17 лютого 2015 р.
Справа № 814/3215/14
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
за участю сторін:
Миколаївська митницяОСОБА_5 (довіреність)
ТОВ Миколаївський ГЗЗОСОБА_6 (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Міндоходів на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський глиноземний завод” до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації.
Постановою Миколаївського окружного административного суду від 19 листопада 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Миколаївської митниці Міндоходів від 18.09.2014 року № 504000003/2014/000048/1. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2014/00013 від 18.09.2014.
Миколаївська митниця Міндоходів не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" і ВАТ "Єдина торгова компанія" (м. Стерлітамак, Республіка Башкортостан, Російська Федерація) укладено контракт №RF/RD/79-13/11-M (далі - Контракт), за умовами якого з урахуванням Додатку №19 (Специфікації №19) від 20.08.2014, Продавцем здійснювалась поставка товару - натрій їдкий (гідроксит натрію) в обсязі 110,377тн, за ціною 267,50 доларів США за тонну на загальну суму - 29525,85 доларів США. При цьому вартість тони товару розраховувалась за формулою: FOB MED Low мінус 40 доларів США, де FOB MED Low - середня котировка FOB MED Low, яка публікується агентством ICIS, розрахована на основі ICIS prising Caustic Soda (Europe Mediterranean) weekly report за попередні періоду відвантаження 2 місяці, з 21 числа першого місяця і по 20 число другого місяця. Розрахована за такою формулою ціна вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту.
18.09.2014 позивач подав до ОСОБА_7 електрону митну декларацію №504010000/2014/002316 (далі - МД), в якій митна вартість імпортованих товарів визначена за ціною Контракту, тобто за основним методом, передбаченим ст. 57 ч. 1 п. 1 МК України.
На підтвердження митної вартості товару товариством надано: контракт №RF/RD/79-13/11-М від 01.04.2013, Специфікація №19 від 20.08.2014, інвойс № ЕТК/ВЭС/В-241 від 06.09.2014, накладна СМГС АУ 723117 від 07.09.2014, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю (штампи), сертифікат походження товару RUUA НОМЕР_1 від 08.09.2014, паспорта якості.
Під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, у зв'язку із чим витребував у Позивача додаткові документи, а саме: бухгалтерську інформацію щодо оплати складових митної вартості, зокрема страхування товару; договір із третіми особами, пов'язаний із Контрактом; копію митної декларації країни відправлення.
На виконання зазначеної вимоги Позивачем ОСОБА_7 згідно листа від 18.09.2014 №373/101-10 надані: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №3973 від 12.09.2014; біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS за останні 4 тижня, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов Контракту та Специфікації №19, датовані 25.07.2014, 01.08.2014, 08.08.2014, 15.08.2014.
Згідно з інформацією біржових котирувань, ціна на товар за Специфікацією №19 склала 267,50 доларів США, розрахована як різниця між середньою котировкою та 40 доларами США.
Крім того, Товариство повідомило ОСОБА_7 про те, що товар - сода каустична, що є предметом Контракту, не страхувався; інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з Контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається - не укладалось, в зв'язку з чим зазначені документи не можуть бути надані.
За результатами розгляду поданих позивачем документів 18.09.2014 ОСОБА_7 прийняла рішення №504000003/2014/000048/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару (гідроксиду натрію за ціною 364,00 доларів США за тонну. Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, а саме за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, який постачався згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №504010000/2013/002028.
В рішенні про коригування заявленої товариством митної вартості товарів зазначено, що «метод за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операції) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару), декларантом не надані в повному обсязі витребувані митницею документи. У зв'язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується».
Суб'єкту господарювання було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №504010000/2014/00013 від 18.09.2014.
У зв'язку із необхідністю використання товару у виробництві, позивач 18.09.2014 подав до ОСОБА_7 нову митну декларацію №504010000/2014/002319, у якій ціна ввезеного Позивачем товару визначена відповідно до прийнятого ОСОБА_7 рішення про визначення митної вартості №504000003/2014/000048/1. Товариством сплачено усі обов'язкові платежі, здійснено митне оформлення товару та товар випущено у вільний обіг.
Відповідно до ст. 53 ч. 1 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в частині 2 цієї статті.
Як визначено ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть витребовуватись митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару. В той же час, її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик декларуємого товару, а тому митний орган не може посилатись на порушення цієї норми, у зв'язку із тим, що декларант не надає всіх передбачених наведеною нормою документів, так як деяких документів декларант може і не мати.
Відповідно до ст. 54 ч. 6 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Ненадання позивачем на запит ОСОБА_7 документів, які стосуються страхування і договорів із третіми особами, пояснюється об'єктивними причинами, які не залежать від позивача - страхування товару не здійснювалось, а договір із третьою особою, під яким відповідач розуміє договір ВАТ "Єдина торгова компанія" із виробником товару, у позивача не може бути в наявності.
Враховуючи вищевикладені обставини та оцінюючи документи, надані Позивачем ОСОБА_7, суд приходить до висновку про те, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які дозволяли їй перевірити числові складові митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем.
Так, у митній декларації вказано кількість товару, що декларується. Ці дані співпадають із обсягом товару, визначеному в інвойсі. Надані позивачем котировки FOB MED ICIS prising Caustic Soda (Europe) визначають ціну соди каустичної на рівні заявленої декларантом вартості.
Посилання відповідача на те, що надання знижки у 40 доларів США не передбачено умовами Контракту і надання такої знижки не притаманно ринку оцінюваних товарів, а крім того, позивач не довів її обґрунтованості, випливають з невірного тлумачення умов Контракту. Так, згідно п. 2.3. Контракту, вартість тони товару розраховувалась за формулою: FOB MED Low мінус 40 доларів США, тобто останній показник - 40 доларів США є складовою частиною формули розрахунку вартості, а тому її неможливо розглядати в якості знижки. Крім того, така формула з показником мінус 40 доларів США прямо передбачена вищенаведеним пунктом Контракту і є результатом вільного волевиявлення сторін, а тому позивач і не повинен доводити обґрунтованість такої ціни.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач вірно застосував основний метод розрахунку митної вартості товарів.
Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Оскільки відповідач мав можливість визначити митну вартість товарів за основним методом і позивач надав йому всі необхідні для цього документи, відмова у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу носять протиправний характер.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський глиноземний завод” про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 59) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів, - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року по справі № 814/3215/14, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 18 лютого 2015 року.
Головуючийсуддя
ОСОБА_1
суддя
ОСОБА_2
суддя
ОСОБА_3