ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 лютого 2015 року № 826/19108/14
Суддя Окружний адміністративний суд міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Фенікс 2008"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень
Приватне підприємство «Фенікс 2008» (далі по тексту - позивач, ПП «Фенікс 2008») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №163126552206 та №163226552206 від 25 листопада 2014 року.
Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними, необґрунтованими та таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги мотивує тим, що порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо терміну проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами не було на підтвердження чого надано договори про проведення взаємозаліку зустрічних вимог, підписані між позивачем та його контрагентами - нерезидентами.
Відповідач проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Зауважив, що висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а залік зустрічних вимог відповідно проведений позивачем із порушенням вимог пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631.
Суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі направлення від 05 листопада 2014 року №2391/26-55-22-06, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Фенікс 2008» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 31 січня 2014 року №310114 з компанією «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство) згідно листів ПАТ КБ «Євробанк» від 06 червня 2014 року №01-14.3/1646 (вх.. ДПІ від 10 червня 2014 року №29505/10) та від 04 серпня 2014 року №01-14.3/2370 (вх.. ДПІ від 06 серпня 2014 року №40415/10), за результатами якої складено акт від 07 листопада 2014 року № 1053/26-55-22-06/35850057 (далі по тексту - Акт перевірки).
У зв'язку з виявленням під час здійснення контрольного заходу несвоєчасного надходження товару на загальну суму 74900 доларів США за контрактом від 31 січня 2014 року №310114 з компанією «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство), а також не проведення ПП «Фенікс 2008» декларування простроченої дебіторської заборгованості по зазначеному контракту, податковим органом зроблено висновок про порушення ПП «Фенікс 2008» статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України від 23.09.1994р. №185/94-ВР) та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93 (далі по тексту - Декрет №15-93).
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, платником податків були подані заперечення, за результатами розгляду яких листом від 21 листопада 2014 року №58067/10/26-55-22-06 висновки Акту перевірки залишено без змін.
Висновки, викладені в Акті перевірки, стали підставою для винесення 25 листопада 2014 року податкових повідомлень - рішень:
- № 163126552206, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно зі статтею 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР за порушення статті 2 названого Закону нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 407502,50 грн.;
- № 163226552206, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно зі статтею 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР за порушення пункту 1 статті 9 Декрету №15-93 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - штрафні санкції за порушення валютного законодавства у розмірі 170,00 грн.
Не погоджуючись з виявленими порушеннями та нарахованими пенею і штрафними санкціями, ПП «Фенікс 2008» звернулось з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України від 23.09.1994р. №185/94-ВР.
Статтею 2 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Порушення резидентами строків, передбачених названою правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (стаття 4 Закону).
У той же час, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Відповідно до приписів статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» закріплено, що імпортна операція резидента вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; - подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком; припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.
Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Перевіряючи дотримання позивачем наведених вище вимог чинних нормативно-правових актів, суд приходить до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи 31 січня 2014 року між ПП «Фенікс 2008» (покупець) та компанією «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство) (продавець) було укладено торговий контракт №310114, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити те, що іменується далі товар, в строк та на умовах, які зазначені в додатковій угоді до контракту.
Пунктом 2 названого контракту закріплено, що товар повинен бути відправлений на умовах поставки СРТ Київ, Україна в 7-денний строк після 100% оплати по контракту.
За умови не здійснення поставки товару протягом 45-ти днів з моменту отримання попередньої оплати по контракту, згідно пункту 9 останнього покупець має право відмовитись від контракту або його частини та вимагати повернення сплаченої суми.
Також 31 січня 2014 року між сторонами договору було підписано додаткову угоду №1, згідно з якою продавець зобов'язався поставити товар на суму 48600 доларів США, та додаткову угоду №2, згідно з якою покупець зобов'язався поставити товар на суму 51300 доларів США.
На виконання підписаних угод, позивачем було проведено попередню оплату компанії «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство) за товар, а саме 03 лютого 2014 року в сумі 48600 доларів США та 23 квітня 2014 року в сумі 26300 доларів США.
У порушення умов торгового контракту компанія «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство) товар у визначені строки не поставила, що стало підставою для відмови від контракту позивачем, про що було повідомлено контрагента 20 березня 2014 року та 16 червня 2014 року.
Факт отримання зазначених повідомлень підтверджується листами компанії «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство), які містяться у матеріалах справи.
У той же час, 19 травня 2009 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Станхем» (Польща) (продавець) було укладено контракт №PL/DHC190509/E-0119, згідно з яким продавець продає, а покупець купує товар у відповідності до додатку до контракту.
08 січня 2014 року між зазначеними суб'єктами було укладено додаткову угоду №7 до контракту №PL/DHC190509/E-0119, відповідно до якої форму оплати визначено 100% відстрочка платежу протягом 40 календарних дні від дати рахунку - фактури, а також строк контракту продовжено до 31 грудня 2014 року.
У зв'язку з існуванням у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Станхем» за поставлений згідно контракту №PL/DHC190509/E-0119 товар, а також дебіторської заборгованості компанії «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство) з огляду на невиконання умов контракту по поставці товару, 17 квітня 2014 року до зовнішньоекономічного імпортного контракту №PL/DHC190509/E-0119 було підписано додаткову угоду №8, згідно з якою ТОВ «Станхем» (первинний кредитор), компанія «CHEMPRODUCTION LTD» (новий кредитор) та ПП «Фенікс 2008» (боржник) домовились, що первинний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за відвантажений згідно контракту №PL/DHC190509/E-0119 від 19 травня 2009 року та додатків №120 від 17 березня 2014 року в повному обсязі, №121 від 25 березня 2014 року в сумі 5263,75 доларів США, №122 від 25 березня 2014 року в повному обсязі, товар.
Відповідно до контракту №PL/DHC190509/E-0119 та названих до нього додатків первинний кредитор поставив боржнику товар на суму 48600 доларів США.
У зв'язку з переуступкою права вимоги на відвантажений товар новий кредитор зобов'язується сплатити первинному кредитору 48600 доларів США.
Укладення зазначеної додаткової угоди №8 стало підставою для підписання 18 квітня 2014 року між позивачем та компанією «CHEMPRODUCTION LTD» угоди про проведення взаємозаліку однорідних вимог №1, згідно з якою проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог ПП «Фенікс 2008» по контракту №PL/DHC190509/E-0119 та компанії «CHEMPRODUCTION LTD» по контракту №310114 в розмірі 48600 доларів США.
Також у зв'язку з існуванням у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Станхем» за поставлений згідно контракту №PL/DHC190509/E-0119 товар, а також дебіторської заборгованості компанії «CHEMPRODUCTION LTD» (Сполучене Королівство) з огляду на невиконання умов контракту по поставці товару, 15 липня 2014 року до контракту №PL/DHC190509/E-0119 було підписано додаткову угоду №9, згідно з якою ТОВ «Станхем» (первинний кредитор), компанія «CHEMPRODUCTION LTD» (новий кредитор) та ПП «Фенікс 2008» (боржник) домовились, що первинний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за відвантажений згідно контракту №PL/DHC190509/E-0119 від 19 травня 2009 року та додатків №132 від 07 липня 2014 року в повному обсязі, №131 від 07 липня 2014 року в сумі 1164 доларів США.
Відповідно до контракту №PL/DHC190509/E-0119 та названих до нього додатків первинний кредитор поставив боржнику товар на суму 26300 доларів США.
У зв'язку з переуступкою права вимоги на відвантажений товар новий кредитор зобов'язується сплатити первинному кредитору 26300 доларів США.
Укладення зазначеної додаткової угоди №9 стало підставою для підписання 15 липня 2014 року між позивачем та компанією «CHEMPRODUCTION LTD» угоди про проведення взаємозаліку однорідних вимог №2, згідно з якою проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог ПП «Фенікс 2008» по контракту №PL/DHC190509/E-0119 та компанії «CHEMPRODUCTION LTD» по контракту №310114 в розмірі 26300 доларів США.
За результатами дослідження зазначених договорів, судом встановлено, що позивачем дотримано необхідних умов для проведення зарахування зустрічних вимог, а саме: вимоги за контрактом №310114 від 31 січня 2014 року та додатковими угодами №8 та №9 до контракту №PL/DHC190509/E-0119 були зустрічними (тобто такими, що випливали зі взаємних зобов'язань між позивачем та нерезидентом - компанією «CHEMPRODUCTION LTD»), зазначені вимоги є однорідними (взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); на момент проведення зарахування настав строк виконання за обома зустрічними вимогами.
Крім того, позивач звернувся до обслуговуючого банку з необхідними документами, які свідчили про проведення заліку зустрічних вимог за зовнішньоекономічним контрактом, на підставі яких банк зняв з валютного контролю імпортні операції за контрактом №310114 від 31 січня 2014 року без порушення встановлених законодавством строків, про що було проставлено відмітку на повідомленнях про припинення зобов'язань, які було направ ден відповідачу.
Зняття зазначених операцій з валютного контролю на підставі угод про взаємозалік однорідних вимог від 18 квітня 2014 року та 15 липня 20114 року підтверджується листом ПАТ КБ «Євробанк» від 17 грудня 2014 року №01-14.3/286-57.
З огляду на положення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України», які не містять заборони щодо припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами, суд приходить до висновку щодо помилковості тверджень податкового органу про наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам із нерезидентом - компанією «CHEMPRODUCTION LTD» за контрактом №310114 від 31 січня 2014 року, що підставою для визнання податкових повідомлень - рішень протиправними та їх скасування.
Такі висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 22 жовтня 2013 року № К/9991/76901/12, 29 жовтня 2013 року № К/9991/21696/12, від 05 листопада 2013 року № К/9991/42244/11, від 18 березня 2014 року № К/9991/5337/11, від 18 березня 2014 року № К/9991/5337/11, від 04 вересня 2014 року № К/9991/35141/12.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №163126552206 та №163226552206 від 25 листопада 2014 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фенікс 2008» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 24/2, кв. 49, код ЄДРПОУ 35850057) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник