19 лютого 2015 р.
Справа № 902/1809/14
за позовом:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" (24342, Вінницька область, Тростянецький район, с.Тростянчик, вул. Котовського, 6)
до:Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" (24320, Вінницька область, м.Ладижин, вул. Слобода, 141)
про стягнення 725841,00 грн.завданої шкоди
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.
Представники
позивача : Шлінчук А.І.,
відповідача : Рогатюк Н.В., Лишак І.В.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" про стягнення 570 935,00 грн. завданої шкоди.
Позов мотивовано наступним: 20 липня 2014 року працівниками ПрАТ «Зернопродукт» самовільно було зібрано врожай на полі № 1 площею 14,85 га., та на полі № 7 площею 23,9729 га., разом 38,8241 га. Дані поля знаходяться на території Тростянчицької сільської ради, Тростянецького району Вінницької області та орендуються СТОВ «Тростянчик» у фізичних осіб відповідно до договорів оренди землі, укладених у 2008 році.
Позивач зазначає, що в 2013 році дані договори оренди землі були поновлені відповідно до ст. 33 Закону України « Про оренду землі» ,оскільки, орендодавці після закінчення терміну дії договорів не заперечували проти їх поновлення . З врахуванням даного «Зернопродукт МХП» не мали жодного права збирати врожай який вони не сіяли і не вирощували. Як наслідок, позивачу були нанесені збитки в розмірі 570935,00 грн.
Ухвалою суду від 25.12.2014 р. порушено провадження у справі № 902/1809/14 з призначенням судового засідання на 22.01.2015 року.
19.01.2015 року від відповідача надійшло пояснення (вх. № канц. 06-52/406/15), в якому останній зазначає, що СТОВ «Тростянчик» земельні ділянки (поля, що знаходяться на території Тростянчицької сільської ради, Тростянецького району Вінницької області) орендував у фізичних осіб відповідно до договорів, укладених у 2008 році. Як видно з умов договорів термін дії договорів закінчився у 2013 році.
У 2013 році дані договори оренди землі не були поновлені відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Додаткові угоди про поновлення договорів оренди землі з фізичними особами СТОВ «Тростянчик» не уклало.
Громадяни не бажали продовжувати дію договорів оренди, про що вони повідомили позивачу листами повідомленнями, які наявні в матеріалах справи.
У червні 2013 року ПрАТ «Зернопродукт МХП», уклало договори оренди землі з Середою Дмитром Васильовичем - земельна ділянка площею 0,9470 га; Полторак Тамарою Дмитрівною - земельна ділянка площею 2,5555 га; Полторак Тамарою Дмитрівною - земельна ділянка площею 3,3473 га; Строкач Наталією Василівною - земельна ділянка площею 1,8640 га; Коріненко Іваном Григоровичем - земельна ділянка площею 2,7805 га; Коріненко Ніною Антонівною - земельна ділянка площею 4,0620 га; Червоняк Іваном Афанасійовичем - земельна ділянка площею 1,8715 га; Мельничук Євдокією Василівною - земельна ділянка площею 1,8575 га; Дяченко Анжелою Дмитрівною - земельна ділянка площею 1,8585 га; Нечиталюком Дмитром Степановичем - земельна ділянка площею 1,8585 га; Коріненко Катериною Дорофеївною - земельна ділянка площею 1,8585 га; Кіщук Людмилою Вікторівною - земельна ділянка площею 1,8585 га.
Право оренди було зареєстроване у встановленому законом порядку.
Відповідач зазначає, що ПрАТ «Зернопродукт МХП» права або законні інтереси СТОВ « Тростянчик» не порушувало, на законних підставах проводить господарську діяльність на орендованих землях на території Тростянчицької сільської ради. Натомість СТОВ «Тростянчик» перешкоджає здійснювати господарську діяльність на орендованих землях.
Ухвалою суду від 22.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 12.02.2015 року, з об'єктивних причин.
06.02.2015р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а тому до стягнення підлягає 725 841,00 грн., яка долучена до матеріалів справи.
В судовому засідання 12.02.2015 року було оголошено перерву до 19.02.2015 року, для надання сторонам доказів по справі.
В судове засідання 19.02.2015 року з'явився представник позивача та представники відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В 2008 році між СТОВ «Тростянчик» були укладені договори оренди землі з Середою Дмитром Васильовичем - земельна ділянка площею 0,9470 га; Полторак Тамарою Дмитрівною - земельна ділянка площею 2,5555 га; Полторак Тамарою Дмитрівною - земельна ділянка площею 3,3473 га; Строкач Наталією Василівною - земельна ділянка площею 1,8640 га; Коріненко Іваном Григоровичем - земельна ділянка площею 2,7805 га; Коріненко Ніною Антонівною - земельна ділянка площею 4,0620 га; Червоняк Іваном Афанасійовичем - земельна ділянка площею 1,8715 га; Мельничук Євдокією Василівною - земельна ділянка площею 1,8575 га; Дяченко Анжелою Дмитрівною - земельна ділянка площею 1,8585 га; Нечиталюком Дмитром Степановичем - земельна ділянка площею 1,8585 га; Коріненко Катериною Дорофеївною - земельна ділянка площею 1,8585 га; Кіщук Людмилою Вікторівною - земельна ділянка площею 1,8585 га.
Відповідно до п. 8 договорів договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію.
Позивач зазначає, що дані договори оренди землі були поновлені відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки, орендодавці після закінчення терміну дії договорів не заперечували проти їх поновлення. Згідно ч. 1 ст. 33 вказаного закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Згідно ч. 6 Закону у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновлений на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором.
Позивач зазначає, що 20 липня 2014 року працівниками ПрАТ «Зернопродукт» самовільно було зібрано врожай на полі № 1 площею 14,85 га., та на полі № 7 площею 23,9729 га., разом 38,8241 га. Дані поля знаходяться на території Тростянчицької сільської ради, Тростянецького району Вінницької області та орендуються СТОВ «Тростянчик» у фізичних осіб відповідно до договорів оренди землі, укладених у 2008 році (а.с.28-62).
Своїми діями відповідач наніс позивачу збитки в розмірі 570 935 грн., сума збитків обрахована позивачем наступним чином: відповідно до довідки № 195 від 29.07.2014 року виданої Управлінням агропромислового розвитку Тростянецької районної державної адміністрації середня врожайність озимої пшениці по господарствах Тростянецького району Вінницької області станом на 22.07.2014 року становила 60 центнерів із гектара. Таким чином, шляхом множення площі з якої самовільно було зібрано врожай - 38 ,8241 га. на середню врожайність із одного гектара - 60 центнерів отримується 232,94 тони. 38,8241 * 60 = 232,94 тони зерна. Позивач стверджує, що з даних полів в попередні роки збирали озиму пшеницю третього та четвертого класу в співвідношенні 50/50, однак для правильності розрахунків рахується самовільно зібране «Зернопродуктом МХП» зерно вищим, тобто четвертим класом. Відповідно до Розпорядження Кабінету міністрів України від 23.10.2013 року № 866-р « Про затвердження переліку джерел інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення» джерелом інформації про ринкову ціну на товари аграрного сектору є офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України. Згідно офіційних даних цього сайту станом на 22 грудня 2014 року, ціна однієї тони фуражної пшениці становить 2451 гривні. Таким чином, шляхом множення ваги самовільно зібраної пшениці 232,94 тони на вартість 1 тони пшениці 2451 грн. рахується вартість самовільно зібраного ПрАТ «Зернопродукт» врожаю, яка складає 570935 грн. Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог сума збитків складає 725 841,00 грн. (232,94*3116)
Позивачем до матеріалів справи додано акт від 21.07.2014 року, яким здійснено обстеження засіяних площ на вказаних земельних ділянках, як на доказ протиправного збору врожаю відповідачем.
При цьому, як видно з матеріалів справи та стверджується відповідачем в червні 2013 року ПрАТ «Зернопродукт МХП» уклало договори оренди із: Середою Дмитром Васильовичем - земельна ділянка площею 0,9470 га; Полторак Тамарою Дмитрівною - земельна ділянка площею 2,5555 га; Полторак Тамарою Дмитрівною - земельна ділянка площею 3,3473 га; Строкач Наталією Василівною - земельна ділянка площею 1,8640 га; Коріненко Іваном Григоровичем - земельна ділянка площею 2,7805 га; Коріненко Ніною Антонівною - земельна ділянка площею 4,0620 га; Червоняк Іваном Афанасійовичем - земельна ділянка площею 1,8715 га; Мельничук Євдокією Василівною - земельна ділянка площею 1,8575 га; Дяченко Анжелою Дмитрівною - земельна ділянка площею 1,8585 га; Нечиталюком Дмитром Степановичем - земельна ділянка площею 1,8585 га; Коріненко Катериною Дорофеївною - земельна ділянка площею 1,8585 га; Кіщук Людмилою Вікторівною - земельна ділянка площею 1,8585 га.
В свою чергу громадяни - Середа Дмитро Васильович; Полторак Тамара Дмитрівна; Полторак Тамара Дмитрівна; Строкач Наталія Василівна; Коріненко Іван Григорович; Коріненко Ніна Антонівна; Червоняк Іван Афанасійович; Мельничук Євдокія Василівна; Дяченко Анжела Дмитрівна; Нечиталюк Дмитро Степанович; Коріненко Катерина Дорофеївна; Кіщук Людмила Вікторівна- повідомили СТОВ «Тростянчик, реєстраційну службу та відділ Держземагенства про те, що не мають наміри продовжувати термін дії договорів оренди. Дані листи - повідомлення СТОВ «Тростянчик, реєстраційна служба та відділ Держземагенства отримали, про що свідчать поштові повідомлення, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідач зазначає, що згідно Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Дане право оренди було зареєстровано ПрАТ «Зернопродукт МХП» у травні 2014 року, що стверджується витягом про реєстрацію права оренди, копія якого наявна в матеріалах справи.
Також, як видно з матеріалів справи у березні 2014 року власники земельних ділянок виявили бажання на встановлення меж своїх земельних ділянок, про що звернулися до ДП «Поділлягеодезкартографія» та ПрАТ «Зернопродукт МХП». Протягом березня-травня 2014 року ДП «Поділлягеодезкартографія» винесла в натурі земельні ділянки згідно договорів, межі земельних ділянок закріплено межовими знаками.
Відповідач також заперечує стосовно посилання позивача на акт від 21.07.2014 року, яким здійснено обстеження засіяних площ на вказаних земельних ділянках, як на доказ протиправного збору врожаю відповідачем, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що даним актом не доведено факту незаконного збирання врожаю озимої пшениці. Крім того, із вказаного акту не можна встановити, кому на праві власності чи на праві оренди належать земельні ділянки, відображені у цьому акті. При складені схем земельних ділянок не дотримано масштабу. Площі земельних ділянок, які відображені в цьому акті не відповідають площам земельних ділянок орендованих ПрАТ «Зернопродукт МХП». Також вказаний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.08.2013 року № 503 «Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю)», яким затверджена Уніфікована форма акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства (Акт перевірки).
Як видно із матеріалів справи, даний акт складено 21.07.2014 року, проте, в ньому зазначено, що подія сталася 20.07.2014 р., разом з тим акт склали особи, які не були присутні на полі 20.07.2014 р. Схеми - викопіювання земельних ділянок, додані до акта, не відображають реальної площі земельних ділянок.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Приписами статей 1166, 1187, 22 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Як передбачено статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду та такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завданні збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтями 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження тих обставин, які зазначені в позові. Позивачем не надано підтвердження, які сільськогосподарські культури були посаджені позивачем на визначених земельних ділянках, і доказів, що відповідач зібрав цей урожай.
Посилання ж позивача на акт від 21.07.2014 судом оцінюється критично, оскільки вказаним актом не встановлено обставин, за яких відбулось нанесення збитків позивачу. Зазначений акт не є належним доказом вини відповідача в спричиненні збитків, оскільки акт складений в присутності посадових осіб без участі представників відповідача. Акт складалися не під час заїзду і обмолоту озимої пшениці, а пізніше, тому висновки в них здійсненні на підстави фактів, які потребують додаткового підтвердження. Примітка в акті про те, що збір зернових здійснено відповідачем не підтверджена належними засобами доказування в розумінні ст.ст.32, 33 ГПК України.
Натомість матеріли справи містять докази того, що ПрАТ «Зернопродукт МХП» у своїй господарській діяльності діяв правомірно, що стверджується відповідно договорами оренди з громадянами які є власниками земельних ділянок, дане право оренди було зареєстровано ПрАТ «Зернопродукт МХП» у травні 2014 року, що стверджується витягом про реєстрацію права оренди, копія якого наявна в матеріалах справи.
До того ж, матеріалами справи стверджується, що дія договорів оренди землі між громадянами, що є власниками земельних ділянок та СТОВ «Тростянчик» була припинена, відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», в якому зазначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Даний дій зі сторони позивача здійснено не було. Натомість громадяни, що є власниками земельних ділянок - повідомили СТОВ "Тростянчик", реєстраційну службу та відділ Держземагенства про ще, що не мають наміри продовжувати термін дії договорів оренди.
За таких обставин, недоведеність позивачем протиправної поведінки відповідача спростовує посилання позивача на завдання саме відповідачем останньому збитків, і, як наслідок, свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також, враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 1166 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 725841,00 грн. шкоди є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 24 лютого 2015 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи