18 лютого 2015 року справа № 823/3879/14
м. Черкаси
14 год. 51 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Каліновської А.В.,
при секретарі судового засідання Педані О.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво” до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0001572200 від 03.12.2014р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентами ТОВ “Прайд-Компані”, ТОВ “Союз Транс Лайн-1” здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких, станом на час проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача були наявні всі первинні документи. Крім того, відсутність товарно-транспортних накладних, як доказу транспортування орендованої техніки, узгодженої калькуляції та маркшейдерських замірів не може бути підставою для висновку про завищення податкового кредиту, оскільки наявність даних документів не фіксується у бухгалтерському та податковому обліку, а їх вимагання контролюючим органом для визнання права на податковий кредит з податку на додану вартість є безпідставним, адже це не належить до функцій контролюючого органу та не стосується предмету перевірки.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених вище.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на те, що позивачем завищено податковий кредит за липень 2014 року по правовідносинам з ТОВ “Прайд-Компані”, ТОВ “Союз Транс Лайн-1”, у зв'язку із відсутністю між контрагентами реального здійснення господарських операцій, оскільки до перевірки позивачем не було надано докази транспортування орендованої техніки (товарно-транспортні накладні), узгодженої калькуляції, заявки на виконання сортування подрібненої скельної маси та маркшейдерських замірів. Крім того, у податковій накладній ТОВ “Союз Транс Лайн-1” від 31.07.2014р. №111 невірно зазначено адресу ТОВ “Союз Транс Лайн-1”, а тому дана податкова накладна не дає права позивачу на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво” зареєстроване як юридична особа 17.10.2005р. виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області, ідентифікаційний код 33757711, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2014р. № 19774950, копія якого міститься у матеріалах адміністративної справи.
На підставі наказу Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаській області від 29.10.2014р. № 464, направлення від 31.10.2014р. № 55, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, проведено виїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво” щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час взаємовідносин із ТОВ “Прайд-Компані” (код ЄДРПОУ 36151455) та ТОВ “Союз Транс Лайн-1” (код за ЄДРПОУ 37347893) за липень 2014 року. Результати перевірки оформлені актом від 14.11.2014р. № 124/22-00/33757711.
За висновками вказаного акту, ТОВ “Енергетично - дорожнє будівництво” порушило вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201,6, 201, 10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011р. № 1379 в результаті чого завищено податковий кредит, який було включено до декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 41458 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво” не погоджуючись із вказаними висновками акту перевірки подало заперечення до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області.
Рішенням Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 03.12.2014р. № 3702/23-14/37757711 висновки, викладені в акті перевірки від 14.11.2014р. № 124/22-00/33757711 залишено без змін.
На підставі вищезазначеного акта перевірки Корсунь-Шевченківська об'єднана державна податкова інспекція (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014р. №0001572200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41458 грн. 00 коп., штрафні санкції у сумі 20729 грн. 00 коп., всього на суму 62187 грн. 00 коп.
Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом “а” пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально
складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між філією “Ново дністровська дільниця” товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво” та ТОВ “Прайд-Компані” укладено договір оренди будівельної техніки від 01.06.2012р. №38У (ґрунтовий віброкоток AMMANN моделі ASC150 у комплектації). Також між цими сторонами укладені Додаткова угода від 31.05.2013р. № 1 про внесення змін до Договору оренди будівельної техніки від 01.06.2012р. №38У та Додаткова угода від 31.12.2013р. № 2 про внесення змін до Договору оренди будівельної техніки від 01.06.2012р.
Виконання вказаних договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це - податкова накладна від 31.07.2014р. № 302, акт приймання-передачі від 01.06.2012р. згідно договору оренди будівельної техніки від 01.06.2012р. №38У, акт здачі-прийомки виконаних робіт від 31.07.2014р. № 000000011, наказом про закріплення працівників за технікою від 28.04.2014р. № 04-06/1 К, змінними рапортами за період з 30.06.2014р. по 31.07.2014р., платіжними дорученнями від 08.07.2014р. № 780 та від 11.09.2014р. № 836, подорожнім листом від 01.06.2012р. № 1477 та товарно-транспортною накладною від 01.06.2012р.
Крім того, між позивачем та ТОВ “Союз Транс Лайн-1” укладено договір підряду від 01.07.2013р. № 01/07/2013.
Виконання вказаних договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це - податкова накладна від 31.07.2014р. № 111, довідка форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2014 року від 31.07.2014р., акт форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 31.07.2014р., підсумкова відомість ресурсів за липень 2014 року, платіжне доручення від 02.09.2014р. № 911, заявка на виконання сортування подрібненої скельної маси від 23.06.2014р. № 76/1.
Таким чином, у товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво” наявні та були надані для перевірки всі договори, доповнення до них, первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України, пов'язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.
Слід наголосити, що перевіркою не встановлено факт безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару (робіт, послуг) у вищезгаданих контрагентів.
Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.
Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.
Необґрунтованим є посилання відповідача на ту обставину, що у податковій накладній ТОВ “Союз Транс Лайн-1” від 31.07.2014р. №111 невірно зазначено адресу ТОВ “Союз Транс Лайн-1”, а тому дана податкова накладна не дає права позивачу на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 201.1, 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2014 року № 4 (чинного на час складання податкової накладної 31 липня 2014 року) затверджено Форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної.
Пунктом 4 Поряду визначено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу України та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.
Проаналізувавши вимоги ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 порядку заповнення податкової накладної, суд дійшов висновку, що податкова накладна виписана позивачу ТОВ “Союз Транс Лайн-1” від 31.07.2014р. № 111 містить всі необхідні реквізити, у тому числі й місцезнаходження (податкова адреса) продавця - 31341, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Давидківці, вул. Ленінградська, 15.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача в акті перевірки на наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011р. № 1379, оскільки даний наказ втратив чинність згідно наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2014 року № 4 та не діяв у момент видачі позивачу ТОВ “Союз Транс Лайн-1” податкової накладної від 31.07.2014р. № 111.
Щодо відсутності товарно-транспортної накладної, як належного доказу транспортування орендованого позивачем обладнання, то в матеріалах адміністративної справи міститься подорожній лист від 01.06.2012р. № 1477 та товарно-транспортна накладна від 01.06.2012р. (а. с. 88-90), що підтверджує факт транспортування ґрунтового віброкотка AMMANN моделі ASC150.
Також, хибним є посилання відповідача на відсутність у позивача заявки на виконання сортування подрібненої скельної маси, оскільки до адміністративного позову позивачем додано заявку на виконання сортування подрібненої скельної маси від 23.06.2014р. № 76/1 (а.с. 65).
Крім того, судом не береться до уваги посилання представника відповідача на відсутність у позивача узгодженої калькуляції та маркшейдерських замірів не може бути підставою для висновку про завищення податкового кредиту, оскільки наявність даних документів не фіксується у бухгалтерському та податковому обліку, що у свою чергу не може бути підставою для не включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.
Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.
Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.
У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ “Прайд-Компані”, ТОВ “Союз Транс Лайн-1”, а тому податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0001572200 від 03.12.2014р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог. За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення відповідача протиправним і його скасування.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0001572200 від 03.12.2014р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично-дорожнє будівництво” (19000, м. Канів, Черкаської області, вул. Зарубська, 1/1, код ЄДРПОУ 33757711) судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Каліновська
Повний текст рішення виготовлено 23 лютого 2015 року.