17 лютого 2015 рокусправа № 804/5156/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі № 804/5156/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “КРИВБАСРЕМОНТ” (далі - ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ”, позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької північної ОДПІ № НОМЕР_1 від 02.12.2013 р., відповідно до якого з ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” підлягає стягненню сума 315798, 00 грн., з них за основним платежем - 298894, 00 грн., 16904, 00 грн. - штрафна санкція.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.12.2013 р. № НОМЕР_1, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРИВБАСРЕМОНТ” підлягає стягненню сума 315798,00 грн., з них 298 894,00 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 16 904,00 грн. - штрафна санкція.
Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не було взято до уваги обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тим самим порушено норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 травня 2014 року та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” (36220109) зареєстровано Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 27.11.2008 р., перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ, є платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.12.2008 р. № 200112724.
На підставі направлення від 17.09.2013 р. та наказу від 16.09.2013 р. № 210, Криворізькою північною ОДПІ у період з 17.09.2013 р. по 27.09.2013 р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП “Аспект А” за січень-квітень 2012 р., КП “Вузол” за січень-березень 2011 р. та грудень 2010 р., ТОВ “Технолог ЛТД” за січень 2011 р., ТОВ “Сервісстандартметрологія” за лютий 2011 р., ТОВ “Бізнес-трейд плюс” за червень 2011 р., за результатами якої складено акт від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109.
Контролюючим органом було встановлено відсутність факту придбання товару ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” від КП “Вузол” за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2012 р., від ТОВ “Сервісстандартметроголія”, від ТОВ “Бізнес-трейд плюс” на загальну суму 298 894,00 грн. Криворізькою північною ОДПІ зроблено висновки, що операції з поставки по ланцюгу від КП “Вузол”, “Сервісстандартметроголія”, ТОВ “Бізнес-трейд плюс” до ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товарів, які не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу та здійснені для операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Зазначені висновки зроблені податковим органом в зв'язку з тим, що фінансово-господарські операції між ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” та КП “Вузол”, ТОВ “Сервісстандартметроголія”, ТОВ “Бізнес-трейд плюс” вчинені без наміру створення правових наслідків (фіктивний правочин), які обумовлені цим правочином.
За висновками акту перевірки від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109, встановлено наступне: - підприємством порушено п.3.1 ст. 3, п.6.4 ст.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, а також п.185. 1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого за грудень 2010 р. - червень 2011 р. завищено кредит на загальну суму ПДВ 298894,00 грн. у тому числі по періодам: грудень 2010 року на суму ПДВ 67 600, 00 грн.; січень 2011 року на суму ПДВ 46 950, 00 грн.; лютий 2011 року на суму ПДВ 124 024, 00 грн.; березень 2011 року на суму ПДВ 57 440, 00 грн.; червень 2011 року на суму ПДВ 2 880, 00 грн.
На підставі акту перевірки від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109, відповідачем 02.12.2013 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким згідно з п.п.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до п. 57.3 ст. 57 розд.2 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ на загальну суму 315798, 00 грн., в т.ч., за основним платежем на 298894, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16904, 00 грн., яке є предметом оскарження в даній справі.
Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Угоди укладалися підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними та дозвільними документами. Згідно з отриманими податковими накладними позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
У перевіряємий період ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” здійснювало діяльність на загальній системі оподаткування за видами економічної діяльності - механічне оброблення металевих виробів, виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва, ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, устаткування та монтаж машин і устаткування, інші будівельно-монтажні роботи.
16.03.2009 р. між ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” (покупець) та КП “Вузол” (постачальник) укладено договір поставки № КР78, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, згідно Специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором. Мета отримання товару, згідно п.1.2 зазначеного договору - використання в господарській діяльності покупця. Відповідно до п. 4.1 наведеного договору, поставка товару здійснюється постачальником в термін та на умовах постачання, вказаних у специфікаціях. Згідно з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків, або рахунків-фактур виставлених постачальником, на умовах платежів вказаних у специфікаціях.
01.01.2011 р. між ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” та КП “Вузол” укладено додаткову угоду № 2 від 01.01.2011 р. до договору поставки № КР78 від 16.03.2009 р., якою строк дії договору № КР78 було продовжено до 31.12.2011 р. До договору поставки № КР78 від 16.03.2009 р. також було складено специфікації від 07.12.2010 р., від 12.01.2011 р., від 08.02.2011 р., від 03.03.2011 р. Відповідно до специфікацій на адресу позивача постачальник зобов'язався передати у власність покупцю Баббит Б-16, Бабит Б-83. Транспортування товарно-матеріальних цінностей за договором поставки здійснювалось продавцем - КП “Вузол”.
Фактичність виконання позивачем договору з КП “Вузол”, а також рух активів підтверджується наступними первинними документами: договором, додатковою угодою, специфікаціями, рахунками, накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними. На виконання договору № КР78 від 16.03.2009 р. ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” здійснило оплату за поставлений КП “Вузол” товар у повному обсязі в загальній сумі 704 529, 60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а також про що зазначено в самому акті перевірки позивача.
16.11.2010 р. між ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” (покупець) та ТОВ “Єврокурс КР” (ТОВ “Сервісстандартметрологія”, постачальник) укладено договір поставки № КР72, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, згідно Специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором. Мета отримання товару, згідно п.1.2 зазначеного договору - використання в господарській діяльності покупця. Відповідно до п. 3.1 наведеного договору, поставка товару здійснюється постачальником в термін та на умовах постачання, вказаних у специфікаціях. Згідно з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків, або рахунків-фактур виставлених постачальником, на умовах платежів вказаних у специфікаціях.
04.01.2011 р. між ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ”та ТОВ “Єврокурс КР” укладено додаткову угоду № 1 від 04.01.2011 р. до договору поставки № КР72 від 16.11.2010 р., якою строк дії договору № КР72 було продовжено до 31.12.2011 р. До договору поставки № КР72 від 16.11.2010 р. також було складено специфікації: № 3, № 4, № 5, № 6, № 7. Відповідно до специфікацій на адресу позивача постачальник зобов'язався передати у власність покупцю перемикачі та траверси. Транспортування товарно-матеріальних цінностей за договором поставки здійснювалось продавцем - ТОВ “Єврокурс КР”.
Фактичність виконання позивачем договору з ТОВ “Єврокурс КР” (ТОВ “Сервісстандартметрологія”), а також рух активів підтверджується наступними первинними документами: договором, додатковою угодою, специфікаціями, рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними. На виконання договору № КР72 від 16.11.2010 р. ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” здійснило оплату за поставлений ТОВ “Єврокурс КР” товар у повному обсязі в загальній сумі 459648, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. В подальшому отримані від ТОВ “Єврокурс КР” ТМЦ було поставлено ПАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” на умовах договору поставки № 833 від 26.05.2010 р., що підтверджується наступними документами: податковими накладними та накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, довіреностями на отримання цінностей за договором № 833 від 26.05.2010 р.
01.04.2010 року між ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” (покупець) та ТОВ “Бізнес-Трейд плюс” (постачальник) укладено договір поставки № КР30, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, згідно Специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором. Мета отримання товару, згідно п. 1.2 зазначеного договору - використання в господарській діяльності покупця. Відповідно до п. 3.1 наведеного договору, поставка товару здійснюється постачальником в термін та на умовах постачання, вказаних у специфікаціях. Згідно з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків, або рахунків-фактур виставлених постачальником, на умовах платежів вказаних у специфікаціях.
01.02.2011 р. між ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” та ТОВ “Бізнес-Трейд плюс” укладено додаткову угоду № 1 від 01.02.2011 р. до договору поставки № КР30 від 01.04.2010 р., якою строк дії договору № КР30 було продовжено до 31.12.2011 р. До договору поставки № КР30 від 01.04.2010 р., також було складено специфікації: № 4 від 10.06.2011 р., № 5 від 17.06.2011 р.
Фактичність виконання позивачем договору з ТОВ “Бізнес-Трейд плюс”, а також рух активів підтверджується первинними документами.
Також на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та КП “Вузол”, “Сервісстандартметроголія”, ТОВ “Бізнес-трейд плюс” позивачем до суду надано штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ”, копію договору оренди нерухомого майна, додаткової угоди до зазначеного договору, копію договору оренди майна та додаткових угод до нього, актів приймання-передачі орендованого майна, копії актів на систематичне відновлення матеріальних цінностей, актів виконаних робіт, актів використаних матеріалів, акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.
З проведеного судом аналізу первинних документів, суд доходить висновку щодо наявності фізичної, технічної можливості ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ” для здійснення господарської діяльності та її доцільності.
Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Фактичність виконання позивачем договорів з КП “Вузол”, “Сервісстандартметроголія”, ТОВ “Бізнес-трейд плюс” та подальшого використання отриманих за цими договорами товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності, а також рух активів підтверджується первинними документами.
Відповідачем не було додано жодних документів, які б підтверджували завищення податкового кредиту позивачем.
Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.
Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.
Висновки відповідача не підтверджуються належними доказами стосовно відсутності об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання від КП “Вузол”, “Сервісстандартметроголія”, ТОВ “Бізнес-трейд плюс” до ТОВ “КРИВБАСРЕМОНТ”.
Суд вважає за необхідне зазначити, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), який діяв на момент встановлення порушення, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно норм п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.
Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач склав свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами.
Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивачем доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту суми 298894, 00 грн., яку не визнала податкова інспекція, оскільки контрагент не несе відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, тому постанову суду першої інстанції від 15.05.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: Д.В. Чепурнов