17 лютого 2015 рокусправа № 804/19134/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивачів - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2014
у справі № 804/19134/14
за позовом ОСОБА_1
до Держави України в особі судді Тернівського районного суду м. Кривий Ріг Тарасенко Олександра Вікторовича
про визнання дій протиправними дій та стягнення шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача при відмові зобов'язати відділ ведення державного реєстру виборців виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради забезпечити для ОСОБА_1 тимчасову зміну місця голосування на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014;
- визнати дії відповідача такими, що порушили права позивача на ефективний судовий захист, тим більше що йшлося про визнання загального, рівного і прямого виборчого права позивача для обирання народних депутатів України 26.10.2014, впродовж розумного строку;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати, які він поніс і які пов'язані з витратами у зв'язку з провадженням у національних судах та державних установах, включаючи витрати на копіювання, друк, папір, поїдки та поштові послуги у сумі 100,00 грн.;
- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, у найменший термін, діями Держави України в особі судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2 в сумі 1000,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2014 відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірне встановлення судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач зазначає, що суддя, як представник влади, може бути відповідачем в адміністративній справі, оскільки у спірних правовідносинах здійснював владні функції по відношенню до позивача. Крім цього, позивач вказує на те, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість стягнення шкоди під час вирішення спору із суб'єктом владних повноважень.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
При цьому, поняття суб'єкта владних повноважень визначено п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Тобто, суд вказав на те, що даний спір випливає не з дій чи бездіяльності суду, як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а із діяльності, пов'язаної з відправленням правосуддя відповідно до процесуальних норм, якими передбачена процедура розгляду справи.
В рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначено, що виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Таким чином, суддя під час розгляду ним цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не здійснює владні управлінські функції, а тому не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, та, відповідно, не може бути відповідачем у справі про визнання дій неправомірними в зв'язку з виконанням повноважень по розгляду справи та постановленням процесуального рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту наведених норм вбачається, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Оскільки, відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, то у межах цієї справи не може бути вирішено і питання про відшкодування шкоди.
За таким обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і правомірно відмовив у відкритті провадження з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року у справі №804/19134/14 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко