05 лютого 2015 року м.Житомир справа № 806/232/15
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання - Карплюк А.І.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
19 січня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3М.) із позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Малинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2014 року № НОМЕР_1.
У позовній заяві ФОП ОСОБА_3 вказав, що Малинською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку його господарської діяльності щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Клондайк ЛТ» і ТОВ «Екодром» за період з 1 травня 2014 року до 31 серпня 2014 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки на підставі якого Малинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16 грудня 2014 року №0007121700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 87044 грн 00 коп., з яких 69635 грн 00 коп. основний платіж та 17409 грн 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2014 року № НОМЕР_1 Малинської ОДПІ.
Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Посадовою особою Малинської ОДПІ з 26 листопада 2014 року до 2 грудня 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Клондайк ЛТ» за серпень 2014 року та з ТОВ «Екодром» за травень, червень, липень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 5 грудня 2014року №277/17-12/НОМЕР_2.
В акті перевірки зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_3 податкового законодавства, а саме: пункту 189.1. статті 189, підпункту «г» пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, приватним підприємцем не нараховано податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, за товарами/послугами, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку всього на суму 69635 грн, в тому числі: 11575 грн за травень 2014 року; 12800 грн за червень 2014 року; 22571 грн за липень 2014 року; 22689 грн за серпень 2014 року (а.с. 45).
На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2014 року №0007121700, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 87044 грн 00 коп., з яких 69635 грн 00 коп. основний платіж та 17409 грн 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 11).
Висновок контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_3 пункту 189.1. статті 189, підпункту «г» пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України зроблений на підставі того, що ФОП ОСОБА_3 не нараховано податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку всього на суму 69635 грн. ФОП ОСОБА_3 не надано до перевірки документів, які підтверджували б використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності платника, а саме: акти виконаних ремонтних робіт або списання ТМЦ (Типова форма №3-2), тобто придбані ТМЦ не використовувалися в господарській діяльності, при цьому до перевірки надано лише податкові накладні, акти введення в експлуатацію в яких конкретно не зазначено на який транспортний засіб проведено заміну ТМЦ. (а.с. 21).
Також перевіряючим було поставлено під сумнів те, що придбані запчастини встановлювалися працівниками ФОП ОСОБА_3 самостійно.
З такими висновками акта перевірки суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Основним видом діяльності позивача є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (а.с. 14).
У ФОП ОСОБА_3 наявний дозвіл Управління Держгірпромнагляду по Житомирській області №489.11.18-02.01.0 на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатація об'єктів підвищеної небезпеки при проведені лісосічних робіт, виданий 21 грудня 2011 року строком дії з 21 грудня 2011 року до 20 грудня 2016 року.
За ФОП ОСОБА_3 на праві власності зареєстровані трактори колісні марки МТЗ-80 - 3 шт.; причіп - 1 шт.; екскаватор марки ЕО-2621Л - 1шт.; легковий автомобіль ВАЗ 2107 - 1 шт., про що свідчать копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та машин (а.с. 58-60).
В акті перевірки зафіксовано, що в перевіряємий період свою господарську діяльність позивач здійснював на території угідь Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» (далі - ДП «Тетерівське лісове господарство») (а.с. 14).
2 січня 2014 року між ДП «Тетерівське лісове господарство» і ФОП ОСОБА_3 укладений договір №5 про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом. Відповідно до пункту 1.1. цього договору виконавець має право та зобов'язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги, пов'язані з лісництвом за завданням замовника, який в свою чергу зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги (а.с. 205-207).
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що роботи, які виконувались позивачем полягали у трелюванні лісу (лісозаготівельна операція по збору і транспортуванню дерев, очищення від суччя стволів, колод від місця їх заготівки до вантажних пунктів в лісовозних доріг). При трелюванні застосовується техніка, а саме: трактори і екскаватор, а також бензопили, для функціонування яких потрібні паливно-мастильні матеріали та запчастини.
На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з лісівництва та лісозаготівлі позивачем, крім копії вказаного договору, також надані акти приймання-здавання виконаних робіт (а.с. 141 - 200).
Таким чином судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність за допомогою власної техніки, яка, у такому разі, у відповідності до підпункту 14.1.138. пункту 14.1 статті 14 відноситься до основних засобів.
29 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екодром» (далі - ТОВ «Екодром») (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки №16. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця запасні частини до автомобільної техніки, тракторів, бензопил, паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість. При цьому у пунктах 6.1, 6.2 визначено, що поставка здійснюється за рахунок постачальника на склад покупця, постачальник здійснює доставку товару на склад покупця протягом 20 днів з моменту виписки рахунку (а.с. 91-93).
На підтвердження виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_3 надав до суду податкові та видаткові накладні (а.с. 65-90, 94-95), а також платіжні доручення про оплату товару (а.с. 132-138).
29 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клондайк-ЛТ» (далі - ТОВ «Клондайк-ЛТ») (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки №19. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця запасні частини до автомобільної техніки, тракторів, бензопил, паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість. При цьому у пунктах 6.1, 6.2 визначено, що поставка здійснюється за рахунок постачальника на склад покупця, постачальник здійснює доставку товару на склад покупця протягом 20 днів з моменту виписки рахунку. (а.с. 201-203).
На підтвердження виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_3 надав до суду податкові та видаткові накладні (а.с. 96-109), а також платіжні доручення про оплату товару (а.с. 139, 140). Доставка товарів, згідно умов договорів, здійснювалася контрагентами позивача.
Окрім цього, факт придбання та використання позивачем у своїй господарській діяльності запчастин і основних засобів, отриманих від ТОВ «Екодром» та ТОВ «Клондайк-ЛТ», підтверджено актами введення в експлуатацію за травень-серпень 2014 року (а.с. 110-131).
Також судом враховано, що актом перевірки підтверджено, що протягом періоду, що перевірявся ФОП ОСОБА_3 використовував працю 10 найманих працівників (а.с. 18).
Посилання в акті перевірки на те, що заміна запчастин найманими працівниками є нереальною нічим не підтверджена відповідачем.
Отже позивач довів, що придбані ним товари використовувались у господарській діяльності, тим самим спростував висновок Малинської ОДПІ щодо порушення ним пункту 189.1. статті 189 та підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Контролюючим органом в акті перевірки зроблено посилання також на те, що між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Екодром» виникла розбіжність податкового кредиту і податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що у травні 2014 року ТОВ «Екодром» не подало податкову декларацію з ПДВ, у червні 2014 року - у зв'язку з наявністю акта про неможливість проведення зустрічної звірки; між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Клондайк-ЛТ» виникла розбіжність податкового кредиту і податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що ТОВ «Клондайк-ЛТ» у серпні 2014 року не подало декларацію з ПДВ та знаходиться у 8 стані (а.с. 32, 33).
Наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної є єдиною підставою для формування податкового кредиту, про що неодноразово наголошувалося у рішеннях Верховного Суду України, зокрема у постанові Верховного Суду України від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10.
Також Верховний Суд України у постанові від 14 жовтня 2014 року у справі №21-318а14 повторно підтвердив правову позицію стосовно того, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2014 року №0007121700, а тому суд задовольняє адміністративний позов.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0007121700 від 16 грудня 2014 року, прийняте відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 182 грн 70 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін
Повний текст постанови виготовлено: 10 лютого 2015 р.