29 липня 2014 рокусправа № 808/627/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року
у адміністративній справі № 808/627/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -,
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС", визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 27.08.2012 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11591,25 грн. (9273,00 грн. - за основним платежем, і 2318,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 27.08.2012 р. № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9273,11 грн. (7418,49 грн. - за основним платежем, і 1854,62 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), з Державного бюджету України на користь позивача ТОВ "ОНІКС" присудженоз судовий збір у розмірі 213,13 грн.
Посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам чинного законодавства, дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення у справі про вімову позивачу у задоволені його вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги наполягаючи на її задоволенні, а представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи про правильність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим просив залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухваши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду першої інстанції наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судом норм матеріального права та дотримання ним процесуальних норм, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції у розгляді справи встановлено, що оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, були прийняті ДПІ в Заводському районі м.Запоріжжя 27.08.2012 р. на підставі акта перевірки № 508/2200/19267740 від 03.08.2012 р., оформленого відповідачем за результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Онікс" з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Альтпромгруп" за період з 01.09.2009р. по 28.02.2010р., якою було встановлено порушення позивачем: пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 9273,00 грн, в тому числі: 4 квартали 2009р. - на 7487,0 грн., за 2009р. - на 7487,00грн., за 1 квартал 2010р. - на 1786,00 грн.; пп. 7.2.4 п.7.2., пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 7418,49 грн., в тому числі за жовтень 2009р. на суму 1322,67 грн., листопад 2009р. на суму 3283,07 грн., грудень 2009р. на суму 1383,61 грн., січень 2010р. на суму 867,61 грн., лютий 2010р. на суму 561,53 грн.
Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з документального підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ "Альтпромгруп", який на момент вчинення господарських операцій був зареєстрований як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість.
Судова колегія визнає висновки суду першої інстанції у цій справі помилковими, оскільки ґрунтуються лише на наявних у позивача первинних документів та документів його бухгалтерського обліку, але без належної оцінки їх достовірності в розумінні фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Альтпромгруп", яке було створено як фіктивне підприємство з метою конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, що безспірно підтверджено вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2012 р (а.с.149-158) яким гр.ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України та засуджено за вчинення цих злочинів, тобто за фіктивне підприємництво, підробку документів та використання завідомо підробних документів, що скоєні організованою групою з завданням державі крупної матеріальної шкоди.
У вказаному вироку судом встановлено, що у період з вересня 2006 лютого 2009 року по квітень 2011 року підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об'єднані єдиним злочинним умислом здійснення фіктивного підприємництва, виконуючи відведену кожному роль та діючи спільно між собою зареєстрували та поставили на облік у відповідних державних органах ТОВ "Альтпромгруп" та ТОВ «Укрмаркет-М», рахунки, печатки та документи яких використовували для конвертації безготівкових коштів в готівкові шляхом використання корпоративних платіжних карток, які дозволяли безперешкодно знімати готівку від імені директорів вказаних підприємств. Вказаним вироком також встановлено, що ОСОБА_3 підшукувала підприємства (контрагентів) які бажали конвертувати грошові кошти із безготівкової форми в готівкову, і тим самим ухилятися від сплати податків, підписувала підробні документи створених вказаних фіктивних підприємств, вносила неправдиву інформації в офіційну документацію, контролювала оформлення усіх необхідних документів, та внесені в них відомості стосовно кожної угоди, і передавала в подальшому підложні документи контрагентам для формування податкового кредиту від ТОВ"Альтпромгруп", і таким чином прикривалася незаконна діяльність контрагентів ТОВ"Альтпромгруп" по ухиленню від сплати податку на додану вартість, конвертуючи безготівкові кошти, які поступали на рахунки ТОВ"Альтпромгруп", зокрема для ТОВ "Онікс".
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).
При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Згідно з ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З врахуванням факту фіктивності господарської діяльності ТОВ "Альтпромгруп" згідно з вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2012 р., суд першої інстанції не правильно застосував норму частини 4 ст. 72 КАС України, оскільки неналежним чином оцінив встановлені цим вироком обставини посилаючись на те, що не всі господарські операції ТОВ "Альтпромгруп" були безтоварними, оскільки організатором та співучасниками прийнято рішення про здійснення реальних господарських операцій для того, щоб злочинна схема не була виявлена контролюючими органами, а тому первині документи, виписані на оформлення господарських операцій позивача з ТОВ "Альтпромгруп" є такими, що підтверджують факти здійснення господарських операцій та використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.
Проте, судова колегія звертає увагу на те, що разом з наміром ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вести деякий час реальну господарську діяльність на створених ними фіктивних підприємства (а.с.149 оборот), вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2012 р. безспірно встановлено, що ТОВ "Альтпромгруп" 10.02.2009 р. зареєстровано ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 саме з метою незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів в готівкові, а печатка та реєстраційні і інші документи вказаного підприємства були використані саме для складення фіктивних договорів і первинних бухгалтерських документів, які слугували підставою для перерахунку грошових коштів по розрахунковим рахункам, які в період злочинної діяльності обналічувалися в касах банків з допомогою корпоративних платикових карток з розрахункового рахунку ТОВ "Альтпромгруп" (а.с.150 оборот т.2).
Беззаперечним свідчення відсутності реального характеру поставок між позивачем та ТОВ "Альтпромгруп" - є висновки судово-економічної експертизи № 5/607 від 03.02.2012 року, яка проводилася в кримінальні справі, та якими встановлено, що фактичне здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Альтпромгруп" в період з 10.02.2009 року по 01.04.2011 року документально не підтверджена.
Таким чином, враховуючи, що ТОВ "Альтпромгруп" з самого початку заснування здійснювало фіктивну діяльність, оформлючи безтоварні операції з різними суб'єктами підприємницької діяльності, в тому числі і з позивачем по цій справі, а вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2012 р. беззаперечно встановлено факт використання фіктивного підприємства ТОВ "Альтпромгруп" з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових грошових коштів в готівкові, з метою ухилення від сплати податків підприємствами-контрагентами, внаслідок чого до бюджету не було сплачено податок на додану варті в розмірі 305652,73 грн, та податок на прибуток в розмірі 382065,91 грн., чим державі було спричинено матеріальну шкоду в сумі 687718,64 грн., судова колегія вважає безпідставними висновки суду першої інстанції у цій справі, а первинні документи позивача, виписані на оформлення господарських операцій з ТОВ "Альтпромгруп" такими, що не мають значення первинних документів та відповідно не можуть підтверджувати правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.
Тобто, документальне підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ "Альтпромгруп" в даному випадку не може братися за основу, оскільки обов'язковою умовою виникнення у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту - є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а не формальний документообіг, а докумени первинного обліку (зокрема, податковими накладними) - повинні містити достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
При цьому документальне обґрунтування права на формування валових витрат та податкового кредиту покладається саме на платника, тобто - позивача у цій справі, оскільки саме він використовує пред'явлені до сплати постачальником суми ПДВ у ціні товару (робіт, послуг) при проведенні розрахунків з бюджетом.
Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведених правових норм випливає, що вимоги, які пред'являються до оформлення первинних документів, мають імперативний характер. Законом встановлено ті реквізити, які мають бути обов'язкові вказані при складенні первинного облікового документа та які дозволяють ідентифікувати господарську операцію. Первинні документи повинні не лише містити повну інформацію про виконану господарську операцію, але й виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.
У даній справі, що переглядається апеляційним судом, на підтвердження виконання операцій з придбання у ТОВ "Альтпромгруп" металопродукції та інших товарно-матеріальних цінностей (балка, лист рифлений, проволока, труба, сітка, арматура, болт, гайка, гравер, арматура, лист, швелер, уголок, керосин та інше) позивачем до матеріалів справи подано копії: податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, актів про проведення взаємозаліку, платіжних доручень та банківських виписок, заявок на поставку товару, та інш., які апеляційний суд детально дослідивши та оцінивши їх в сукупності на підставі статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, підтримує правову позицію відповідача у справі, зазначаючи про те, що подані позивачем первинні документи містять помилки в їх оформлені та за відсутності належних доказів на підтвердження транспортування товару у процесі виконання розглядуваних операцій, сертифікації товару та його відповідності законодавчо встановленим вимогам якості і безпеки, і неможливості встановлення конкретних осіб, що брали безпосередню участь у виконанні цих операцій - не можуть виступати підставою для формування даних податкового обліку позивача.
Крім того, позивач не довів в судовому засіданні реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Альтпромгруп", оскільки долученими до матеріалів справи доказами не підтверджується, що придбаний у ТОВ "Альтпромгруп" товар було взято на облік позивачем, а потім використано на іншому підприємстві. Також відсутні будь-які докази перевезення товару від продавця до позивача, а потім до замовника, або документи про рух цього товару іншим способом. Не доведено позивачем належними документами фактів замовлення позивачу метало зварювальних робіт саме з матеріалів, які нібито були отримані ним від ТОВ "Альтпромгруп", що у сукупності з іншими доказами по справі свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Альтпромгруп", і про сплату позивачем коштів по цим операціям без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, та несплати податків.
При цьому, судова колегія зазначає, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування податкового кредиту). За відсутності факту придбання товару відповідні суми ПДВ не можуть враховуватися у складі податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів таабо сплати грошових коштів.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що у задоволенні позову ТОВ «Онікс» у цій справі слід відмовити, у зв'язку з чим, скасовуючи рішення суду першої інстанції, судова колегія постановлює інше рішення про відмову в задоволені позову ТОВ «Онікс» в повному обсязі.
Керуючись п. 3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - задовольнити
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ОНІКС" у задоволені адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби в повному обсязі
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський