ціни позову, викладеного в обґрунтуванні позовних вимог, які надійшли на адресу суду 22.01.2015 року.
Представник відповідача в судове засідання 04.02.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
З наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.12.2014 року (а.с. 42) вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 5.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Судом було здійснене також повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом надсилання телефонограми 22.12.2014 року (а.с. 43), яка наявна в матеріалах справи, що підтверджується витягом з журналу реєстрації телефонограм та факсограм. Однак вказана телефонограма відповідачем не прийнята, про що судом складено відповідний акт від 22.12.2014 року.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 42, 43 ГПК України.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 30.11.2011 року між Приватним підприємством "Олнайт", далі Підрядник, та Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, далі Замовник, був укладений договір підряду № 733, далі Договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника з використання власних матеріалів, механізмів, обладнання та транспорту, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступну роботу: капітальний ремонт інженерних мереж опалення житлового будинку за адресою: вул. Азовстальська, 57 у відповідності з ДБН Д 1.1-1-2000.
Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору види та обсяг робіт, які доручаються Підряднику для виконання, визначаються дефектним актом, який додається до Договору та є його невід'ємною частиною. Строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконаних робіт, який є невід'ємною частиною договору (Додаток 1).
Умовами п. 2.1. - 2.7. Договору сторони визначили, що ціна договору складає 164091,08 (сто шістдесят чотири тисячі дев'яносто одна гривня 08 копійок). Договірна ціна на виконання робіт, передбачених п .1.1., є приблизною (договірною). Ціна договору включає в себе вартість усіх робіт, визначених чинним договором згідно з наданою Підрядником кошторисною документацією на підставі дефектного акту, погодженою із Замовником та підписаною обома сторонами. Підрядник має право спільно із Замовником переглядати ціну договору у випадку зміни обсягів та видів робіт, зазначених в дефектному акті. Замовник має право за погодженням з Підрядником змінити обсяги та види робіт, зазначені в дефектному акті. У випадку перевищення Підрядником, без погодження із Замовником, обсягів робіт, передбачених дефектним актом, усі пов'язані з цим витрати несе Підрядник. Підрядник має право спільно із Замовником переглядати ціну договору у випадку зміни вартості основних матеріалів та енергоносіїв, які використовуються при виконанні своїх зобов'язань за договором, згідно з офіційним щомісячним курсом інфляції.
Пунктом. 2.9. Договору встановлено, що зміна ціни договору фіксується додатковою угодою, погодженою обома сторонами.
Згідно з п. 3.1. - 3.6. Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі дефектного акту, кошторису та акту приймання виконаних підрядних робіт за виконані роботи. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, готує відповідні документи (акт форми № КБ-2в, довідку форми № КБ-3) та подає їх для підписання Замовнику у 3-денний строк після виконання робіт. Замовник зобов'язаний підписати надані Підрядником документи, які підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання у 10-денний строк з моменту отримання. Згідно розпорядження міського голови м. Маріуполя від 01.02.2011 року № 42-р фінансування витрат головних розпорядників бюджетних коштів на оплату робіт з капітального ремонту проводиться у розмірі 95% від виконаних обсягів після закінчення всіх робіт, передбачених кошторисом та підписання обома сторонами акта форми № КБ-2в. Фінансування залишкових коштів Замовник здійснює з урахуванням платежеспроможності міського бюджету після проведення перевірок виконаних робіт фінансовим управлінням та іншими контролюючими органами згідно з Бюджетним кодексом України. Фінансування робіт, зазначених в п. 1.1. Замовник здійснює з урахуванням платежеспроможності міського бюджету згідно плану фінансування, погодженого обома сторонами, який є невід'ємною частиною договору (Додаток 2). Замовник має право уточнити план фінансування протягом поточного року у випадку внесення змін у строки виконання робіт, а також з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт. Джерелом фінансування є - кошти міського бюджету.
Пунктами 4.3.1, 4.3.2 передбачені обов'язки Замовника, а саме: прийняти виконані Підрядником роботи у 10- денний строк з моменту їх завершення та підписати акт форми КБ-2в про виконані роботи та довідку форми № КБ-3 обома сторонами, оплатити Підряднику прийняті роботи, передбачені п. 1.1 чинного договору згідно з п. 3 та підписаним актом форми № КБ-2в, довідки форми № КБ-3 про виконані роботи.
Згідно з п. 11.1. Договору цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.2011 року до повного погашення своїх зобов'язань обома сторонами за даним договором. Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки згідно з Договором. Отже умови договору є дійсними і на момент розгляду справи.
Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання з оплати виконаних робіт у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 43407,00 грн., яку і намагається стягнути позивач.
Так, на виконання умов договору, позивач виконав роботи з проведення капітального ремонту інженерних мереж опалення житлового будинку за адресою: вул. Азовстальська, 57 на загальну суму 175272,98 грн., що підтверджується підписаним між сторонами у справі без зауважень та заперечень актом приймання виконаних будівельних робіт № 159/666112 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 16 - 21).
До вказаного договору між сторонами у справі була підписана договірна ціна форми КБ-3 (а.с. 21) з вартістю робіт в сумі 175272,98 грн. та складений дефектний акт (а.с. 33-34), передбачений умовами п. 1.2. Договору.
На оплату виконаних робіт позивачем був виписаний рахунок-фактура № О-00000619 від 26.12.2011 року на суму 175272,98 грн. (а.с. 24).
Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату виконаних за договором робіт в сумі 131278,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № U2278283 від 07.08.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що Фінансовим управлінням Маріупольської міської ради 20.01.2012 року була проведена перевірка фактично виконаних обсягів робіт та розрахунку договірної ціни при виконанні робіт з капітального ремонту інженерних мереж опалення в житловому будинку за адресою: вул. Азовстальська, 57, виконаного ПП "Олнайт". За результатами проведеної перевірки був складений акт, в якому зазначено, що вибірковою перевіркою фактично виконаних обсягів робіт (прокладка трубопроводів із напорних поліетиленових труб ф75мм, 53мм, коліно ф75мм, 63 мм, тройник ф 75 мм, 63 мм, вентиль ф 75мм, задвижка «Батерфляй» ф80мм, ф50мм, грязевик, манометр, кран 1, ѕ, 1/2) встановлено завищення обсягів виконаних робіт з прокладки трубопроводів з напорних поліетиленових труб Ф63 мм на 2,0м., всього виявлено порушень на суму 587,88 грн. При цьому за результатами перевірки фінансове управління запропонувало закрити планові асигнування, зменшити кредиторську заборгованість та здійснити повернення фінансування по КЕК 2131 в сумі 587,88 грн.
Таким чином, за актом проведеної перевірки була зменшена сума робіт за договором на суму 587,88 грн.
З врахуванням здійсненої часткової оплати робіт та зменшення суми робіт згідно акту перевірки від 20.01.2012 року сума заборгованості відповідача за виконані роботи становить 43407,00 грн.
Втім, відповідач свої договірні зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 43407,00 грн., який позивач і намагається стягнути.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 01.01.2012 року по 15.12.2014 року в сумі 6244,82 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 01.01.2012 року по 01.06.2014 року в сумі 9903,37 грн.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір будівельного підряду. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здачі та приймання робіт, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 875 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем робіт з капітального ремонту інженерних мереж опалення в житловому будинку за адресою: вул. Азовстальська, 57, на загальну суму 175272,98 грн., та прийняття їх відповідачем, про що свідчить підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт приймання виконаних будівельних робіт № 159/666112 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 16 - 21).
Частина 1 ст. 854 ЦК України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, а саме: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Порядок оплати виконаних робіт визначений в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися п. 3.3. Договору, яким передбачено, що згідно розпорядження міського голови м. Маріуполя від 01.02.2011 року № 42-р фінансування витрат головних розпорядників бюджетних коштів на оплату робіт з капітального ремонту проводиться у розмірі 95% від виконаних обсягів після закінчення всіх робіт, передбачених кошторисом та підписання обома сторонами акта форми № КБ-2в. Фінансування залишкових коштів Замовник здійснює з урахуванням платежеспроможності міського бюджету після проведення перевірок виконаних робіт фінансовим управлінням та іншими контролюючими органами згідно з Бюджетним кодексом України. Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що настання обов'язку замовника з оплати виконаних робіт обумовлюється відкладальними обставинами, якими є: закінчення всіх робіт, передбачених кошторисом та підписання обома сторонами акта форми № КБ-2в, та закінчення проведення перевірок, виконаних робіт фінансовим управлінням та іншими контролюючими органами згідно з Бюджетним кодексом України, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 212 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджений факт настання відкладальних обставин про що свідчить підписаний сторонами у справі акт приймання виконаних будівельних робіт № 159/666112 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року форми КБ-2в та складений акт перевірки від 20.01.2012 року, проведеної Фінансовим управлінням Маріупольської міської ради, згідно якого вартість робіт була зменшена на суму 587,88 грн.
Враховуючи викладене, строк виконання відповідачем (як Замовником) свого зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт настав, зокрема 26.12.2011 року настав строк для оплати 95% від виконаних обсягів робіт, а для залишку коштів строк оплати настав 20.01.2012 року.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати виконаних за умовами договору робіт з боку відповідача залишились невиконаними належним чином та у повному обсязі.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати за виконані роботи в повному обсязі, в т.ч., що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт настав, а наявність заборгованості в сумі 43407,00 грн. підтверджена підписаним сторонами у справі без зауважень та заперечень актом прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 159/666112 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати та зменшення сума робіт згідно акту перевірки від 20.01.2012 року. Відповідач доказів сплати боргу у повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного Підприємства "Олнайт" про стягнення з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради заборгованості за договором підряду № 733 від 30.11.2011 року в сумі 43407,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати виконаних робіт з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 01.01.2012 року по 15.12.2014 року в сумі 6244,82 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 01.01.2012 року по 01.06.2014 року в сумі 9903,37 грн.
Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки при визначенні періоду нарахування трьох процентів річних, зокрема не враховано, що за актом перевірки Фінансового управління Маріупольської міської ради від 20.01.2012 сума робіт за договором зменшилась на суму 587,88 грн., а також в період прострочення позивач безпідставно включив дату здійснення відповідачем часткової оплати робіт, яка була проведена в сумі 131278,10 грн. 07.08.2012 року. Так, відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".
Три проценти розраховані судом на ступним чином:
1) за період з 01.01.2012 року по 19.01.2012 року (тобто до дня проведення перевірки Фінансовим управлінням Маріупольської міської ради) (19 днів прострочення) від простроченої суми 175272,98 грн. три проценти річних складають 272,97 грн.;
2) за період з 20.01.2012 року по 06.08.2012 року (з врахуванням зменшення суми робіт згідно акту перевірки від 20.01.2012 року, проведеної Фінансовим управлінням Маріупольської міської ради) (200 днів прострочення) від простроченої суми 174685,10 грн. три проценти річних складають 2863,69 грн.;
3) за період з 07.08.2012 року по 15.12.2014 року (з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати робіт 07.08.2012 року в сумі 131278,10 грн.) (861 день прострочення) від простроченої суми 43407,00 грн. три проценти річних складають 3070,36 грн.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в загальній сумі 6207,02 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного Підприємства "Олнайт" про стягнення з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 6207,02 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд зазначає наступне.
Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Втім, в наданому суду розрахунку інфляційних витрат позивачем також допущені помилки при визначенні періоду нарахування інфляційних витрат, зокрема не враховано, що за актом перевірки Фінансового управління Маріупольської міської ради від 20.01.2012 року сума робіт за договором зменшилась на суму 587,88 грн., а також не враховано те, що за січень 2012 року інфляційні витрати не можуть бути нараховані, оскільки у даному місяці відбулось зменшення суми боргу і період прострочення є меншим за місяць. Крім того, позивачем в період прострочення безпідставно включена дата здійснення відповідачем часткової оплати робіт, яка була проведена в сумі 131278,10 грн. 07.08.2012 року. Тому судом з власної ініціативи здійснено перерахунок суми інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство":
1) за період з лютого 2012 року по липень 2012 року (з врахуванням зменшення суми робіт згідно акту перевірки від 20.01.2012 року, проведеної Фінансовим управлінням Маріупольської міської ради) від простроченої суми 174685,10 грн. інфляційні витрати складають «-526,31 грн.», тобто інфляція за вказаний період відсутня;
2) за період з серпня 2012 року по травень 2014 року (з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати робіт 07.08.2012 року в сумі 131278,10 грн.) від простроченої суми 43407,00 грн. інфляційні витрати складають 4730,77 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного Підприємства "Олнайт" про стягнення з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 4730,77 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 638, 639, ст. 625, 629, 853, ч. 1 ст. 854, 875, ч. 4 ст. 879, ч. 4 ст. 882 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Приватного Підприємства "Олнайт" до Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради задовольнити частково.
2. Стягнути з Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, 87515, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Митрополитська, буд. 5, код ЄДРПОУ 37426079, на користь:
- Приватного Підприємства "Олнайт", 87505, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Гугеля, буд. 12, код ЄДРПОУ 24065501, заборгованість за договором підряду № 733 від 30.11.2011 року в сумі 43407 (сорок три тисячі чотириста сім) грн. 00 коп., три проценти річних в сумі 6207 (шість тисяч двісті сім) грн. 02 коп., інфляційні витрати в сумі 4730 (чотири тисячі сімсот тридцять) грн. 77 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 16 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Приватного Підприємства "Олнайт" до Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 37,80 грн. відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог Приватного Підприємства "Олнайт" до Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 5172,60 грн. відмовити.
Повне рішення складено - 09.02.2015 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.