10 лютого 2015 рокусправа № 405/10271/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивачів - не з'явився
відповідачів - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 листопада 2014 року
у справі № 405/10271/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта для забудови земельної ділянки в місті Кіровограді, між вулицями Глиба, Курганної, Аксьрнкіної та Ушакова. Зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для забудови земельної ділянки в місті Кіровограді, між вулицями Глибка, Курганної, Аксьонкіної та Ушакова на підставі поданої заяви від 09 квітня 2014 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 листопада 2014 року відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Одночасно роз'яснено позивачу її право на звернення з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Позивач вважає, що суд не врахував того, що ніким не спростовується той факт, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, в тому числі і відповідачем. В позові оскаржено дії відповідача по відмові у видачі будівельного паспорту, які ОСОБА_1 вважає незаконними.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративний справі, суд першої інстанції виходив з приписів ст.15 ЦПК України та того, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності на майно, яке порушено внаслідок того, що позивач не може реалізувати своє право власника земельної ділянки - отримати будівельний паспорт для будівництва житлового будинку.
З огляду на визначений позивачем предмет спору, суб'єктний склад спірних правовідносин, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу відмови відповідача видати будівельний паспорт для забудови належної позивачу на праві власності земельної ділянки. При цьому така відмова мотивована тим, що цільове призначення земельної ділянки не співпадає з вимогами щодо використання даної території, оскільки територія, на якій знаходиться земельна ділянка, належить до рекреаційної зони.
Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
За правилами ч.3 ст.27 вказаного Закону надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Отже, як правильно зазначено позивачем, отримання забудовником будівельного паспорту є початковою стадією реалізації права такого забудовника на забудову земельної ділянки, яке намагалась реалізувати позивач шляхом подачі відповідної заяви до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міськради як особи, якій законом надано відповідні повноваження при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок, зокрема, оформлення та видача будівельного паспорту.
Таким чином, дана справа підпадає під справу адміністративної юрисдикції в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки містить в собі публічно-правовий спір, який виник за участю суб'єкта владних повноважень, якому надані повноваження управління у сфері містобудівної діяльності і який в розумінні ст.4 вказаного вище Закону є суб'єктом містобудування.
Висновок суду першої інстанції про наявність в даній справі спору про право на майно є помилковим, оскільки право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку ніким не оспорюється і спірні відносини з цим правом не пов'язуються.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі і неправильно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів позову до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі з дотриманням, в тому числі, вимог ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає предметну підсудність справ, в яких однією із сторін є орган державної влади.
Керуючись п.3 ч.1 ст.199, ст.ст. 202, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 листопада 2014 року у справі №405/10271/14-а - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко