ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
24 лютого 2015 року № 826/18544/14
За позовомЗаступника прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах ОСОБА_1
доКиївської міської державної адміністрації; Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Заступник прокурора Деснянського району м.Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо вирішення питання про внесення пропозицій на розгляд виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо забезпечення житлом ОСОБА_1, який з 02.03.2012 перебуває у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків».
2. Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію вирішити питання щодо поліпшення житлових умов ОСОБА_1, який перебуває з 02.03.2012 у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків».
Відповідачі заперечили проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.
В порядку ч.6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані заступником прокурора Деснянського району міста Києва та відповідачами документів і матеріалів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
ОСОБА_1 08.12.1995 року був поставлений на квартирний облік 02.03.2012 року за категорією особи, що повернулися з дитячих будинків та перебуває у черзі: загальній за номером 4708, позачерговий номер 725, а за категорією «діти-сироти» 22 з 188.
Заступник прокурора Деснянського району міста Києва вважає, що відповідачами допущена бездіяльність в забезпеченні ОСОБА_1 житлом та просить суд зобов'язати відповідачів вирішити питання щодо поліпшення житлових умов особи.
Заступником прокурора у позовній заяві зазначено про те, що з 2009 по 2012 рік забезпечення житлом громадян які перебувають на квартирному обліку за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків» відповідачами у справі не здійснювались. А оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку у черзі з 02.03.2012 року та відсутності його забезпечення житлом наявна протиправна бездіяльність відповідачів.
Відповідачі проти позову заперечили, зазначивши, що бездіяльності не було допущено, а вчинені ними дії відповідають вимогам закону та фактичним обставинам.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Положеннями статті 46 "Житловий кодекс Української РСР" (№ 5464-X від 30.06.1983, далі - ЖКУ) встановлено, що поза чергою жиле приміщення надається, зокрема: дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання (ст. 33 ЗУ "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" № 2342-IV від 13.01.2005).
Згідно положень ст. 13 ЗУ "Про житловий фонд соціального призначення" (№ 3334-IV від 12.01.2006) взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їх письмової заяви. Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на облік, за результатами розгляду заяви та інших представлених відповідно до частини третьої цієї статті документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання зазначених документів у даний орган.
Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік (ст.43 ЖКУ).
Статтею 15 ЖКУ встановлено, що виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті, зокрема:
1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30);
2) керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради;
3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад (частина перша статті 18);
4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду;
5) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (частина перша статті 36), а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях (стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39);
6) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради (стаття 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (стаття 52);
10) видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті 58, частина перша статті 122, частина друга статті 141). Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Пунктом 34 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"(№ 470 від 11.12.1984, далі - Правила) встановлено, що виконавчі комітети обласних і міських Рад народних депутатів, які є замовниками по житловому будівництву, щороку, після затвердження державного плану економічного і соціального розвитку Української РСР, складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році. У планах розподілу передбачається виділення жилої площі для підприємств, установ і організацій міністерств, державних комітетів і відомств, які передали виконавчому комітетові місцевої Ради кошти у порядку пайової участі в житловому будівництві, а також для виконавчих комітетів місцевих Рад, які ведуть квартирний облік. Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ та організацій, розподіляється для заселення між учасниками будівництва пропорційно до переданих ними коштів.
На підставі затверджених планів розподілу жилої площі, а також рішень про виділення жилої площі для надання певним категоріям громадян (пункти 36 і 48 Правил) за поданням громадської комісії з житлових питань - виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів і за поданням комісії по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету - адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації і профспілковий комітет не пізніше другого кварталу поточного року проводять роботу по складанню списку (п. 56 Правил).
Як встановлено судом з матеріалів справи Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) розпорядженнями від 14.09.2010 року № 725, від 14.09.2011 року № 1665, від 03.12.2012 № 217 вирішувалися питання про розподіл загальної площі квартир у житлових будинках на відповідні роки, в тому числі і дітей-сиріт. КМДА та Департаментом будівництва та житлового забезпечення здійснювались за актами передачі загальної площі квартир до районних у місті Києві державних адміністрацій за категорією «діти-сироти», зокрема Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації: 2010 рік - 3 житлових приміщення, 2011 році - 2 житлових приміщення, 2013 році - 1 житлове приміщення.
Окрім того, Указом Президента України "Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні" № 1163/2011 від 16.12.2011 було зобов'язано КМДА затвердити у шестимісячний строк регіональні програми на 2013 - 2015 роки із забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа. Рішенням КМР від 17 квітня 2013 року № 146/9203 затверджено «Міську цільову програму забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа на 2013-2015 роки». Проте Державним бюджетом України та місцевим бюджетом Києва відповідні суми коштів на реалізацію цієї програми не було виділено.
Також в силу положень ч.7 ст. 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону. Зазначене зумовлює відсутність передачі забудовниками житлової площі органам місцевого самоврядування.
Аналіз матеріалів справи, норм законів, суд дійшов до висновку, що питання діяльності/бездіяльності у сфері забезпечення прав дітей відповідної категорії, зокрема на забезпечення житлом, складається з двох елементів: процесуальних і фактичних. Процесуальні - це здійснення суб'єктом владних повноважень дій які направлені на реалізацію прав дітей (п.34, 36 Правил), фактичні - це здійснення забезпечення житлом в натурі, яке обумовлено, фактично, наявністю такого житла.
Суд не може погодитися з доводами позивача про наявність бездіяльності відповідачів з 2010 року, оскільки:
· Позивач перебуває на обліку у відповідній черзі з 2012 року;
· Позивач не перебуває на обліку в черзі на отримання соціального житла;
· Відповідні дії за 2011-2012 рік щодо розподілу наявного житла вчинялися відповідачами, про що надано відповідні розпорядження, проте не стосуються позивача, оскільки до нього не дійшла його черга.
Разом з тим, з 2013 року жодних документів щодо розподілу житла в порядку п. 36 і 48 Правил КМДА не надано суду. Наявність Рішенням КМР від 17 квітня 2013 року № 146/9203 не замінює положення ст.15 ЖКУ та Правил. А тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо наявності бездіяльності КМДА в частині не вирішення питання щодо розподілу житлової площі в будинках за пільговою категорією «діти-сироти» за період з 2013 по день подання позову. Окрім того, згідно пункту 3 Рішення КМР від 17 квітня 2013 року № 146/9203 виконавчим органом КМР не було передбачено асигнувань на зазначену програму. Доказів про зворотнє суду не надано.
Згідно розпорядження КМДА від 14.09.2011 №1665 (пункт 8) встановлено, що голови районних в місті Києві державних адміністрацій, керівники підприємств, установ, організацій всі квартир поточного звільнення передають Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу КМР для надання громадянам, які перебувають на квартирному обліку порядку черговості. Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу КМР забезпечити передачу загальної площі квартиру межах фактичного введення жилих будинків в експлуатацію з урахуванням джерел фінансування.
Згідно листа № 2274-84/2 від 30.01.2014 року судом також вбачається, що все житло для надання черговикам квартирного обліку Деснянська райдержадміністрація отримує від Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.
Оскільки реалізація Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією заходів по передачі житлової площі категорії осіб «діти-сироти» поставлена в залежність від розподілу КМДА відповідних житлових площ та фактичної передачі його від Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, в тому числі тих що вивільняються, то стверджувати про бездіяльність як «процесуальну», так і «фактичну» вказаного відповідача внаслідок не отримання відповідних житлових площ є безпідставним та необґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність бездіяльності виконавчого органу Київської міської ради за період з 2013 року по день подання позову, яка проявилась в невиконані положень п. 34, 36 Правил щодо вирішення питання розподілу і фактичної передачі житла, що, відповідно, виключає наявність обставин бездіяльності інших відповідачів. Зворотнього судом не встановлено, а позивачем не доведено.
Окрім того, доводи щодо не доведення Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією відомостей про потребу ОСОБА_1 в житлі не є обґрунтовані, оскільки такі відомості наявні у КМДА у вигляді інформації автоматизованого банку даних «Квартоблік», що вбачається, зокрема, із заперечень сторони.
Вимога про вирішення питання поліпшення житлових умов є абстрактною і не конкретною, а тому задоволенню не підлягає. Разом з тим, якщо розглядати цю вимогу у сенсі надання особі житла, то в такому разі вона так само не може бути задоволеною, оскільки черга позивача не настала.
Таким чином, позов, з урахуванням положень ч.2 ст.11 КАС України (щодо права суду вийти за межі позовних вимог), підлягає частковому задоволенню, оскільки в прохальній частині вимоги до суду сформульовано не коректно.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не повністю спростував покликання позивача.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації за період з 2013 по 20.11.2014 щодо не вирішення питання розподілу загальної площі квартир у жилих будинках в порядку п.34, 36 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" № 470 від 11.12.1984р.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк