11 лютого 2015 року Справа № 876/11512/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - УПСЗН Долинської РДА Івано-Франківської області) про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати йому згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, починаючи з 01 січня 2014 року.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі зазначає, що допомога по погляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватись відповідачем, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу відповідно до ст. 197 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду - скасуванню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 здійснює догляд за внуком -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 156 гривень, що підтверджується довідкою УПСЗН Долинської РДА в Івано-Франківській області з додатками № Р-62 від 16.06.2014 року.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову виходив з того, що виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється відповідачем відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому дії відповідача є законними.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
До 01 січня 2007 року відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, дія якого поширювалася на осіб, незастрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 13 цього Закону) та Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням”, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ч. 1 ст. 15 Закону №2811 - ХІІ на 2007 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6 - рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” про зупинення на 2007 рік дії вищевказаної ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, який набрав чинності із 01 січня 2008 року внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Крім цього, згідно п.3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотків, з 01 січня 2009 року - 75 відсотків, з 01 січня 2010 року - 100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24 - 34 розділу ІІ Закону №107 - VI. Положення пункту 23 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не були предметом розгляду Конституційного Суду України, не визнані неконституційними, відповідно є чинними та підлягають застосуванню.
Відповідно до ст. 46 Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік” допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 Закону України “Про Державний Бюджет України на 2010 рік” було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року саме на виконання Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Відповідно до п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 22 лютого 2008 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: із 01 січня 2008 року - 50 відсоткам, із 01 січня 2009 року - 75 відсоткам, із 01 січня 2010 року - 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень.
У 2011 - 2014 роках законодавцем не прийнято жодного закону, який би обмежував дію положень ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, а тому враховуючи те, що у даній справі спір виник щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2014 року, на відносини щодо виплати допомоги ОСОБА_1 поширюється редакція ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, якою визначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років.
З матеріалів справи вбачається, що спірна допомога позивачу у оскаржуваний період відповідачем нараховувалась і виплачувалась у значно меншому розмірі, а ніж це передбачено ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, а тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача з урахуванням строку звернення до адміністративного суду.
Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищезазначене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2014 року у справі № 343/1850/14-а скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15 січня 2014 року у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Позовні вимоги ОСОБА_1 про здійснення нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2014 року до 14 січня 2014 року - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий Л.П. Іщук
Судді В.П. Дякович
ОСОБА_4