19 лютого 2015 року Справа № 8390/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника відповідача Панішко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 року в справі за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до обласної комунальної міжлікарняної аптеки № 104 м. Заліщики про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
У квітні 2013 року Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до обласної комунальної міжлікарняної аптеки № 104 м. Заліщики про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Позивач просив стягнути з відповідача 52932, 93 грн. адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо не працевлаштування інвалідів на підприємстві та пеню за порушення термінів сплати таких санкцій у розмірі 31, 77 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, яке в апеляційній скарзі ставить питання про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач самостійно не розрахував кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, та не виконав вимог ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме, не повідомляв центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів за формою звіту З-ПН.
Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
У справі встановлено, що в 2012 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу обласної комунальної міжлікарняної аптеки № 104 м. Заліщики становила 15 осіб.
Норматив робочих місць для інвалідів по даному підприємству згідно ст. 19 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становив 1 особу.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника обласної комунальної міжлікарняної аптеки № 104 м. Заліщики у 2012 році становила 52932, 93 грн.
За незайняте інвалідом робоче місце позивачем нараховано 52932, 93 грн. адміністративно-господарських санкцій та 31, 77 грн. пені за несвоєчасну сплату таких санкцій.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано вимоги ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо створення робочих місць для інвалідів в кількості визначеній Законом, тому застосування до аптеки № 104 м. Заліщики адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованим.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі Порядок).
Згідно Порядку, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 42 від 10.02.2007 року.
Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування також передбачає, обов'язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.
Колегія суддів, аналізуючи вищенаведені норми законодавства, вважає, що обов'язок роботодавця щодо забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачає:
виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць, створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів, звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Як видно з матеріалів справи, обласна комунальна міжлікарняна аптека №104 м. Заліщики не подавала органам державної служби зайнятості інформацію (звіти) про наявність вакансій за формою № 3-ПН, встановленою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року.
У зв'язку з тим, що обов'язок відповідача щодо виконання вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» полягає не лише у створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, але й у поданні відповідної звітності та інформації органам державної служби зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів, тому не подання такої звітності/інформації унеможливлює працевлаштування інвалідів та є підставою для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій.
Подання відповідачем відомостей Заліщицькому районному центру зайнятості щодо наявності вакансій для інвалідів не за формою 3-ПН не може свідчити про виконання відповідачем обов'язку передбаченого ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, оскільки порядок та форма подання такої інформації встановлена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року та є обов'язковою для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, їх структурними підрозділами та філіями незалежно від форми власності та господарювання.
Відсутність інвалідів, які бажали би працевлаштуватися на підприємстві відповідача, не звільняє його від обов'язку щодо подання інформації державній службі зайнятості у встановленій формі.
За таких обставин, застосування до обласної комунальної міжлікарняної аптеки №104 м. Заліщики адміністративно-господарських санкцій в розмірі 52932, 93 грн. та 31, 77 грн. пені за порушення термінів сплати таких санкцій є обґрунтованим.
Суд першої інстанції на вищевказані обставини справи належної уваги не звернув та безпідставно відмовив в задоволенні позову, тому оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову з наведених підстав.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 року в справі № 819/1117/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Стягнути з обласної комунальної міжлікарняної аптеки № 104 м. Заліщики на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 52932, 93 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні дев'яносто три копійки) адміністративно-господарських санкцій та 31, 77 грн. (тридцять одну гривню сімдесят сім копійок) пені.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський