Україна
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
09 лютого 2015 р. Справа №805/434/15-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Президента України ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування розпоряджень, і з матеріалами, доданими до нього, перевіривши дотримання вимог ст.ст.105-106 Кодексу адміністративного судочинства України, -
встановив:
05 лютого 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1) та Президента України ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 31 жовтня 2014 року № 174рк «Про кадри»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Президента України від 30 жовтня 2014 року № 1207/2014-рп «Про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Костянтинівської районної державної адміністрації».
Відповідно до ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує обставини, визначені п.п.1-6 ч.1 ст.107 цього Кодексу, зокрема, щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
Аналіз предмету та підстав позову ОСОБА_2 свідчить, що даний спір є публічно-правовим та виник з приводу звільнення громадянина з публічної служби, отже він належить до юрисдикції адміністративних судів, про що свідчать положення п.15 ч.1 ст.3, ч.1, п.2 ч.2 ст.17 КАС України.
Предметна підсудність адміністративних судів визначена ст.18 КАС України.
Так, за приписами п.1 ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Ч.4 ст.18 КАС України визначено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Отже, справи щодо оскарження актів Президента України, в тому числі розпоряджень про звільнення громадян з публічної служби, процесуальним законом віднесені до компетенції Вищого адміністративного суду України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, встановлені ст.171-1 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.171-1 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) указів і розпоряджень Президента України.
Згідно з ч.4 ст.171-1 КАС України адміністративна справа щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України вирішується колегією суддів у складі не менше п'яти суддів, протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.171-1 КАС України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може, зокрема: 1) визнати акт Президента України незаконним повністю або в окремій його частині; визнати дії чи бездіяльність Президента України протиправними, зобов'язати Президента України вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені ст.162 цього Кодексу.
При цьому в рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 у справі № 1-1/2012 про підсудність окремих категорій адміністративних справ, яке є остаточним та обов'язковим до виконання на всій території України, висловлена правова позиція про те, що юридичні форми реалізації повноважень Президентом України мають важливе значення для держави та суспільства, стосуються прав і свобод громадян тощо. Законодавче регулювання підсудності окремих категорій адміністративних справ, забезпечує передумови для неупередженого здійснення правосуддя Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції протягом розумного строку, закріплює гарантії справедливого судового розгляду справи та встановлює порядок ухвалення судом обґрунтованого і законного рішення.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, яка згідно з ч.2 ст.1 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» є місцевим органом виконавчої влади, за предметною і територіальною підсудністю належать до юрисдикції ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.
Водночас, позовні вимоги до Президента України належать до предметної підсудності Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.
Відповідно до ч.4 ст.6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п.1 ст.6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).
Наведене зумовлює висновок, що позовна заява ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Президента України подана з порушенням правил предметної підсудності і підлягає поверненню позивачу, оскільки вирішення зазначеного спору належить до компетенції Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції, і не належить до компетенції ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, в даному випадку не можуть бути застосовані положення ч.2 ст.19 КАС України, відповідно до якої адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки, по-перше, ст.19 КАС України регулює питання територіальної, а не предметної підсудності адміністративних справ, по-друге, КАС України містить спеціальні норми, які визначають предметну підсудність публічно-правових спорів з приводу рішень, дій чи бездіяльності Президента України та встановлюють особливості їх розгляду.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Президента України підлягає поверненню заявнику як така, що не підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.1 ч.2, ч.4 ст.18, п.6 ч.3 ст.108, ст.160, ст.165, ст.171-1, ст.185, ст.186, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Президента України ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування розпоряджень в частині позовних вимог до Президента України ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження Президента України від 30 жовтня 2014 року № 1207/2014-рп «Про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Костянтинівської районної державної адміністрації» - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити особі, яка звернулася із позовною заявою, що:
- повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом;
- справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, включаючи спори з приводу звільнення громадян з публічної служби, за предметною підсудністю належать до компетенції Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала.
4. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
5. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кравченко Т.О.