17 лютого 2015 рокусправа № 199/8611/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1 (дов. від 13.12.2014)
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року
у справі № 199/8611/14
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку і виплаті пенсії та заборгованості по пенсії за період з 01.01.2014. Зобов'язати відповідача вчинити дії по перерахунку пенсії та заборгованості по пенсії гр. ОСОБА_2 з 01.01.2014 у відповідно до норм чинного законодавства України. Зобов'язати відповідача проводити виплату пенсії та заборгованості по пенсії гр. ОСОБА_2 з 01.01.2014 з бюджету Пенсійного фонду України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 нарахування та виплата державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, здійснюється у значно меншому розмірі, ніж встановлено законом.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2014 адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії та заборгованості по пенсії за період з 13.04.2014 по 03.08.2014. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії по інвалідності першої групи від загального захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у відповідності до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та заборгованості по ній з 13.04.2014 по 03.08.2014 із розрахунку державної пенсії у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 100% мінімальної пенсії за віком та здійснити її виплату з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що нарахування та виплата пенсії позивачу як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений судом належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.
Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ст..ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні та виплати позивачу пенсії з 01.01.2014.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №063333, інвалідом 1 групи, що підтверджується посвідченням серії Б НОМЕР_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачем зазначено, відповідачем не заперечується, що починаючи з 01.01.2014, нарахування та виплата державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, здійснюється відповідачем у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 032.10.2014 № Б137/03/18 відповідач повідомив позивача, що на виконання постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду від 02.02.2011 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 у справі № 2а-551/11 проведено перерахунок пенсії позивача за період з 28.04.2010 по 31.10.2011 із розрахунку державної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З 01.11.2011 пенсійну справу позивача приведено у відповідність до норм, зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011.
Задовольняючи позов частково, за період з 13.04.2014 по 03.08.2014, суд першої інстанції виходив з визначеного ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, та встановлених висновків, що оскаржувані дії відповідача є протиправними, такими, що суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік».
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 1 групи у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу (ст.53 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.
Проте, розрахунок основної та додаткової пенсії позивачу здійснено з 01.01.2014, виходячи із встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 № 745 розмірів.
Разом з тим Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (в редакції, що діяла до 03.08.2014), не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (в редакції, що діяла до 03.08.2014), не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року № 1622-VII доповнено Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII пунктом 6-7, яким установлено, що у 2014 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Відповідно до ст.2 Закону № 1622-VII від 31.07.2014 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Приймаючи до уваги, що вказаний Закон опублікований в Голосі України №146 від 02.08.2014, вважається, що він набрав чинності 03.08.2014.
Отже з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян з 03.08.2014 делеговано Кабінету Міністрів України.
Проте, в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно законодавчо встановлених обмежень щодо застосування статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не було.
Таким чином, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач був зобов'язаний у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 здійснювати виплату державної пенсії та додаткової пенсію у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не означеною вище постановою Кабінету Міністрів України.
Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову. Встановлені ст..202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року у справі № 199/8611/14 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко