Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 лютого 2015 р. Справа №805/390/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови:
Постановлена у нарадчій кімнаті
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
при секретарі судового засідання Мангуш З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Ілліча)
про стягнення податкового боргу, -
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб на суму 692,52 грн.
Представник позивач у судовому засіданні уточнила позовні вимоги, а саме просила стягнути податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на суму 462,52 грн., з урахуванням сплати відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач має заборгованість в результаті несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідач зареєстрована як фізична особа - підприємець Реєстраційною службою Костянтинівського міського управління юстиції Донецької області 15.01.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 831932 (а. с. 6-7). Відповідач узятий на облік у позивача 20.01.2003 року за № 412, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 09.12.2014 року № 1405361400066 (а.с. 9).
Відповідачем до позивача надано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, з якої вбачається, що відповідач з 01 січня 2012 року є платником єдиного податку з фізичних осіб 2 групи з обраною ставкою у 20 %.
Заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб за період серпень - грудень 2014 року складає 462,52 грн.
06.11.2014 року позивачем складено вимогу форми «Ф» № 381-25 на суму податкового боргу у розмірі 678,92 грн., яку відповідач отримав, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 16).
Суду не надано доказів щодо оскарження вказаної вимоги у судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
П. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
П. 291.3 ст. 291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно із ч. 1 п. 291.4 ст. 294 суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно із п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
П. 295.2 ст. 295 ПК України встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно із п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
П. 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Згідно п.п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 462,52 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.
Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 462,52 грн. на користь державного бюджету (бюджетний рахунок № 31514970700245, код платежу 18050400, ГУ ДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016).
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Маслоід О.С.