10 лютого 2015 рокусправа № 808/9321/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - ОСОБА_1 дов від 26.06.2014
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року
у справі № 808/9321/13-а
за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 №0000212800.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України, оскільки підприємством своєчасно подані податкові розрахунки сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за ІІ-IV квартали 2011 року. Виправлення помилок у цих податкових розрахунках здійснено платником податку до проведення перевірки податковим органом шляхом уточнення поданих раніше податкових розрахунків в частині зазначення ідентифікаційних номерів найманих працівників та ознак пільги. Оскільки уточнення податкових розрахунків не вплинуло на суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків фізичних осіб, сум утриманих з них податку, застосування податковим органом штрафу на підставі п.119.2 ст. 119 ПК України є безпідставним.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Постанову суду мотивовано безпідставністю застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України, оскільки ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, і бюджет не зазнав втрат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована по суті висновками акту камеральної перевірки. Відповідач зазначає, що сам факт невірного заповнення податкової звітності є підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій, уточнюючі розрахунки лише виправляють показники в податковому обліку суб'єкта господарювання, проте ніяким чином не нівелюють факт порушення порядку заповнення та подання податкової звітності.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - СДПІ з ОВП у м.Запоріжжя проведено камеральну перевірку ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» щодо порядку заповнення та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку сум утриманого податку за ІІ-IV квартали 2011 року, за результатами якої складено акт №205/28-0/03327121 від 04.11.2013 (а. с.10-12).
Перевіркою встановлено порушення підприємством пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, а саме: ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» подано податкову звітність (форма № 1ДФ) за ІІ-IV квартали 2011 року з недостовірними відомостями та помилками.
Також в акті перевірки зазначено, що за наслідками виправлення помилок ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» подано уточнюючі розрахунки податкової звітності (ф. № 1-ДФ) за податковий період:
за II кв. 2011 р. - від 24.11.2011 р. № НОМЕР_1,
за ІІІ кв. 2011 р. - від 10.01.2012 р. № НОМЕР_2,
за IV кв. 2011 р. - від 14.05.2012 р. № НОМЕР_3,
в яких виправлені помилки, самостійно виявлені платником податків, а саме: внесено зміни до ідентифікаційних номерів найманих працівників, ознак пільги.
21.11.2013 на підставі даного акту перевірки СДПІ з ОВП у м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4, яким до підприємства у відповідності до п.119.2 ст.119 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн. (а. с.21).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.
За визначенням, наведеним у п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та /або сплаченого податку.
Згідно п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
У п.51.1 ст.51 ПК України визначено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.
Відповідно пп."б" п.176.2 ст.176 ПК України (про порушення якого зазначає в акті камеральної перевірки відповідач), особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Отже положеннями наведеної норми встановлюються обов'язок платників податків, які мають статус податкових агентів, у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду подавати податкову звітність у встановлені Податковим кодексом України строки.
В той же час в ході проведеної перевірки відповідачем не встановлено порушення строків подання позивачем податкової звітності. Суть виявленого порушення полягає у допущенні позивачем помилок - невірному зазначенні позивачем ідентифікаційних номерів осіб платників податків та невірному зазначенні коду податкової соціальної пільги для фізичних осіб, які мали пільги з податку на доходи фізичних осіб у звітному періоді.
Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України (в редакції на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення) встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Одночасно Податковий кодекс України встановлює можливість внесення змін до податкової звітності платником податків.
Так за правилами ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно п.120.2 ст.120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
З аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем встановлено окремий вид відповідальності для особи - податкового агента в розумінні ст.18 ПК України за податкове правопорушення, яким є саме факт подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності за формою 1-ДФ про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків.
Таке правопорушення є завершеним під час подання податкової звітності і факт подання в подальшому уточнюючого розрахунку не впливає на вирішення питання про встановлену ст.119 ПК України відповідальність особи - податкового агента, оскільки усунення в подальшому правопорушення не є законодавчо встановленою підставою для звільнення вказаної особи від відповідальності.
В даному випадку слід виходити з того, що підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно ст.119 ПК України є встановлений факт допущення платником відповідного податкового правопорушення.
Відповідно до ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи вимоги вказаної норми права, апеляційний суд вважає, що визначальними ознаками податкового правопорушення є вчинення платником податків дій (допущення бездіяльності), що призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством.
З огляду на поняття «податкове правопорушення» та враховуючи суть спірних правовідносин, а також обов'язки, які Податковим кодексом України покладено на податкових агентів (п.176.2 ст.176 ПК України, п.176.1 ст.176 ПК України), слід виходити з того, що Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.
Таким чином, помилки, які допущені позивачем у ідентифікаційних номерах найманих працівників, не є тими діями, які становлять склад податкового правопорушення.
Пунктом 119.2 статті 119 ПК України встановлено, що відповідальність може мати місце, зокрема, за подання податкової звітності з недостовірними відомостями або з помилками про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків. Тобто, визначена у вказаній нормі права недостовірність та помилковість має стосуватися саме суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, а не правильності написання ідентифікаційних номерів найманих працівників.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги, що позивачем своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, допущено помилки, які не стосуються сумарних показників сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку, у зв'язку з чим бюджет не зазнав втрат, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, і як наслідок, про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, які визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення.
Встановлені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі № 808/9321/13-а залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко